Вирок № 97825054, 22.06.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11669/20

Провадження № 1-кп/712/383/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого: судді - Бащенка С.М.

при секретарях - Ляховецькій Ю.Л., Дядюрі І.С., Деркач А.І., Коваль М.О.

з участю:

прокурорів - Шерстобітова І.І., Овсієнка Б.В.

захисника - Луценко Л.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілої - Орла С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12020251010003222 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого вантажником ТОВ «Альтея», не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 31.08.2020 близько 08 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі співмешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виникли внаслідок ревнощів, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій єдиний умисел направлений на вбивство ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій та бажаючи настання їх наслідків, тримаючи ножа в правій руці, перебуваючи у вказаній квартирі, наніс потерпілій один удар з переду в область грудної клітки зліва. Після вказаного удару потерпіла ОСОБА_2 вибігла з вказаної квартири до під`їзду. Однак ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2 , вийшов слідом за нею та тримаючи зазначений ніж в правій руці наніс потерпілій один удар з переду в область шиї зліва та один удар з переду в область правого вуха. Таким чином ОСОБА_1 спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: рани грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину, які згідно висновку експерта № 02-01/1010 від 04.11.2020 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя, так і в своєму клінічному протіканні, а також тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин шиї зліва та рани правого вуха, які згідно висновку експерта № 02-01/1010 від 04.11.2020 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, та не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки останній був зупинений дітьми потерпілої ОСОБА_2 , які проживали спільно з ними.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та цивільний позов не визнав та пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 являється його цивільною дружиною. Ввечері 30 серпня 2020 року вона пішла з дому, а діти залишились з ним в квартирі. Наступного дня зранку приїхала його сестра ОСОБА_3 , якій він сказав, що не поїде в село, оскільки не може залишити дітей самих та розповів, що у них з дружиною відносини зіпсувались. Потім додому повернулася ОСОБА_2 , між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 почала на нього кидатися з ножем, але сестра заспокоїла її. А коли він провів сестру і повернувся в квартиру, вона знову накинулась на нього з ножем. Він намагався вирвати у неї ніж, і в цей момент ОСОБА_2 нанесла собі один удар в область серця. Він вихватив у неї ніж і кинув на підлогу, від чого ніж розламався. Після цього ОСОБА_2 схватила інший ніж, який лежав на столі, він вихватив ніж, при цьому порізав руку. ОСОБА_2 вибігла в коридор, а він просив її повернутися в квартиру і обробити рану. Однак вона схопила ніж, а він взяв її за руки. Коли вона махала ножем перед лицем, порізала собі шию. Після цього вона сказала, що їй погано і попросила води. Він приніс води і хотів викликати швидку, однак вийшла сусідка і сказала, що вже викликала. Вночі він дійсно писав їй смс-повідомлення, щоб краще не приходила, але не хотів її вбивати, він мав інше на увазі. В тому, що сталося вважає винною ОСОБА_2 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується:

-показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 30 серпня 2020 року близько 09:00 год. вечора вона вийшла з дому, щоб зустрітися з подругою. ОСОБА_1 перебував дома за адресою: АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Діти також залишилися вдома. Тільки вона поїхала, їй одразу на мобільний телефон прийшло смс-повідомлення з погрозами від ОСОБА_1 . Вона збиралася повернутись, але зателефонував син та сказав, щоб вона не поверталась, оскільки ОСОБА_4 дуже злий. Вона ходила по пустирю біля будинку і періодично телефонувала сину і дочці, щоб дізнатися, що відбувається вдома. Вони казали, що він ходив в магазин і купляв пиво. Зранку вона зателефонувала на роботу і попередила, що не прийде, оскільки не спала всю ніч. Їй запропонували написати заяву в поліцію, оскільки знали про постійні скандали вдома. Вони не проживали з обвинуваченим разом близько 2 місяців і не вели спільне господарство, однак виїхати з квартири вона не могла в зв`язку з важким матеріальним становищем. У них і раніше були скандали з ОСОБА_4 , інколи він хватав її за горло. Так як обвинувачений 31 серпня збирався поїхати в село, вона чекала, поки він поїде, і вона зможе повернутися додому. Коли зайшла в квартиру, сподівалась, що його вже не має, але він був в ванній кімнаті. Вона зайшла на кухню, за неї зайшов ОСОБА_4 і двері зачинились. Вона сказала йому, що буде писати заяву в поліцію і побачила в його руках ніж. Як він наніс їй удар вона вже не пам`ятає, тільки побачила, як у неї з рани біжить кров. Тоді вона схватила ножа, і можливо зламала його та почала кричати, на що прибігли діти. Вона вийшла в коридор, але відчинити двері не могла, оскільки руки заніміли. Дочка відчинила двері і вона вийшла в під`їзд та почала кричати, щоб їй викликали швидку допомогу. В тамбур вийшов обвинувачений і наніс ще декілька ударів ножем по горлу. Однак вона не пам`ятає, чи це була рукоятка зламаного ножа, чи інший ніж, оскільки перебувала в шоковому стані. В цей момент сусідка вийшла в тамбур і почала викликати швидку, а діти сказали, щоб вона лягла, оскільки вона стікала кров`ю і сил у неї вже не було. Коли він побачив, що сталося, він заспокоївся, приніс води. Діти не бачили, як саме він наносив удари, вони тільки намагалися зупинити обвинуваченого. Швидка приїхала швидко і їй почали надавати допомогу. Потім приїхали працівники поліції. Після цього її відвезли в лікарню. Обвинувачений допомогу на лікування не надавав. На руках у нього вона не лежала, він лише підтримував їй голову, коли вона пила воду. Після цих подій син повідомив, що у ванній кімнаті знайшов ще два ножі, які підготував ОСОБА_1 . Заявлений цивільний позов підтримала, просила його задовольнити. Вважає, що ОСОБА_1 хотів позбавити її життя, щоб діти залишилися сиротами, тому просила суд призначити максимальну міру покарання;

