Ухвала суду № 97827751, 23.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/1046/21

Провадження № 1-кс/185/1117/21

23 червня 2021 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповалової І.С., за участі секретаря Іванової В.О.

розглянувши заяву адвоката Цалина Романа Володимировича, подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилова В.А.,-

за участю: прокурора Андруш Я.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника – адвоката Цалина Р.В.,

В С Т А Н О В И В :

23 червня 2021 року адвокатом Цалиним Романом Володимировичем в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 була подана заява про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилова В.А. із наведенням в заяві обставин, що можуть викликати сумнів в неупередженості судді в межах судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12021040370000097 від 27.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Розглянувши заяву про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилова В.А. заслухавши думку адвоката Цалина Р.В., його підзахисної, прокурора щодо поданої заяви, приходжу до наступного висновку.

У КПК України закріплено інститут відводу судді який, по суті є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом, яка дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно ст. 55 ч. 1 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.

Відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Пунктом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні та є підставою для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 75 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року визначено, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ( див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27,28 і 30, Series A, no. 255 і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року § 32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися ; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу). За принципом, неодноразово викладеним у рішеннях Європейського суду, суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру (рішення від 01.10.1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15.12.2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» та інші).

Наведене вказує на те що, якщо сторони мають сумнів у неупередженості судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися сторонами як порушення їх прав.

На підставі вище вказаного для усунення обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності судового рішення, та забезпечення умов, за яких буде усунуто імовірність сприйняття стороною щодо порушення права на справедливий суд, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилова В.А.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369, 370 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву подану адвокатом Цалиним Романом Володимировичем в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гаврилова В.А. в межах судового розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12021040370000097 від 27.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С.Шаповалова