
Справа № 359/7088/20
Провадження № 2/359/856/2021
УХВАЛА
Іменем України
16 червня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області питання про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту.
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 28 жовтня 2020 року. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Предметом спору є : 1) договір купівлі – продажу земельної ділянки від 16 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник Оксаною Вікторівною та зареєстрований у реєстрі за № 3419, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» щодо земельної ділянки площею 1,4 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044; 2) державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 200327 виданий 16 травня 2008 року Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі, яким засвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» на вищевказану земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, на підставі договорів купівлі – продажу від 05 січня 2004 року та 01 липня 2005 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , набув у власність будинок – контору та столярно - зварювальний цех в с. Щасливе Бориспільського району Київської області. Рішенням Щасливської сільської ради від 14 грудня 2006 року за № 162.1-8-V позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку для обслуговування вказаних об`єктів площею 1,3 га на умовах довгострокової оренди строком на 15 років.
Рішенням Щасливської сільської ради від 24 квітня 2007 року за № 241.30-11-V затверджено технічну документацію по проведенню інвентаризації земельної ділянки площею 1,6858 га для обслуговування будинку – контори та столярно - зварювального цеху для ПП « ОСОБА_1 » в АДРЕСА_1 .
27 квітня 2010 року Управління держземагенства у Бориспільському районі здійснило державну реєстрацію речового права та 13 березня 2013 року державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв належній ОСОБА_1 земельній ділянці кадастровий номер 3220888000:03:006:0091.
У 2018 році позивач здійснив поділ земельної ділянки площею 1,6858 га, у зв`язку з чим за ним зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель організацій підприємств та на земельну ділянку площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель організацій підприємств.
В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» стверджує, що є власником земельної ділянки площею 1,4000 га в межах Щасливської сільської ради з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044, уклавши договір купівлі – продажу земельної ділянки від 16 квітня 2008 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ».
Проте, фактично позивач та відповідачі набули право власності на одну й ту саму земельну ділянку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом невизнаного та порушеного права.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Судом встановлено, що предметом спору є договір купівлі – продажу, укладений між юридичними особами щодо речового права на нерухоме майно – землю. Позивач не є стороною даного правочину.
В той же час, з досліджених матеріалів справи встановлено, що позивач набув право власності на спірну земельну ділянку саме як ПП ОСОБА_1 . Наведене підтверджується : листом Бориспільського виробничого монтажного підприємства «Украгротеплиця» від 10 грудня 2005 року за № 3; рішенням виконавчого комітету Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 19 жовтня 2006 року за 235; рішенням цієї сільської ради від 14 грудня 2006 року за № 162.1-8-V; технічною документацією із землеустрою; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-3200217892014; тощо.
Крім того, цільове призначення належних позивачу двох земельних ділянок та об`єкти, розміщені на них, свідчать про те, що ОСОБА_1 , як приватний підприємець, використовує їх з метою господарської діяльності, а не для власних потреб, як фізична особа.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства належать для розгляду справи, що виникають з : цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Господарські суди, відповідно п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1, 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору, зокрема, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 26 своєї постанові № 10 від 14 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до позовної заяви додано оригінали квитанцій від 29 серпня 2020 року, що підтверджує сплату судового збору на загальну суму – 1681 грн. 60 коп. (840 грн. 80 коп. х 2), що є належними доказами сплати судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
Враховуючи наведене, сплачений судовий збір в розмірі 1681 грн. 60 коп. слід повернути ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З урахуванням наведеного вище, слід повідомити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду та може бути предметом судового розгляду Господарського суду Київської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. 20 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 19, 30, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 26 вересня 1997 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, картка платника податків – НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок, відповідно квитанцій про сплату від 29 серпня 2020 року (сплачений на рахунок: код ЄДРПОУ 38007070, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: UA 028999980313161206000010004).
Ухвала суду може бути оскаржена до Київської апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Яковлєва Л.В
Судове рішення № 97824418, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/7088/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: