
Справа №: 343/1493/20
Провадження №: 1-кп/0343/159/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м. Долина, матеріали кримінального провадження №1-КП/0343/13/21 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020095160000041 від 23.07.2020 року, про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має незакінчену середню освіту, пенсіонера, одруженого, раніше несудимого
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
з участю : прокурорів - Форович А.М, Попадинець О.В.,Тюшки І.І.,Юхман Л.Я.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
представника потерпілої - адвоката Кажук В.Б.,
обвинуваченого - ОСОБА_1
захисників - Лугового Р.Ю., Керницького В.М.,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 , умисне легке тілесне ушкодження.
Кримінальний проступок вчинено за наступних обставинах:
22 липня 2020 року, близько 11.00 год в урочищі «Діл», яке знаходиться неподалік будинку №220, що по вул. Шевченка у с.Слобода-Болехівська Долинського району, Івано-Франківської області, знаходилась потерпіла ОСОБА_2 , яка прийшла туди виконувати сільськогосподарські роботи.
В той час, до неї підійшов обвинувачений ОСОБА_1 , із яким ОСОБА_2 , протягом тривалого часу перебувала у неприязних відносинах через спірну земельну ділянку, та з цього ж приводу у них вкотре виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 став виражатись в її сторону нецензурною лайкою та образливо висловлюватись.
Під час словесного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків щодо здоров`я потерпілої, підійшов до неї та за допомогою дерев`яних граблів, які тримав обома руками, умисно наніс ними один удар в ділянку голови зліва та декілька ударів в область правого плеча, правої кисті та обох стегон.
В результаті злочинних дій, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани в ділянці лівої вушної раковини, синців в ділянці правого плечового суглоба, правої кисті, обох стегон, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав, суду дав показання, що у липні 2020 року він скосив траву на своїй земельній ділянці. Наступного дня біля 08.00 год. він взявши з собою граблі, пішов на своє поле, щоб порозкидати скошену напередодні траву. Потерпіла ОСОБА_2 також була на полі, але на іншій земельній ділянці. Він запитав потерпілу: "Що ти робиш ? " Крім них двох, на полі нікого не було. ОСОБА_2 кинулась на нього з косою, яку тримала в руках. Він почав захищатись граблями і хотів вдарити потерпілу. Однак ОСОБА_2 , відкинувши свою косу, схопила руками за поперечину граблів, зламала їх, та відкинувши поперечину в сторону, почала втікати додому. Він забравши з поля дві коси, які мала з собою потерпіла, свої поламані граблі , також пішов до себе додому. Через деякий час , він взявши з дому інші граблі, разом з дружиною повернувся на поле "розбивати" скошену траву. Через деякий період часу до них на поле приїхали працівники поліції - два мужчини і жінка. Також на поле прибігав чоловік потерпілої, який був п`яним та погрожував йому розправою. Більше ОСОБА_2 , він не бачив та зустрівся з нею лише в суді. До того часу, будь-яких конфліктів з потерпілою у нього не було. Оскільки потерпілу ОСОБА_2 він не бив, тому своєї вини не визнає, як і не визнає заявлений цивільний позов. На його думку, потерпіла не могла отримати тілесні ушкодження, коли забирала у нього граблі. Просив його виправдати.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини не визнав , його вина в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 , повнiстю доведена показами потерпілої, свiдкiв, висновками експертизи, та iншими доказами зiбраними по справі та дослідженими в судовому засiданнi, а саме:
Потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_2 суду пояснила, що 22.07.2020 року близько 11.00 год, вона вийшла на свою земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі «Діл», неподалік будинку АДРЕСА_2 , косити траву.
Перебуваючи на полі до неї підійшов обвинувачений ОСОБА_1 , з яким у неї є постійні конфлікти з приводу користування земельною ділянкою. Обвинувачений без будь-якої причини почав її ображати, сваритись з нею. Вона намагалась на це йому нічого не відповідати, але це ще більше його роздратувало. ОСОБА_1 підійшов до неї та наніс їй дерев`яними граблями , які мав з собою, декілька ударів по голові, в районі лівого вуха, по правій руці та по ногах . Від нанесеного по лівому вусі удару граблями, вухо надірвалось та потекла кров. Також від даного удару, з вуха злетіла золота сережка, яку після цього інциденту вона так і не знайшла. Вона, щоб уникнути подальшого конфлікту , побігла додому. Прибігши до себе додому, вона виявила, що дочки ОСОБА_3 уже немає, а тому побігла на зупинку, де побачила дочку. ОСОБА_3 разом з нею повернулась додому та викликала "швидку" та поліцію. Приблизно до години часу приїхала карета швидкої медичної допомоги та працівники поліції. Працівники медичної допомоги надали їй першу допомогу та забрали в Долинську ЦРЛ. В районній лікарні були зафіксовані нанесені їй обвинуваченим тілесні ушкодження. Через епідемію Соvid-19, лікарі не залишили її в стаціонарі, а призначивши ліки, направили на амбулаторне лікування додому.
