Рішення № 97827285, 08.06.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8088/20

(2/199/1194/21)

РІШЕННЯ

іменем України

08.06.2021

м. Дніпро

справа №199/8088/20

провадження № 2/199/1194/21

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четверта дніпровська державна нотаріальна контора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування, -

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Бурба Ю.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_3 заповіту не складала. ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги, при цьому, останній також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. У квітні 2019 року позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зазначив, що однією з причин є той факт, що відповідач викрав у нього всі документи та через невстановлену особу намагався зареєструвати все спадкове майно на себе. Вважає, що ОСОБА_2 має бути усунений від права на спадкування, оскільки за життя своєї матері ОСОБА_3 , яка через похилий вік та тяжку хворобу була у безпорадному стані, ухилявся від надання їй допомоги. Зазначив, що вина відповідача, яка виразилася в ухиленні від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю полягає також у тому, що ОСОБА_2 є дієздатним, не хворів, мав матеріальний дохід, усвідомлював свій обов`язок, мав можливість провідувати матір, підтримувати її морально, допомагати матеріально, утім, не вчиняв жодних необхідних дій. На підставі викладеного, просив суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1-5).

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року справу прийнято до розгляду, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, а також витребувано з Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24).

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті (а.с.98).

08 червня 2021 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомив, що його дружина мала онкологічне захворювання, утім, підтверджуючих документів у нього немає. Зазначив, що ОСОБА_3 ходила, але не могла самостійно себе обслуговувати, а за тиждень до смерті перебувала у взагалі безпорадному стані. За дружиною доглядав він сам, синові остання не телефонувала і допомоги не просила. Вказав, що ОСОБА_3 постійно чекала сина ОСОБА_2 не для матеріальної допомоги, а щоб поспілкуватись з ним, утім, останній так і не навідував свою матір ані у лікарні, ані вдома. Відповідач на похороні своєї матері був, але кошти на поховання не надавав. На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача адвокат Бурба Ю.М. підтримав позов, з підстав викладених у ньому, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог. Суду повідомив, що мати почала хворіти в 2004 році. З кінця серпня 2006 року фізичний стан останньої погіршився, утім, обслуговувала вона себе сама, готувала їсти, давала гроші на придбання ліків. Зазначив, що матері він допомагав разом з цивільною дружиною, та відвідував матір раз у два дні. Купив останній мобільний телефон для постійної підтримки зв`язку, надавав матеріальну та фізичну допомогу. Також заперечував проти пояснень позивача щодо безпорадного стану матері ОСОБА_3 . На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надавши до суду копію спадкової справи №435/2008 після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просили розглядати справу за відсутності їх представника (а.с.32-70).

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , актовий запис №1686 (а.с.9).

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис №198 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , актовий запис №1645 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як передбачено ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом чи за законом

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається зі спадкової справи №435/2008 заведеної 05 квітня 2008 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Писарєвою Н.С., після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини до державного нотаріуса звернулися чоловік померлої ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 . Згідно зі спадковою справою свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалося (а.с.33-70).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що докази є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Та іншими обставинами. Які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні позивач зазначив, що його дружина ОСОБА_3 дуже хворіла, потребувала стороннього догляду та розраховувала на допомогу сина ОСОБА_2 .

Судом були допитані свідки з боку сторони позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також судом було задоволено клопотання відповідача про виклик та допит свідків, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Так, свідок ОСОБА_4 повідомив, що є сусідом позивача, спілкуються вони десь 10 років. Зі слід ОСОБА_1 йому відомо, що дружина останнього хворіла, проте на яке захворювання він не знає. При цьому зазначив, що відповідача ОСОБА_2 жодного разу не бачив.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що позивача знає з 2005 року, один раз на рік йому допомагав по городу. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що дружина останнього хворіє, а ОСОБА_1 постійно за нею доглядає. До будинку позивача не заходив, дружину та сина ОСОБА_1 жодного разу не бачив.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що є колегою відповідача ОСОБА_2 . Йому відомо, що мати останнього хворіла, проживала одна. Зазначив, що разом з ОСОБА_2 допомагав його батькам по огороду. Повідомив, що за життя матері ОСОБА_2 , останній їй завжди допомагав та їздив до неї кожного дня. Разом з ОСОБА_2 був присутній на похоронах ОСОБА_3 , допомагав з організацією поховання.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що була цивільною дружиною відповідача. Їй також відомо, що мати останнього хворіла. Зазначила, що разом з ОСОБА_2 відвідували його матір, коли остання лежала в лікарні. ОСОБА_2 майже кожного дня відвідував матір. Вона сама себе обслуговувала і лише за тиждень до смерті, ОСОБА_3 стала лежачою та її доглядали, як позивач, так і відповідач.

Згідно вимог ч.ч. 5,6 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Тлумачення частини п`ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Предметом доказування у даному випадку є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. При цьому, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Підставою для усунення спадкоємця від права на спадкування може бути лише наявність вказаних обставин у їх сукупності, а саме: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Так, під безпорадним станом необхідно розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку із чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження N 61-1302св18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження N 61-15926св18) зроблено висновок, що «ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій». Крім того, КЦС ВС вказав, що безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах, пояснень позивача та показань свідків для цього недостатньо.

Суд також повинен з`ясувати чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Позбавлення особи права на спадкування - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Позивачем належним чином не доведено перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, як і не надано доказів хвороби останньої, при цьому сам факт хвороби та похилий вік ОСОБА_3 не свідчить про безпомічність спадкодавця, її неспроможність фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя та її потреби в допомозі саме від відповідача.

Доводи позивача ОСОБА_1 проте, що саме він особисто забезпечував матеріальні умови життя померлої належними доказами не підтверджено.

Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували безпорадний стан та потребу спадкодавця ОСОБА_3 в постійній допомозі будь-кого зі сторонніх осіб, в тому числі відповідача. Також не надано доказів, що ОСОБА_3 зверталася за допомогою до сина – відповідача по справі ОСОБА_2 , а останній умисно ухилявся від надання такої допомоги, тим більше, що сторони по справі визнали, що майже до самої смерті ОСОБА_3 самостійно себе обслуговувала і лише останній тиждень життя була лежачою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, не обґрунтовані та не доведені належними доказами, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення від права спадкування - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2021 року.

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання – АДРЕСА_2 .

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання – АДРЕСА_2 .

третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02890966, місце знаходження – вулиця Радистів, 8, м. Дніпро, 49023.

Суддя О.Б.Подорець