-показами неповнолітнього свідка ОСОБА_5 , допитаного в присутності педагога ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що ввечері 30 серпня 2020 року мати пішла з дому, а потім телефонувала йому і питала як справи. Вони з сестрою знаходилися вдома і він бачив як ОСОБА_1 близько 12 години ночі ходив в магазин, але що купляв, не бачив. 31.08.2020 він прокинувся від крику матері ОСОБА_2 . Як ОСОБА_1 наносив удари не бачив, лише чув як мати кричала. У квартирі вони знайшли ручку від ножа та лезо, на якому була кров. Ще один ніж із ручкою жовтого кольору знайшли у ванній кімнаті, раніше цей ніж знаходився на кухні. Їх із сестрою ОСОБА_1 не ображав, відносини були хороші. Мати останнім часом з ним не спілкувалася. На кухні сварок не чув, вибіг з кімнати лише тоді, коли почув крик матері;

-показами неповнолітнього свідка ОСОБА_7 , допитаної в присутності педагога ОСОБА_8 та психолога ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що 31.08.2020 о 06 годині ранку їй зателефонувала мати ОСОБА_2 та запитала де знаходиться ОСОБА_1 , на що вона відповіла, що останній знаходиться на кухні. Потім мати прийшла додому. Коли вона почула крик матері, вибігла в коридор. Брат відтягував ОСОБА_1 від мами, а вона допомагала їй вибігти в тамбур. Але ОСОБА_1 її наздогнав та наніс удари. Після цього сусідка викликала швидку допомогу, а ОСОБА_1 приніс матері води. В якій руці ОСОБА_1 тримав ніж не пам`ятає. З весни у матері із ОСОБА_1 відносин не було, вони проживали як співмешканці. Іноді між ними виникали сварки, до них із братом ОСОБА_1 ставився добре;

-показами свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що працювала з потерпілою ОСОБА_2 . Прийшовши на роботу від співробітників дізналася, що ОСОБА_2 знаходиться в лікарні і що їй зробили операцію. Останній місяць перед цією подією ОСОБА_2 розповідала, що боїться їхати додому, оскільки ОСОБА_1 простягав до неї руки та хоче залишити дітей без матері. Крім того вона показувала смс-повідомлення з погрозами від ОСОБА_1 . Очевидцем події вона не була;

-показами свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що очевидцем події не був, проте потерпілу ОСОБА_2 періодично відвозив додому. Під час поїздок вона розповідала, що не хоче їхати додому, оскільки вдома постійні скандали та погрози з боку колишнього чоловіка. Крім того розповідала, що останній погрожував їй фізичною розправою;

-даними заяви ОСОБА_2 про залучення до провадження як потерпілої від 31.08.2020, в якій ОСОБА_2 повідомила що 31.08.2020 близько 08 год. 30 хв. співмешканець ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження (Том 1 а.м.к.п. 2);

-даними протоколу обшуку від 31.08.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення якого виявлено два ножі, лезо ножа, ручка від ножа та плями бурого кольору (Том 1 а.м.к.п. 4-10);

-даними протоколу огляду предмету від 01.09.2020 з фототаблицею до протоколу, під час проведення якого було оглянуто мобільний телефон «Huawei» золотистого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_2 та в якому знаходяться смс-повідомлення від 30.08.2020 та 31.08.2020, надіслані від контакту під назвою «Кретик» (Том 1 а.м.к.п. 20-22);

-даними висновку експерта № 05-1-09/485 від 22.09.2020, згідно якого кров потерпілої ОСОБА_2 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (Том 1 а.м.к.п.32-33);

-даними висновку експерта № 05-1-09/484 від 22.09.2020, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (Том 1 а.м.к.п.35-36);

-даними висновку експерта № 05-5-06/238 від 13.10.2020, згідно якого походження крові від потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається. Походження крові у змиві з коридору у під`їзді від потерпілої ОСОБА_2 ймовірніше за усе. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (Том 1 а.м.к.п. 38-40);

-даними висновку експерта № 05-5-06/239 від 13.10.2020, згідно якого антиген А, виявлений у слідах крові на клинку ножа може походити можливо від жінки (жінок) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_2 ймовірніше за усе. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (Том 1 а.м.к.п. 48-50);

