Рішення № 97829311, 09.04.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2300/20

Провадження № 2/175/568/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 квітня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Бойко О.М.

при секретареві судового засідання Кучеренка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданого вчиненням кримінального правопорушення –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданого вчиненням кримінального правопорушення, де згідно позовних вимог просила суд: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_1 завдану їй майнову школу (збитки) в розмірі 55 213 грн. 68 коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_1 завдану їй моральну (немайнову) шкоду в розмірі 500 000 грн.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, надали заяву згідно якої, повністю підтримали позов та просила пред`явлені вимоги задовольнити у повному обсязі, а також не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлялись судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідачі не повідомили, відзиву не надали. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду також не надали.

На підставі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд розглядає справу в заочному порядку.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 08.10.2015 року близько 21.00 годин, керуючи технічно справним автомобілем Мерседес-Бенц Спринтер-314, державний номер НОМЕР_1 , здійснював рух зі сторони міста Підгородне по автодорозі «Знаменка-Луганськ-Ізварине» в напрямку міста Дніпропетровська в лівому ряді руху, зі швидкістю близько 60 км/годину, більш точно швидкість руху встановити на даний час не виявилось можливим.

В дорозі, під`їжджаючи до 220 км+100 метрів, автодороги «Знаменка-Луганськ-Ізварине», ОСОБА_2 при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, кого він об`єктивно спроможний був виявити, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або небезпечного об`їзду перешкоди не прийняв, в результаті чого допустив на нього наїзд.

Згідно висновку експерта № 2112/424-Е від 12.11.2015 року в результаті ДТП водій велосипеда ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться згідно висновків судово-медичної експертизи № 2112/424-Е до тяжких, як небезпечних для життя, що призвели до смерті.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась через грубе порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України водієм, а саме: п.1.3- «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»,

п. 1.5-«Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»,

п.12.3-«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Згідно висновку експерта № 3338-16 від 22.08.2016 року, з технічної точки зору дії водія ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, та знаходяться у причинному зв`язку з настанням обставин даної ДТП.

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року у справі № 175/4687/16 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки. Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2020 року вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову і призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, в результаті неправомірних та винних дій ОСОБА_2 було заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, позивач для поновлення особистого немайнового права на життя її рідного брата ОСОБА_3 , позивач понесла наступні витрати: на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення дія лікування брата в лікарні; на поховання та поминальні обіди без урахування спиртного; на встановлення пам`ятника, на загальну суму в розмірі 55 213 грн. 68 кой., які є збитками (шкодою) та відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди за рахунок ОСОБА_2 і ПрАТ «Європейський Страховий Союз» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних, фізичних і моральних страждань, які перенесла позивач у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_2 , враховуючи принципи розумності та справедливості, також те, що його діями був порушений звичайний уклад життя позивача у зв`язку із заподіянням смерті її братові, що призвело до трагічних змін в її житті після втрати рідної людини, після усвідомлення наслідків трагічної смерті якої у позивача виникло та продовжує залишатися почуття душевного болю.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе частково задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з відповідачів солідарно враховуючи, що ОСОБА_3 був учасником дорожнього руху та знаходився в стані тяжкого алкогольного сп`яніння, та стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Вимогами п.6 цієї ж частини ст.5 вказаного Закону також передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об`єкту посягання.

Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної і моральної), завданої у результаті заподіяння тілесних ушкоджень або смерті, незалежно від того, настали такі наслідки в результаті вчинення кримінального правопорушення або інших дій чи бездіяльності, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно Закону.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Європейський страховий союз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданого вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПрАТ «Європейський Страховий Союз» код ЄДРПОУ 33552636, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 55 213 грн. 68 коп., у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, тобто з кожного по 27 606 грн. 84 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПрАТ «Європейський Страховий Союз» код ЄДРПОУ 33552636, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 200 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, тобто з кожного по 100 000,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн., тобто з кожного по 454 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Бойко