Рішення № 97822511, 04.06.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/325/21 2/335/1127/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» про розірвання договору та стягнення суми,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» про розірвання договору та стягнення суми, в обґрунтування якого зазначила наступне.

17.10.2020 року у крамниці „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (ТОВ „ЦЕТЕХНО”), вона придбала телефон: Samsung Galaxy A9 2018, модель SM-A920FZBDSEK, разом із захисною плівкою BLADE HYDROGEL S GREEN PROTEСTION, загальною вартістю 7 247 гривень. Після придбання зазначеного телефону, останній не задовольнив позивача за формою, при цьому телефон нею не використовувався, його товарний вид збережено, та вона наступного дня 18.10.2020 року звернулася до крамниці, у якій придбала телефон, з метою його повернення до крамниці разом із захисною плівкою, та відповідно повернення їй коштів, сплачених за даний товар. Однак у поверненні товару до магазину та сплачених нею грошових коштів їй було відмовлено.

В подальшому позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору, у якій наполягала на поверненні грошових коштів за придбаний нею товар, у задоволенні якої їй було відмовлено з тих підстав, що придбаний нею товар містить сліди експлуатації і його товарний вигляд не збережено, тоді як на момент покупки товару від неї не надходило жодних претензій щодо його якості.

Разом з тим, 30.10.2020 року позивач подала заяву до Управління захисту прав споживачів Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області, у якій повідомляла про порушення її прав споживача та наполягала на проведенні перевірки щодо дотримання відповідачем положень Закону України „Про захист прав споживачів”.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд розірвати укладений між нею та відповідачем договір купівлі-продажу телефону: Samsung Galaxy A9 2018, модель SM-A920FZBDSEK, разом із захисною плівкою BLADE HYDROGEL S GREEN PROTEСTION та стягнути з відповідача на її користь його вартість у сумі 7 247 гривень, а також понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 803,70 гривень.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

12.02.2021 року представником відповідача подано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та у задоволенні позову просить відмовити, у зв`язку із наступним. 23.10.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення товару – Смартфону Samsung Galaxy A920F ZBD Blue, IMEI: НОМЕР_1 із захисною плівкою Blade Hydrogel S Green Protection (Clear Glossy), придбаних на підставі укладеного між сторонами договору купівлі – продажу від 17.10.2020 року, посилаючись на положення ст. 9 Закону України „Про захист прав споживача”. Однак, у задоволенні її вимог було відмовлено, оскільки придбаний нею товар містив значні подряпини на корпусі телефону, тобто на момент повернення відповідачу його товарний вигляд не було збережено, було виявлено сліди експлуатації, про що надав фотознімки. Крім того, зазначив, що на придбану позивачем захисну плівку до телефону передбачено гарантію у 1 день, який позивачем пропущено. Посилаючись на те, що позивачем не було підтверджено придбання товару неналежної якості, щодо якого на момент укладення договору купівлі-продажу не було заявлено претензій, вважає необгрунтованими її доводи щодо недотримання відповідачем вимог ст. 9 ЗУ „Про захист прав споживачів”. Разом з тим, наполягає на тому, що Головним управлінням Держспоживслужби в Запорізькій області за результатами перевірки, проведеної на підставі заяви позивача, не було встановлено порушень відповідачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Крім того, вважає необгрунтованим розмір витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення.

12.03.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів позивача, зазначаючи, що працівниками магазину, у якому нею було придбано товар, його не було прийнято, тому, вважає безпідставними посилання відповідача на втрату товарного вигляду та наявності ознак експлуатації товару, за відсутності висновку експерта, тоді як долучені до відзиву фотознімки не можуть вважатися належними доказами, оскільки містять зображення іншого товару ніж той, який придбала позивач. Вважає, що наданий відповідачем акт перевірки ГУ Держспоживслужби в Запорізькій області не спростовує порушень відповідачем прав споживача щодо прийняття товару належної якості і повернення сплаченої за товар суми, наполягаючи на тому, що підставою для розірвання договору купівлі-продажу було визначене законом право на повернення товару, який не задовольнив споживача, зокрема, за його формою, протягом 14 днів з дня придбання, та який нею не використовувався. У зв`язку з цим позивач наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, а також подала письмову заяву про збільшення розміру витрат, понесених на правничу допомогу, які просить стягнути з відповідача а саме: у розмірі 5 928,70 гривень.

29.03.2021 року представник відповідача подав заперечення в порядку ст. 180 ЦПК України, у яких зазначив наступне. Вимоги позивача про повернення придбаного товару до магазину не були задоволені з тих підстав, що під час первинного огляду працівником крамниці було встановлено сліди його використання та незбереження його товарного вигляду, про що свідчать долучені фото, які було здійснено у присутності позивача, тоді як чинним законодавством не передбачено обов`язку продавця проводити експертні дослідження товарів належної якості на факт наявності зовнішніх пошкоджень, а позивач не зверталася із клопотання про проведення товарознавчої експертизи. Таким чином, вважає необгрунтованими посилання позивача на недотримання відповідачем положень ст. 9 ЗУ „Про захист прав споживачів”, якою передбачено право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його, зокрема, за формою, та який не використовувався і збережено його товарний вигляд.

Ухвалою суду від 12.04.2021 року за клопотанням позивача було викликано у судове засідання для допиту у якості свідка - ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позові, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у відзиві на позов просив розглянути справу у його відсутність, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ „ЦЕТЕХНО” було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбала у крамниці „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , Смартфон Samsung A920F ZBD Blue із захисною плівкою Blade Hydrogel S Green Protection (Clear Glossy), загальна вартість яких склала 7 247 гривень, що підтверджується чеком № 65966 від 17.10.2020 року (а.с. 11).

23.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ЦЕТЕХНО» із заявою про розірвання договору та повернення грошових коштів, у якій, посилаючись на положення ч. 1 ст. 9 Закону України „Про захист прав споживачів”, наполягала на визначеному законом її праві повернути придбаний нею товар, який не задовольнив її за формою, та який нею не використовувався і зберіг товарний вигляд, та просила повернути їй кошти, сплачені за придбаний 17.10.2020 року телефон у крамниці „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, п равочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з письмовим повідомленням адміністрації „Цитрус” на адресу ОСОБА_1 вих. № 3.10-11.20 від 10.11.2020 року, останній у задоволенні її заяви було відмовлено, оскільки придбаний нею товар на момент пред`явлення до магазину містив значні подряпини на корпусі телефону, тобто його товарний вигляд не було збережено, було виявлено сліди експлуатації, а на момент покупки щодо якості товару нею претензій пред`явлено не було (а.с. 28).

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наполягала на порушенні відповідачем її права споживача, яке полягало у відмові у прийнятті товару, який не задовольнив її за формою, і поверненні коштів за придбання товару у встановлений законом строк.

Статтею 9 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про захист прав споживачів”, якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

З аналізу вищезазначених положень Закону вбачається, що споживач має гарантоване право на заміну товару належної якості, зокрема, якщо такий товар не підійшов йому за своїми характеристиками.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, придбавши у крамниці „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” Смартфон Samsung A920F ZBD Blue із захисною плівкою Blade Hydrogel S Green Protection (Clear Glossy), після здійснення покупки, не була задоволена його формою, тому звернулася до продавця з метою його повернення. Разом з тим, позивачем не наведено доводів про те, що, користуючись наданим їй правом, вона мала намір обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця магазину.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів” передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів”, продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Судом в ході розгляду справи не було встановлено об`єктивних даних, а позивачем не надано належних і достовірних доказів про те, що придбаний нею товар у крамниці „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” був неналежної якості на момент його придбання, крім того, позивачем не наведено підстав для висновку про виявлені нею недоліки товару після його покупки, які під час укладення договору купівлі-продажу від неї могли бути приховані або нею не помічені.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 7, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року „ Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою в повному обсязі.

Вимоги споживача про заміну товару належної якості підлягають задоволенню, якщо їх заявлено протягом 14 днів з дня його придбання (не враховуючи дня купівлі), товар не може бути використаний споживачем за призначенням тому, що він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин, і при цьому споживачем збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек. Зазначений строк може бути відновлено судом, якщо споживач з об`єктивних причин був позбавлений можливості заявити вимоги продавцю протягом цього строку.

За встановлених судом обставин, не вбачається допущення істотних порушень стороною договору, зокрема, продавцем, внаслідок яких позивач як споживач значною мірою могла бути позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, або того, що умови договору обмежували права споживача. Матеріали справи не містять обгрунтованих даних, які б свідчили, що під час укладення договору купівлі-продажу позивача було примушено придбати товар, який вона не розраховувала або не бажала купувати.

Враховуючи, що позивачем не спростовано добровільності і двосторонності договору, а також неусвідомлення сторонами його умов на момент укладення, суд приходить до висновку про недоведеність визначених законом підстав для розірвання договору.

Також суд враховує доводи відповідача, який наполягав на тому, що позивач звернувшись до продавця, вимагала повернення товару, який мав сліди експлуатації, що перешкоджало забезпеченню її права на обмін придбаного товару, передбаченого Законом України „Про захист прав споживачів”, які не спростовані позивачем в ході розгляду справи.

У судовому засіданні за клопотанням позивача у якості свідка допитано ОСОБА_3 , яка, будучи попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і за відмову від давання показань, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України, показала, що вона була присутня під час звернення позивача до магазину з приводу повернення придбаного телефону та повернення коштів. У приміщенні магазину продавець, оглянувши наданий позивачем телефон, відмовився прийняти його і повернути позивачу сплачені за нього кошти. Позивач не наполягала на тому, що придбаний телефон є неякісним, а лише зазначила, що він не підійшов їй за формою і розміром. Наскільки їй відомо позивач придбаним телефоном не користувалася, лише вмикала його та перевіряла як працює камера.

Покази зазначеного свідка, на переконання суду, не підтверджують порушення прав споживача ОСОБА_1 . Оцінюючи такі покази, суд приходить до висновку, що вони засвідчують факт звернення позивача до магазину з приводу повернення придбаного товару, однак об`єктивних даних, які б свідчили про неправомірну відмову позивачу у такому поверненні, які суперечать Закону, свідком не наведено, а також не засвідчено підстав для розірвання договору купівлі-продажу, які визначені Законом.

Статтею 4 Закону України „Про захист прав споживачів” гарантовано, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про захист прав споживачів” , держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Згідно з Актом № 1336/07 від 22.12.2020 року Головного Управління Держспоживслужби в Запорізькій області, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, на підставі скарги ОСОБА_1 , за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „ЦЕТЕХНО” (ЄДРПОУ 43058393, вид економічної діяльності 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (основний)). (а.с. 53-64)

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів”, вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов`язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Враховуючи вищезазначені положення Закону, а також встановлені в ході розгляду справи обставини та надані сторонами на їх підтвердження докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і не підтверджено порушення відповідачем ТОВ „ЦЕТЕХНО” вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за наслідками укладення договору купівлі-продажу від 17.10.2020 року, а обраний позивачем спосіб реалізації гарантованого Законом права споживача, який спрямований на розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за придбаний товар коштів, не відповідає Закону.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи, суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» про розірвання договору та стягнення суми – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.06.2021 року.

Суддя В.В. Калюжна