-даними висновку експерта № 05-5-06/269 від 13.10.2020, згідно якого антиген А, виявлений у слідах крові на кофті, сорочці, штанах та футболці може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (Том 1 а.м.к.п. 52-54);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 з фототаблицею до протоколу, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_2 вказала на механізм нанесення їй тілесних ушкоджень із застосуванням ножа ОСОБА_1 (Том 1 а.м.к.п. 55-60);

-даними висновку експерта № 02-01/1010 від 04.11.2020, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: рана грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину; рана м`яких тканин шиї зліва, рана правого вуха. Вказані ушкодження виникли від дії гострого предмету з колото-ріжучими властивостями, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться: рана грудної клітки зліва, яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя; рана м`яких тканин шиї зліва та рана правого вуха до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Рана грудної клітки зліва, яка проникає яка проникає в плевральну порожнину з попаданням крові та повітря в плевральну порожнину є небезпечною для життя, як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні. Дані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин та в час, на які вказує ОСОБА_2 в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2020(Том 1 а.м.к.п. 62-63);

-даними виписки з амбулаторної карти № 1163 від 31.08.2020, в якій зафіксовано перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (Том 1 а.м.к.п. 68).

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи № 364 від 30.09.2020, ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, збереження у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю достатній рівень соціальної адаптації свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики, що свідчить про його здатність на вказаний період часу усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю, критичних і прогностичних функцій свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді. За свої психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (Том 1 а.м.к.п. 64-67).

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинувачених за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, спрямоване на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідає об`єктивним обставинам та спростовується доказам по справі, зібраним під час досудового розслідування, та дослідженими в ході судового розгляду.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 , що потерпіла сама нанесла собі тілесні ушкодження спростовуються як показами потерпілої ОСОБА_2 , яка чітко та послідовно пояснила, як ОСОБА_1 наносив їй удари ножем, намагаючись позбавити життя, так і показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що були допитані безпосередньо під час судового розгляду в присутності педагогів та психолога, які пояснили що 31.08.2020 чули крик матері ОСОБА_2 , і бачили як мати тікала з квартири від обвинуваченого, але він її наздогнав. Свідок ОСОБА_7 також підтвердила, що саме обвинувачений наносив удар її матері. Дані покази послідовні, логічні та узгоджені між собою та іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом проведення обшуку від 31.08.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого виявлено знаряддя вчинення злочину; протоколом огляду мобільного телефону від 01.09.2020, в якому знаходилися смс-повідомлення ОСОБА_1 з погрозами в бік ОСОБА_2 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 за участю потерпілої ОСОБА_2 , під час проведення якого остання вказала на механізм нанесення їй тілесних ушкоджень із застосуванням ножа; висновком судово-медичної експертизи від 04.11.2020, в якому зафіксовані отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження та вказано, що дані ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпіла при проведенні слідчого експерименту; випискою з амбулаторної карти від 31.08.2020, якою зафіксовано перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням захисника свідок ОСОБА_12 , яка є матір`ю обвинуваченого і не була свідком події, лише змогла позитивно характеризувати свого сина.

До показів свідка ОСОБА_3 , яка є сестрою обвинуваченого та в судовому засіданні пояснила, що саме ОСОБА_2 спровокувала скандал та погрожувала вбити брата, однак свідок зупинила конфлікт, поїхала додому і не була свідком подальших подій, суд відноситься критично, оскільки вказані покази протирічать матеріалам кримінального провадження, зокрема показам потерпілої та свідків. Суд також враховує ступінь родинного зв`язку вказаного свідка з обвинуваченим і вважає, що в свідка ОСОБА_3 є мотиви виправдовувати обвинуваченого, намагаючись штучно створити йому алібі.

Оцінюючі зібрані докази по кримінальному провадженні в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об`єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Покарання обвинуваченому призначається відповідно до положень Загальної частини КК України, з додержанням вимог ст. 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст. 65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 14.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, по місцю проживання та місцю роботи характеризується позитивно та враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5 000 гривень та 100 000 гривень моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом під час розгляду встановлено, що саме внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у понесенні витрат на лікування, підтверджених відповідними документами. Враховуючи викладене, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі в розмірі 5 000,00 гривень.

Також, в позовній заяві потерпіла зазначили, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого вона зазнала і моральної шкоди. Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також у завданні шкоди діловій репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій, судом враховується ступінь її страждань та переживань, а також те, що подія 31.08.2020 року змінила звичний ритм її життя. З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, на підставі ст. 1167 ЦК України, підлягає до часткового задоволення в розмірі 70 000 гривень.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 22.06.2021 року, зарахувавши обвинуваченому строк попереднього ув`язнення з 31.08.2020 року по 21.06.2021 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок завданої моральної шкоди, а всього 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- мобільний телефон «Huawei» золотистого кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити за належністю власнику;

- два ножа, лезо від ножа, руків`я від ножа, змиви речовини бурого кольору, майка сірого кольору, сорочка клітчаста, олімпійка, штани спортивні, зрізи нігтів та змиви з рук, зразки крові, передані до кімнати зберігання речових доказів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: