Постанова № 97821190, 23.06.2021, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/419/21

Провадження № 3/474/138/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.06.21 року смт. Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , законної представниці Хижняк О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, непрацюючого, який навчається у Врадіївській філії Маринівського професійного аграрного ліцею, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, -

встановив:

09.06.2021р., о 16 год. 10 хв. в смт. Врадіївка по вул. Г. Врадіївщини, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом марки “Мінск”, д/н НОМЕР_1 , не маючи права керування даним видом транспортного засобу, не маючи посвідчення водія взагалі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 117308 від 09.06.2021р. надійшов до суду 14.06.2021р.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 , якому роз`яснені судом положення ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, при обставинах вказаних у протоколі, визнав повністю та пояснив, що керував мотоциклом марки “Мінск” не маючи права керування даним видом транспортного засобу. На запитання судді, ОСОБА_1 пояснив, що 09.06.2021р. під час зупинки його працівниками поліції з ним не було інструктора, який навчає його водінню.

Також ОСОБА_1 зазначив, що права передбачені ст. 268 КУпАП йому зрозумілі, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази він не бажає.

Законна представниця ОСОБА_2 зазначила, що права, передбачені ст. 270 КУпАП, їй зрозумілі, ознайомлюватися з матеріалами справи вона не бажає. Водночас ОСОБА_2 зазначила, що її син ОСОБА_1 в силу примітки до ст. 126 КУпАП не підлягає відповідальності, оскільки він вчинив адміністративне правопорушення під час проходження навчання для отримання посвідчення водія. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_2 надала довідку Врадіївської філії Маринівського професійного аграрного ліцею № 136 від 22.06.2021р. та характеристику ОСОБА_1 , надану класним керівником та директором вказаного навчального закладу. Також ОСОБА_2 зазначила, що не бажає надавати інші докази.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, заслухав пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаю встановленим таке.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративнеправопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, слід зазначити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч. 2 ст. 126 КУпАП не передбачає.

Водночас згідно примітки до ст. 126 КУпАП передбачено, що положення частини першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Згідно ст.ст. 15 та 20 Закону України “Про дорожній рух” кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:

мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;

автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці.

Навчання громадян Правил дорожнього руху здійснюється згідно з типовими навчальними програмами, підготовленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, погодженими з Міністерством внутрішніх справ України і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, та затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Розвиток у дітей навичок безпечної поведінки на дорогах розпочинається в дошкільних навчальних закладах із трирічного віку. У загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах може проводитися навчання учнів Правил дорожнього руху за програмами підготовки водіїв категорій A1, A, B1, B.

Тобто особа, яка керує транспортним засобом під час навчання водінню не підлягає відповідальності за ч.ч. 1 та 2 ст. 126 КУпАП, оскільки за тих умов в діях вказаної особи фактично відсутні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 2 ст. 126 КУпАП.

З наданих законною представницею ОСОБА_2 довідки Врадіївської філії Маринівського професійного аграрного ліцею № 136 від 22.06.2021р. та характеристики ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 навчається у вказаному закладі за спеціальністю “Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів категорії “С””. ОСОБА_1 за місцем навчання характеризується посередньо.

Однак вказані докази жодним чином не підтверджують того, що в момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 навчався водінню транспортним засобом за типовою навчальною програмою та за участі відповідного спеціаліста акредитованого закладу, який здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Таким чином, в даному випадку, примітка до ст. 126 КУпАП не застосовується.

Водночас факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, який зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 117308 від 09.06.2021р., який останній підписав без будь яких зауважень щодо його змісту, підтверджується: поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

Згідно довідки начальника СРПП № 2 Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області Тоніци Є. від 10.06.2021р. вбачається, що згідно бази даних АІС МВС “АРМОР” України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має посвідчення водія взагалі та протягом 2020-2021р. до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не притягувався.

Статтею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтями 24-1 цього Кодексу.

З огляду на матеріали справи вбачається відсутність законних підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачене санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 13, 27, 40-1, 126, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави ((отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/21081100 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA758999980313040106000014454 код банку отримувача (МФО): 899998) у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів: Врадіїв.УК/Врадіївський р-н/22030101, Код отримувача (Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадіївка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030 Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454 Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ф.Г. Сокол