В ході лікування вона понесла значні витрати на придбання медикаментів. Фактичні витрати за весь час лікування складають більше 3000 грн., але чеки вона не зберігала.
Під час вище вказаного конфлікту ОСОБА_1 зірвав з неї золоту сережку, вагою 2,4 грама, вартістю 3 600 гривень, що підтверджується товарним чеком №1 від 07.09.2020 року, виданого на основі розрахунку підприємця ОСОБА_4 .
Оскільки, в результаті неправомірних та винних дій обвинуваченого їй було заподіяно матеріальну шкоду: витрати на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для лікування здоров`я у розмірі близько 3000 грн., втрату золотої сережки, вартістю 3 600 гривень, які є збитками (шкодою) та, відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України, вони, збитки, підлягають відшкодуванню обвинуваченим у повному обсязі.
Окрім фізичної та матеріальної шкоди, неправомірними суспільно-небезпечними діями
обвинуваченого також завдано їй немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які призвели до негативних змін у її житті.
В момент отримання тілесних ушкоджень, вона перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров`я та життя.
В подальшому, вона була вимушена проходити лікування, витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури, отримувати неприємне медикаментозне лікування. Впродовж всього періоду лікування почувалася незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов існування (ліжковий режим, гігієнічні проблеми, залежність від оточення).
Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, вона досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця.
Таким чином, внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_1 , які проявилися у заподіянні ним умисних легких тілесних ушкоджень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 125 КК України, їй було заподіяно психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг її фізичних, душевних, психічних страждань, вона оцінює в сумі 10 000 грн. , які підлягають відшкодуванню обвинуваченим у повному обсязі.
Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення підтримує в повному об`ємі і просить:
стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду (збитки), в розмірі 3600 грн.00 коп., яка складається з вартості золотої сережки, втраченої в результаті протиправних дій відповідача;
стягнути з ОСОБА_1 на її користь моральну (немайнову) шкоду, в розмірі 10 000 грн. 00 коп.;
стягнути з ОСОБА_1 на її користь процесуальні витрати на надання правової допомоги адвокатом у розмірі 4 000 грн. 00 коп.
Щодо міри покарання просила судити обвинуваченого згідно вимог Закону.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що потерпіла по справі являється його дружиною. 22.07.2020 року зранку дружина пішла на поле, а він пішов до магазину, де придбав продукти харчування. Хтось з односельчан біля магазину, повідомив його, що біля їх будинку стоїть "швидка". Він пішов додому. Там уже були працівники поліції та лікарі. Це була приблизно 11.00 година. Зайшовши в будинок , він побачив що дружина лежала, а лице з лівої сторони було в крові. Дочка повідомила його, що дружину ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 . Працівникам поліції він показав де знаходиться ОСОБА_1 і вони поїхали до нього. Через деякий період часу він пішов на поле, де був ОСОБА_1 та працівники поліції. Побачивши його, обвинувачений почав до нього нецензурно лаятись, обзивав його. На другий день після інценденту, вони ходили на поле шукати золоту сережку, але не знайшли її. Будь-яких тілесних ушкоджень зранку 22.07.2020 року, до виходу на поле у дружини ОСОБА_2 - не було.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона являється дочкою потерпілої ОСОБА_2 22.07.2020 року, зранку мати, яка не мала будь-яких тілесних ушкоджень, пішли на поле, а вона через деякий час пішла на зупинку. Біля 11.00 год. цього ж числа, вона побачила маму, яка бігла до неї та кликала на допомогу. Лице матері з лівої сторони було в крові, вона була дуже схвильована та збуджена. Разом з мамою вони повернули в будинок і вона по телефону викликала "швидку" та працівників поліції. Прийнявши заспокійливі каплі, мама розказали, що її на полі побив ОСОБА_1 , через земельну ділянку. У матері було надірвано ліве вухо зверху, з якого текла кров. На вказаному вусі, сережки не було. Коли мама переодівалась, щоб їхати в лікарню,вона побачила на лівій руці ушкодження - почервоніння. Після того як маму забрали в лікарню, вона ходила на поле, і ОСОБА_7 , яка була там, розказувала, що бачила, як ОСОБА_1 бив маму, а та втікала від нього.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що у неї в урочищі "Діл" є земельна ділянка. Також в даному урочищі є земельні ділянки, які використовують ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зранку, біля 09.00 год., 22.07.2020 року вона пішла на поле та почала розкидати скошену траву. На полі вона бачила ОСОБА_2 , яка косила траву. Через деякий час на поле прийшов також і ОСОБА_1 , який підійшов до потерпілої. Яка розмова відбувалась між ними, вона не чула. Також вона не бачила, що відбувалось між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки між земельними ділянками є кущі.
