Ухвала суду № 97825995, 22.06.2021, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/470/21

Провадження № 1-кп/316/169/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. м. Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді Куценка М.О.,

за участю: секретаря судового засідання Нестерової Г.М.,

прокурора: Якушева Ю.С.,

захисників: Балицької О.С., Галька Н.О., Плецька Ю. В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників потерпілих: Нинюк Л. О., Бровко А. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання Енергодарського міського суду, у кримінальному провадженні №12019080000000316 від 16.07.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.176 КК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт.Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянин України, працюючого: начальником технологічного відділу управління капітального будівництва ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Енергодарського міського суду Запорізької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням в якому просить: застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 2 місяці, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, поклавши на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язок прибувати за першим викликом до Енергодарського міського суду Запорізької області.

В обґрунтування клопотання зазначено на наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК.

На думку прокурора є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим є необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу вказаного у клопотанні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Галька Н.О. зазначили, що прокурором зазначене клопотання подано з порушенням вимог КПК України, а тому не може бути задоволеним. Крім того захисником вказано на недоведеність ризиків визначених ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначено прокурором, заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором доведено існування обставин, які свідчать на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.176 КК України (ч.2 ст.177 КПК України).

Разом з тим, прокурором належним чином не доведено, що на час звернення із клопотанням до суду наявні ризики визначені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у можливості незаконно впливати на свідків, потерпілого чи іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Вирішуючи клопотання про запобіжний захід щодо обвинуваченого суд враховує посилання прокурора у клопотанні на наявність підстав вважати, що існує ризик визначений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим суд враховує, що сама по собі тяжкість покарання не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі.

У своїй практиці, яка згідно ч.2 ст. 8, ч.5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що ризик втечі підсудного має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна («Панченко проти Росії» §106, «Летельє проти Франції», п.43).

Також, слід зазначити, що клопотання не містить належних обґрунтувань неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (п.6 ч.1 ст.184 КУпАП), ніж той про який просить прокурор.

Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи зазначене, оцінивши у сукупності,на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, всі обставини, у тому числі визначені ч.1 ст.178 КПК України, мету застосування запобіжного заходу, якою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч.1 ст.177 КПК України), особу обвинуваченого ОСОБА_2 який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, міцність його соціальних зв`язків, постійне місце проживання, працевлаштованість, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, не може бути застосовано до обвинуваченого, оскільки сама по собі наявність підозри у вчиненні тяжкого злочину, не може слугувати підставою для застосування наступного за суворістю після тримання під вартою запобіжного заходу у виді домашнього арешту. За встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно застосувати інший запобіжний захід, який, з огляду на тяжкість обвинувачення та очікуваного покарання, здатний убезпечити настання ймовірних ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, такий як - особисте зобов`язання (ст.179 КПК України).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 205, 315, 369-372, 392, 393, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до Енергодарського міського суду Запорізької області (проспект Будівельників, будинок 17, місто Енергодар, Запорізька область).

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладеного на нього обов`язку, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23.06.2021 року.

Суддя М. О. Куценко