Ухвала суду № 97826117, 15.06.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5120/15-ц

Провадження № 2-п/336/38/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червеня 2021 року Шевченківський районний суду м.Запоріжжя у складі

головуючого судді: Савеленко О.А.

за участю секретаря судових засідань: Брагіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно задоволено повністю. У рахунок погашення заборгованості у сумі 7 227 431,35 гривень за Кредитним договором №014/17-15/1598-35 від 23 лютого 2007р. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки AUDI, модель А4 1.8, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір синій, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований у РЕВ МРВ ДА1 № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області 24.02.2007 року, належить заставодавцю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 24 лютого 2007 року РЕВ МРВ ДА1 № 1,2 при УМВС України в Запорізькій області - шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.

Стягнуто витрати по оплаті судового збору з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 3 654 гривень..

20 травня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника адвокат Рогозіна О.В. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду в якій просила скасувати заочне рішення, а справу призначити до розгляду у загальному порядку.

Одночасно з заявою подано клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що про оскаржуване рішення їй не було нічого відомо. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки банк при подачі позову приховав, що є рішення суду від 19.01.2011 року по справі № 2-0827_231/11 відповідно до якого вже вирішено суму що підлягає стягненню, окрім того з рішення суду не зрозуміло з чого складається заборгованість за кредитним договором: тіло, пеня, відсотки.

У заяві про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначила, що про оскаржуване рішення їй стало відомо лише 17.05.2021 року, після укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Рогозіним О.В., заяву про перегляд заочного рішення подано 20.05.2021 року.

Заявник у судове засідання не з`явилася, її представником подано заяву про проведення судового засідання без їх участі.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Даних щодо отримання копії даного заочного рішення відповідачем матеріали цивільної справи не містять.

Разом з тим, як свідчать матеріали цивільної справи, 08 липня 2020 року адвокат Юрасов А.В. в інтересах ОСОБА_1 , звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного рішення 29.10.2020 року.

Після цього відповідачем до травня 2021 року не вчинено жодних дій щодо оскарження заочного рішення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

За положеннями ст.ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Аналогічні норми містяться в статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також у всіх процесуальних кодексах України.

Поняття «перегляд судового рішення» є значно ширшим ніж «оскарження судового рішення» в розумінні процесуального законодавства.

Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується у законі, бо воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану заяву чи скаргу.

Відповідно до положень статті 126, частини 4 статті 284 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частиною 2-3 цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за заявою особи, яка подала заяву, може поновити цей строк.

Втім, процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Однак в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим» .

Відповідно до вимог законодавства копії заочного рішення суду направляється відповідлачам протягом двох днів після його ухвалення. За заявою учасника справи копія судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Якщо недотримання строків на подання заяви про перегляд заочного рішеня було зумовлене діями (бездіяльністю) лише суду першої інстанції, зокрема особі з запізненням було направлено копію повного тексту рішення суду або ненаправлено взагалі , то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Вказане вище підтверджує те, що у суду є «свобода розсуду» або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити «визнати поважними причини пропуску процесуальних строків» (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № N 6-7307кс04).

Більше того, при досліджені питання стосовно пропущення строку на касаційне оскарження, необхідно наголосити на рішенні Суду у справі Mushta v. Ukraine (2010 р.), в якому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку Європейський Суд взяв до уваги, що у цій ситуації заявниця і її представник діяли швидко та відповідно до ситуації, що строк був пропущений не з їх вини, що вони обґрунтували клопотання про поновлення строку і що касаційну скаргу було подано в межах загального річного обмеження.

Як неодноразово зазначав, Верховний Суд у своїх постановах, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

З урахуванням викладеного, враховуючи доводи на які посилається відповідач, а саме те, що строк пропущено з тих підстав, що договір про надання правової допомоги з адвокатом Юрасовим А.В. розірвано 30.10.2020 року, тобто після отримання представником копії судового рішення, у зв`язку з відрядженням відповідача, не може бути визнано поважною причиною, оскільки не обґрунтовано, чому представник не повідомив про наявність судового рішення, які перешкоди існували у відповідача, достеменно знаючи про наявність цивільної справи, звернутися до іншого фахівця з надання правової допомоги, чи самостійно подати заяву про ознайомлення з матеріалами справи, чи надання копії судового рішення, яка може бути подана засобами поштового зв`язку, особиста присутність при подачі такої заяви необов`язкова.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що у цій ситуації заявник та його представник не діяли швидко та процесуально правильно відповідно до ситуації, що занадто тривале пропущення строку було і з їх вини, а саму заяву про перегляд заочного рішення і клопотання про поновлення строку ними було подано поза межами розумних строків.

Суд не вбачає поважних причин та підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, що є наслідоком відмови у задоволенні клопотання та залишення заяви про перегляд без задоволення.

Керуючись ст.ст. 126,127, 284, -287 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.10. 201 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Залишити без задоволення заяву представника відповідача адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно.

Розяснити сторонам, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення.

Суддя: О.А. Савеленко