Рішення № 97825206, 26.05.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/97/21

Справа №754/14488/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Панченко О.М.

за участю секретаря Тимошенко К.Г.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про знесення самочинного будівництва, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва. Позовні вимоги мотивував тим, що він є співвласником Ѕ житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в свою чергу відповідачка ОСОБА_4 є співвласником іншої Ѕ частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачкою було побудовано будівлю без проектної документації, дозволів та погоджень, яка фактично знаходиться на земельній ділянці позивача. Дана будівля складається з двох поверхів, побудована була без згоди позивача та змінила навантаження на фундамент Ѕ будівлі якою володіє позивач, а також вона порушує режим нормального проходження світла до його будівлі, чим спричинило псування його будинку, у зв`язку із чим він звертається до суду та просить зобов`язати відповідачку знести самочинно побудовану будівлю.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судовий розгляд.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 23.03.2018 року в зв`язку із набранням законної сили змін

до Цивільного процесуального Кодексу України, судом було поставлено на обговорення питання про порядок проведення в зв`язку з цим подальшого судового розгляду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.03.2018 року призначено справу до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження на 14 годину 30 хвилин 31 травня 2018 року.

11.06.2019 року до суду надійшли письмові пояснення від представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в яких зазначено, що відповідно до Порядку № 466 та Порядку № 461 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано подані замовником будівництва - ОСОБА_4 : - декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція приміщень частини житлового будинку по АДРЕСА_2 » № КВ082141990138; - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації: «Реконструкція приміщень частини житлового будинку по АДРЕСА_2 » № КВ 142142130530. При цьому відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.04.2015 року внесено запис № 10701110009043824 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про що видано відповідне повідомлення від 03.04.2015 року. Так на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», 11.10.2016 року було затверджено акт спільної комісії з передачі повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року залучено у якості третьої особи Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМДА.

23.01.2020 року до суду надійшли письмові пояснення від представника Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМДА - Червонописьки Л., в яких зазначено, що Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт та не здійснював заходи державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що стороною позивача не доведено того що відповідачем було побудовано самочинно будівлю без проектної документації, дозволів, погоджень. А також зазначив, що факту самочинного будівництва не було та жодної побудови (забудови) на вказаній позивачем земельній ділянці відповідачка не робила та наголосив, що відповідно до норм чинного законодавства, лише відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування може звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.

Представник третьої особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМДА - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить 1/2 частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування частини будинку від 24.07.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижою О.В.

Вказана частина житлового будинку розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 62:102:025.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_4 належить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 29.03.2012 року, посвідченого приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Яремчик М.В.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, що має два кадастрових номери, а саме: № 62:102:027 та № 62:102:025.

Як встановлено при розгляді справи, відповідачкою ОСОБА_4 було проведено реконструкцію житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , після його придбання, що підтверджується технічним паспортом на будинок.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 зверталася до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з декларацією про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція приміщень частини житлового будинку по АДРЕСА_2 » № КВ082141990138 та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації: «Реконструкція приміщень частини житлового будинку по АДРЕСА_2 » № КВ 142142130530.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно з положенням ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об"єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги припису, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З наведених вище норм діючого законодавства вбачається, що лише відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування може звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.

За змістом частин 4 та 7 ст. 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення його перебудови власними силами або за їх рахунок, приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинним будівництвом.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в п. 22 постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України», знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, доказів того, що сторонами вжито всіх можливих заходів щодо можливої перебудови матеріали справи не містять і не надано таких доказів того що здійснювалося самочинне будівництво, а тому за наведених вище підстав позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про знесення самочинного будівництва, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.М. Панченко