Розмова між обвинуваченим та потерпілою тривала приблизно 10-15 хвилин. Після цього ОСОБА_9 пішли з поля, а за нею пішов і ОСОБА_1 . Чи були у ОСОБА_2 якісь тілесні ушкодження, сказати не може, оскільки до неї було далеко і вона добре її не бачила. Через 1.5-2 години на поле приїжджали працівники поліції, які мали розмову з ОСОБА_1 та нею. Також на поле приходила дочка потерпілої ОСОБА_3 .
Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що він займає посаду інспектора Сектору реагування патрульної поліції Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
22.07.2020 року о 08.00 год., він, спільно з поліцейським Сектору реагування патрульної поліції Долинського ВП ОСОБА_11 та поліцейським Сектору реагування патрульної поліції Долинського ВП ОСОБА_12 , заступили на чергування в складі СРПП Долинського ВП.
Приблизно о 11.39 год., на комп`ютерний планшет прийшло повідомлення від ОСОБА_2 , про те що ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження. Прийнявши повідомлення вони одразу виїхали на місце події. Приїхавши в АДРЕСА_2 було встановлено зі слів заявниці ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження дерев`яними граблями. На той час потерпіла перебувала в переляканому стані, на її тілі були помітні тілесні ушкодження, а саме почервоніння на правій кисті, лівій частині обличчя, з лівої вушної раковини текла кров та остання жалілась на запаморочення в голові. По приїзду карети швидкої медичної допомоги її оглянув лікар та було вирішено забрали її в КНП «Долинську багатопрофільну лікарню» для додаткового обстеження. Вони вирішили піти до ОСОБА_1 додому, однак чоловік потерпілої повідомив, що той знаходиться на полі, а тому вони поїхали туди. Приїхавши на поле, вони зустріли ОСОБА_1 та його дружину, в яких відібрали пояснення. ОСОБА_1 повідомив, що був на полі, де між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт за поле, але тілесних ушкоджень потерпілій він не наносив. Про те, що під час конфлікту у потерпілої, пропала золота сережка, він не чув.
Аналогічні покази дали допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Допитаний в судовому засіданні на вимогу сторони захисту свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він проживає по сусідству з ОСОБА_2 в с.Слобода-Болехівська, Долинського району, Івано-Франківської області. Зранку 22.07.2020 року він чув як на подвір`ї потерпілої відбувалась сварка. ОСОБА_2 сварилась з своїм чоловіком. Через деякий час він побачив як потерпіла ОСОБА_2 йшла на поле , несучи косу. Тілесних ушкоджень на ній він не бачив. Через деякий час він також пішов на поле косити траву. Його поле знаходиться на відстані приблизно за 130 метрів від поля потерпілої. На полі також були ОСОБА_14 . На місці конфлікту, він особисто не був, та будь-якого шуму він не чув. ОСОБА_1 та його дружину, він побачив на полі, коли вже приїхали працівники поліції. Де в той час була потерпіла, сказати не може. Потерпіла ОСОБА_2 погано живе з своїм чоловіком , а також з сусідами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.125 КК України також доводиться дослідженими письмовими доказами, а саме:
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 22.07.2020 року, згідно якого , ОСОБА_2 22.07.2020 року звернулись в Долинське ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначила, що 22.07.2020 року близько 10.30 год її однофамілець ОСОБА_1 на полі неподалік її будинку побив її граблями та наніс тілесні ушкодження . Під час даного конфлікту, вона втратила ліву сережку (а.с.43).
Дана заява внесена в ЄРДР 23.07.2020 року. Правова кваліфікація - ч.1 ст. 125 КК України, про що свідчить витяг з кримінального провадження №12020095160000041 (а.с.41).
Протоколом огляду предметів від 31.07.2020 року із фототаблицями до нього ( а.с. 48-56),які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Долинського районного суду від 29.07.2020 року (а.с.44-45), згідно якого об`єктом огляду являються медичні документи, а саме: завірена світлокопія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 164, догоспітальний протокол № 1840, два аркуші паперу із записами медичного характеру та три рентгенограми на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 .
