Рішення № 97823336, 23.06.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2144/21

Провадження № 2/577/834/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого- судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотопа цивільну справу за позовною заявою фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

В С Т А Н О В И В :

Фінансове управління Конотопської міськради Сумської обл. звернулося до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі відсутності у неповнолітнього відповідача майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, цю шкоду відшкодувати у частці, якої не вистачає, або в повному обсязі його батьками, витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 12188,12 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що згідно ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 08.04.2021 р. по справі №577/1509/21, провадження №1кп/577/269/21 за фактом спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за ст.125 ч.1 КК України, потерпілий перебував на лікуванні в КНП КМР "Конотопської ЦРЛ ім.ак.М.Давидова" у дитячому відділені з 15.03.2021 р. по 29.03.2021 р. Витрати на лікування становлять 12188,12 грн. Відповідно до ст.1179, ч.1 ст.1206 ЦК України, п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 р., кошти витрачені закладом охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 підлягають стягненню на розрахунковий рахунок бюджету м.Конотоп, що змусило звернутися з позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просить його задвольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , його законний представник ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлені.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

Судом встановлено, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2021 р. відносно ОСОБА_1 закрито кримінальне провадження за ст.125 ч.1 КК України у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а.с.4-5). Згідно довідки КНП КМР "Конотопської ЦРЛ ім.ак.М.Давидова від 21.04.2021 р. затрати на лікування та обслуговування потерпілого від вказаного злочину ОСОБА_2 склали 12188,12 грн. (а.с.6).

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Ст. 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету ї їх використанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Відповідно до вищевказаного Порядку, сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Відповідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається із пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Під час розгляду справи встановлено, що між злочинними діями неповнолітнього відповідача ОСОБА_1 , який спричинив легке тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , та перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок. Відповідач ОСОБА_1 хоча і є неповнолітньою особою, яка перебуває на утриманні матері - відповідача ОСОБА_4 , не має власного майна, заробітку, але до нього застосовуються положення статтей 1166, 1206 ЦК України з урахуванням положень статті 1179 ЦК України.

Суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Конотопської міської ради в Сумській області понесені витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення у розмірі 12188,12 грн.; у разі відсутності у ОСОБА_1 майна, достатнього для відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, такі витрати у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі стягнути з ОСОБА_4 .

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 р. №545, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 282, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області повністю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано на користь фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області (код платежу : "Інші надходження"-24060300, розрахунковий рахунок UA198999980314000544000018530, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37970404, одержувач: ГУК Сумської області/Конотопська МТГ) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 12188 (дванадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 12 коп.

У разі відсутності у ОСОБА_1 майна, достатнього для відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, такі витрати у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано на користь держави 908 (дев"ятсот вісім) грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Сумської області або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: фінансове управління Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 8.

Представник позивача ОСОБА_3 , юридична адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано.

Повний текст рішення складено 23 червня 2021 року.

Суддя Гетьман В. В.