Рішення № 97827679, 19.05.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1513/21

№ 2-о/183/88/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Новомосковська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення фактів родинних відносин, -

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що в порядку визначеному законом він прийняв спадщину, подавши відповідну заяву до Новомосковської державної нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, оскільки в свідоцтві про смерть спадкодавця, у свідоцтві про народження заявника, містяться розбіжності у прізвищі спадкодавця.

ОСОБА_1 зазначає, що у його свідоцтві про народження батьком значиться ОСОБА_3 , однак з часом при отриманні різного роду документів протягом всього життя прізвище батька змінено на ОСОБА_4 . При цьому, нотаріусом заявникові було роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину вона не може та рекомендувала звернутися йому до суду для вирішення питання про встановлення факту родинних відносин.

Отже, зазначені розбіжності в документах позбавляють можливості заявника реалізувати свої спадкові права, іншого способу для усунення цих розбіжностей він не має можливості використати, тому в судовому порядку просить встановити факт родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12 березня 2021 відкрите провадження у справі.

Заявник в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву про встановлення факту підтримав.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, її неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 86 років в м.Новомосковську Дніпропетровської області (а.с. 7).

На день смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10)

20 листопада 2020 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Літвінову І.І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку за АДРЕСА_1 , оскільки у заповіті, посвідченому 23.02.1996 року Новомосковською державною нотаріальною конторою вбачається, що прізвище спадкоємця зазначено, як ОСОБА_4 (а.с. 11).

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, суду подано копію свідоцтва про народження заявника, у відповідності до якого ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком значиться ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_5 (а.с. 6).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являлися співвласниками житлового будинку за АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 8-9).

Подане свідоцтво про право на спадщину за законом видане російською мовою, однак містить дані про те, що ОСОБА_2 , як чоловік померлої ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , як син померлої, успадкували будинок за АДРЕСА_1 .

Отже, аналіз поданих документів, свідчить про наявність розбіжностей в написанні прізвища батька у свідоцтві про народження заявника, яке не співпадає з прізвищем і, записаному у свідоцтві про смерть. Означені невідповідності дійсно перешкоджають заявнику у реалізації його спадкових прав, і не можуть бути усунені іншим чином, ніж шляхом встановлення факту родинних відносин.

Між тим, наявність у заявника оригіналів усіх зазначених документів, свідчить на його користь, тому у суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та належності. Аналіз поданих письмових доказів беззаперечно дає суду всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягає ОСОБА_1 . При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які він посилається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,76,81,89,263,265,315 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.