Під час огляду зазначених медичних документів виявлено, що:
-завірена світлокопія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 164 від 22.07.2020 р. на ім`я ОСОБА_15 : « Привід виклику травмат. ушкодження. Прийом виклику 11.50, виїзд на виклик 11.51. Прибуття на місце 12.20. Виїзд на госпіталізацію 12.45. Попередній діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку ? Забійна рана лів. вуха. Забійна гематома лів. плеча. Забій 1-го пальця прав. кисті. Дата захворювання 22.07.20. Початок захворювання 11 год. 00 хв. Скарги на головний біль, тошноту, головокружіння, біль у лів. вусі, лів/кінцівці. Зі слів хворої побив сусід ОСОБА_1 на полі граблями, жінка викликала поліцію і ШМД. Загальний стан задовільний. АТ - 160/90 мм рт.ст. Постійний 140/80 мм рт.ст. Пульс 76 уд/хв., доброго наповнення. Об-но: зверху на лів. вусі рана 0,5х0,1х0,1см, кровоточить, на лів. плечі гематома, 1 п. правої кисті набрякший, при пальпації болючий. Надана медична допомога: … Стан після надання допомоги: загальний стан задовільний. АТ - 140//80 мм рт.ст. Пульс - 73 уд/хв. ЧД - 17».
- догоспітальний клінічний протокол № 1840 на ім`я ОСОБА_2 від 22.07.2020 р.:
« 13.51 . Лікар приймального відділення ОСОБА_16 . Зі слів хворої, побив сусід ? 11.00 год. Скарги на головний біль, запаморочення, головокружіння, заг. слабість, тошноту. Н.С.: зіниці D=S, біль в очних яблуках при крайніх відведеннях. Обличчя симетричне. Язик по середній лінії, тремор язика. С-м Марінеску-Радовічі «+» справа. В позі Ромберга нестійка. ПНП виконує задовільно, тремор рук. Патологічні стопні знаки (-). Менінгіальні с-ми (-). Гіпергідроз китиць і стоп. Д-з: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Р-но: … Л-р ОСОБА_16 , підпис».
- два аркуші паперу з записами медичного характеру: « На рентгенограмі I п. правої китиці в 2-х проекц. № 4696 від 22.07.2020 р. видимих ознак гострого травматичного порушення цілісності кісток не виявлено. На рентгенограмі черепа в 2-х проекціях № 4699, 4698 від 22.07.2020 р.- видимих ознак гострого травматичного порушення цілісності кісток не виявлено».
- дві рентгенограми кісток черепа № 4699, 4998 від 22.07.2020 р., рентгенограму правої кисті у 2-х проекціях № 4696 від 22.07.2020 р.. на ім`я ОСОБА_2 .
Протоколом огляду предметів від 19.08.2020 року із фототаблицями до нього ( а.с. 59-61), згідно якого об`єктом огляду являються ручні дерев`яні граблі, які були добровільно видані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 . Під час огляду зазначених ручних дерев`яних грабель виявлено, що вони зламані. Складаються дерев`яні граблі із дерев`яної палиці та дерев`яного гребня. В свою чергу дерев`яний гребінь складається із 15 дерев`яних зубців.
Згідно висновку експерта №68 від 31.07.2020 року проведеної на підставі постанови про призначення проведення експертизи дізнавача-інспектора сектора дізнання Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції Гораль Н. по КП №12020095160000041 (а.с.64-67) - у гром. ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження: поверхнева рана в ділянці лівої вушної раковини; синці в ділянках правого плечового суглоба, правої кисті, обох стегон.
Описані ушкодження могли утворитися в термін, вказаний у постанові, і відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Синці спричинені дією тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів останніми в ділянки правого плечового суглоба, правої кисті, обох стегон, так і при неодноразовому падінні з наступними ударами вказаними ділянками до таких.
В зв`язку з тим, що в наданих медичних документах краї, кінці та інші особливості рани не описані, висловитись про характер рани, від дії якого предмета утворилася, немає можливості.
Так як гр-ка ОСОБА_2 , від запропонованого повторного огляду невропатологом відмовилася, медична карта амбулаторного хворого не надана, висловитись про наявність закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку та ступінь тяжкості її, немає можливості.
Згідно зі ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Навпаки, ст. 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх
обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, вважає покази дані в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 , в частині не визнання своєї вини в нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 неправдивими, розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення. Дані покази спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами - показами потерпілої , свідків, які є узгодженими та послідовними, результатами експертизи, дані якої узгоджуються з показання потерпілої. Дані докази суд бере за основу обвинувального вироку.
Оцінюючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень доведена повністю поза розумним сумнівом, тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України .
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.69-71), зареєстрований за адресою: с Слобода-Болехівська Долинського району Івано-Франківської (а.с.74), раніше не судимий (а.с.72), пенсіонер по віку (а.с.71), позитивно характеризується за місця проживання (а.с.73), на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті Долинської ЦРЛ - не знаходиться (а.с. 75).
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
У відповідності до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Суд, призначаючи покарання , необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання , суд визнає вчинення кримінального проступку особою похилого віку.
Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не здобуто.
Таким чином, суд, враховуючи особу винного, обставини вчинення кримінального проступку, відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.
На думку суду саме таке покарання буде справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню у їх сукупності, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_1 , та буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням .
Ст. 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні
розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ч.1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру , суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Суд, дослідивши заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (а.с.16-24), вважає, що він підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 3600 грн. (вартість золотої сережки)підлягає до задоволення. Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_2 на підтвердження позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди надано товарний чек підприємця ОСОБА_4 відповідно до якого вартість золотої сережки вагою 2,40гр., становить 3600,00грн. (а.с.23). Суд вивчивши всі надані підтверджуючі документи, оглянувши в судовому засіданні надану потерпілою ОСОБА_2 другу золоту сережку, яка залишилась, вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 3600 грн. заподіяної матеріальної шкоди, оскільки саме такий розмір понесеної матеріальної шкоди знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
З приводу позовних вимог про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, то суд вважає, що цивільний позов потерпілої в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних переживаннях в зв`язку з ушкодженням здоров`я, в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу,
ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до п. 4 зазначеної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В судовому засіданні встановлено, що потерпілій ОСОБА_2 , кримінально протиправними діями обвинуваченого заподіяно моральні страждання, які полягають в тому, що потерпіла під час і після вчинення кримінального правопорушення щодо неї зазнала фізичних і душевних страждань, що виразились у тривалому переживанні з приводу спричинення їй легких тілесних ушкоджень, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями, подальшими слідчими діями та судовими засіданнями.
Однак суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у визначеному потерпілою розмірі - 10 000 грн., є неспівмірними завданій моральній шкоді, окрім того потерпіла та її представник не надали суду достатніх даних з яких міркувань вони виходили визначаючи розмір завданої моральної шкоди, яку вони просять задоволити.
Тому, визначаючи суму заподіяної моральної шкоди, суд бере до уваги вищенаведене, одночасно враховує ступінь вини обвинуваченого і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості визначає розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 1500, 00 грн.
Зазначений розмір відшкодування є не більш, ніж достатнім для розумного задоволення позовних вимог потерпілої-цивільного позивача щодо відшкодування моральної шкоди і не призводить до її збагачення.
Задовольнити вимоги потерпілої ОСОБА_2 , про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., суд не вважає можливим, оскільки зазначена сума не відповідає глибині моральних і психічних страждань потерпілої, ступеню вини обвинуваченого та його матеріальному становищу.
Щодо витрат на правову допомогу то суд вважає, що в цій частині позов слід задоволити, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 118 КПК України, витрати на правову допомогу входять до складу процесуальних витрат.
Ч. 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивачкою до позовної заяви додано акт виконаних робіт від 14.08.2020 року (а.с.25) з якого вбачається, що загальна вартість послуг адвоката складає 4000 грн. Згідно з квитанцією № 54 від 07.09.2020 року (а.с.27), потерпіла ОСОБА_2 сплатила адвокату Кажуку В.Б., за юридичні послуги гонорар у розмірі 4000,00 грн.
Отже, з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.
Витрати на залучення експерта у даному провадженні відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 128,129, 374, 376 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі становить 680,00 (шістсот вісімдесят) гривень.
Запобіжний захід, не обирався.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної(немайнової) шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок заподіяної матеріальної шкоди, 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00коп. заподіяної моральної шкоди та 4000 (чотири тисячі) гривень 00коп., витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
завірену світлокопію карти виїзду швидкої медичної допомоги №164, догоспітальний протокол №1840, два аркуші паперу із записами медичного характеру та три рентгенограми на гр. ОСОБА_2 - повернути Комунальному некомерційному підприємству «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської районної ради Івано-Франківської області;
зламані ручні дерев`яні граблі - повернути законному володільцю, ОСОБА_1 .
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 97827985, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 343/1493/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: