Рішення № 97821247, 22.06.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 522/17505/20 Провадження № 2/478/166/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2021 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28.11.2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, та в подальшому, отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на Картковий рахунок.

Відповідач не виконує взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13195,07 грн., з яких: 7957,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим), 2780,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2457,33 грн. - заборгованість за пенею та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 28.10.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 03.03.2021 року матеріали справи передано на розгляд за підсудністю до Казанківського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20.05.2021 року прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, позивач просив остаточно стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10737,74 грн., з яких: 7957,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим), 2780,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та сплачений судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви, позивач просив справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив не подав.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 28.11.2014 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та зобов`язаний виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Протягом дії договору відповідачу було видано дві картки строком дії: до березня 2018 року та березня 2022 року та встановлено кредитний ліміт.

З виписки, наданої Банком по рахунку клієнта вбачається, що відповідач користувався вказаними картками, знімав кошти з банкоматів, здійснював оплати та покупки, поповнював мобільний телефон, здійснював перекази тощо.

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12 квітня 2012 року, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

За такого, з наданої Банком виписки по картковому рахунку чітко прослідковується користування кредитними коштами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком станом на 14.09.2020 року, з урахуванням зменшених позовних вимог, становить у розмірі 10737,74 грн., з яких: 7957,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим), 2780,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі наявних у справі доказів, зокрема, відомостей з виписки по особовому рахунку відповідача, розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору.

Заборгованість за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту згідно розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку відповідача становить 7957,62 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Доказів іншого суду не надано.

Визначаючи розмір заборгованості та її складові, слід зазначити про відсутність підстав для стягнення нарахованої Банком заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №14-446цс18.

АТ КБ «ПриватБанк», обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення вищевказаних відсотків, у позовній заяві посилався на п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг (в редакції від 01.03.2019 року), відповідно до якого в разі порушення зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84, 0% - для картки «Універсальна голд».

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України, не у розмірі, встановленому законом (3% річних), а у розмірі, зазначеному в Умовах та правилах надання банківських послуг.

Проте, Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 28.11.2014 року, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Огляд архівних сторінок веб-сайту Банку вказані обставини не спроможний спростувати, позаяк не доводить належним чином, що саме ці Умови та правила розумів відповідач при приєднанні до кредитного договору.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду України, висловленій при ухваленні постанови за наслідками розгляду цивільної справи №342/180/17 (провадження № 14-131цс1) від 03 липня 2019 року.

Виходячи з наведеного, слід відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК.

З огляду на все наведене вище, суд приходить до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7957,62 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту (простроченим).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Згідно з платіжним дорученням № PROM3B0YGV від 23.09.2020 року, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Частина задоволених позовних вимог складає 74,11% від заявлених вимог позивача, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1557,79 грн.

Керуючись ст.ст.4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.11.2014 року у сумі 7957,62 грн. (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 62 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1557,79 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят сім гривень 79 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.06 .2021 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський