Ухвала суду № 97826097, 22.06.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/2811/21

2/337/1593/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Н.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калина-ЗП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання, технічне обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021р. позивач ОСББ «Калина-ЗП» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання, технічне обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території в загальній сумі 14 021,38грн.

Ухвалою суду від 28.05.2021р. відкрито спрощене позовне провадження і призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Копію вказаної ухвали відповідачка ОСОБА_1 отримала 10.06.2021р.

15.06.2021р. відповідачка ОСОБА_1 поштою направила до суду заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка надійшла до суду 17.06.2021р.

Вказану заяву мотивує тим, що вона не згодна з позовними вимогами, вважає їх недоведеними з боку позивача. Зокрема, наданий ним розрахунок заборгованості не є доказом надання позивачем послуг і її користування ними, інші належні та допустимі докази відсутні. У зв`язку з цим вважає необхідним витребувати у позивача та дослідити оригінали належних доказів у судовому засіданні, що можливо в загальному провадженні.

Вирішуючи зазначене питання, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1-4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому, згідно з ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1,4 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, враховуючи, що предметом позову є стягнення заборгованості за внесками співвласника багатоквартирного будинку на утримання цього будинку та прибудинкової території, нарахованих на цю заборгованість трьох відсотків річних, ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вона віднесена до малозначної справи, а також зміст позовних вимог та заперечень сторін, обсяг та характер доказів, на які вони посилаються в заявах по суті, суд не знаходить підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В даному випадку відповідачкою ОСОБА_1 не наведені достатні та переконливі обґрунтування необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні, в т.ч. не вказано, які саме дії необхідно провести під час підготовчого засідання і чому їх неможливо провести в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і подати суду відповідні докази. Обсяг та характер доказів визначається стороною самостійно. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті (ст.89,264 КПК України).

Отже, фактично обставини, на які посилається відповідачка ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про розгляд справи в загальному позовному провадженні, а саме, недоведеність позовних вимог з боку позивача, ненадання ними необхідних доказів і необхідність їх витребування, підлягають перевірці та оцінки під час судового розгляду справи по суті, в т.ч. і в порядку спрощеного позовного провадження. Перешкод для подання нею клопотання про витребування певних доказів на підставі ст.84,95 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження також немає.

Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст.19,274,277 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про розгляд справи в загальному позовному провадженні – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Мурашова

22.06.2021