Постанова № 9782110, 15.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 р. Справа № 2-а-3053/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2009р. по справі№2-а-3053/08/2070

за позовом Закрите акціонерне товариство "Харківське обласне монтажно-пусколагагоджувальне товариство" <Список ><Текст >

до Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкових повідомлень недійсними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”, звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому, з урахуванням доповнень та уточнень, просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн.. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн. та зобовязати Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”. Позивач вважає, що у нього не існує податкового боргу по сплаті ПДВ, тому сума 2340,00 грн. не може визначатися та обліковуватися відповідачем на особовому рахунку платника як борг ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” по сплаті ПДВ. Ця обставина за його твердженням підтверджується рішеннями судів, які на час розгляду цієї справи набули чинності. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст.16, 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, ст.ст.1, 3 п.7.7 ст.7, пп.16.3.3 п.16.3 ст.16, ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі Закону 2181). Поточні податкові зобовязання по сплаті ПДВ протягом 2006-2008 років самостійно узгоджувались ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” в податкових деклараціях та сплачувались позивачем своєчасно без порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ передбаченого п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону 2181. Вказує на те, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено позивачем у платіжних доручення під час виконання ним свого обовязку при сплаті сум податкових зобовязань з ПДВ та відсутні повноваження направляти суми платежів при веденні оперативного обліку на погашення неіснуючого податкового боргу. В звязку з наведеним зазначає, що відповідачем неправомірно було застосовано до ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” штрафні (фінансові) санкції на підставі пп.17.1.7 п.17.1 Закону 2181. З огляду на викладене, дії відповідача про застосування податкової застави до активів позивача на думку його представників, незаконні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від23 липня 2009 року адміністративний позов задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн.; зобовязано Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”.

Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекції в Харківській області, не погодившись з висновками суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою і незаконною внаслідок неправильного застосування, не застосування та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від23 липня 2009 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки актів невиїзних документальних перевірок Дергачівської МДПІ про порушення ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 при сплаті узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за певні періоди в граничні строки, передбачені п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п.4.2 Закону 2181.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 20.11.2006р. по 23.05.2007р. від 17.07.2007 року № 684/15-247/05410665 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19.10.2006 р. в сумі 2138,73 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. в сумі 12149,58 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. в сумі 418,42 грн., термін затримки 93 дня; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. в сумі 699,00 грн., термін затримки 2 дня) та винесені податкові повідомлення-рішення від 25.07.2007р. № 0000661521/0 на суму 69,90 грн., № 0000651521/0 на суму 6284,00 грн. та № 0000641521/0 на суму 1069,37 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 21.05.2007р. по 16.11.2007р. від 23.01.2008 року № 84/15-260/05410665/15 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. в сумі 5021,25 грн., термін затримки 79 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року №8337 від 07.05.2007 р. в сумі 6396,2 грн., термін затримки 177 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року №8337 від 07.05.2007 р. в сумі 1139,56 грн., термін затримки 179 днів) та винесені податкові повідомлення-рішення від 25.01.2008р. № 0000191521/0 на суму 1004,25 грн. та № 0000201521/0 на суму 3767,88 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 20.08.2007р. по 15.02.2008р. від 22.02.2008 року № 235/15-260/05410665 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17.07.2007 р. в сумі 1112,00 грн., термін затримки 88 днів; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 3681,12 грн., термін затримки 71 день; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 1111,59 грн., термін затримки 72 дня; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. в сумі 4047,29 грн., термін затримки 88 днів) та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2008р. № 0000411521/0 на суму 1990,40 грн. Після оскарження в адміністративному порядку відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000411521/1 від 26.03.2008р. на таку ж саме суму податкового зобовязання, що ї з дрібю 0.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 19.02.2008р. по 19.05.2008р. від 24.06.2008 року № 734/15-260/05410665/90 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків по податковій по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. в сумі 10201,00 грн., термін затримки 90 днів та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008р. № 0001021521/0 на суму 2040,20 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” за період з 19.02.2008р. по 18.08.2008р. від 02.12.2008 року № 1198/15-260/05410665/151 встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. в сумі 511,19 грн., термін затримки 181 день; по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22.04.2008 р. в сумі 2303,67 грн., термін затримки 90 днів) та винесені податкові повідомлення-рішення від 22.12.2008р. № 0001741521/0 на суму 460,73 грн. та № 00001751521/0 на суму 255,60 грн.

З досліджених письмових доказів встановлено, що платіжними дорученнями від 20.11.2006 року № 310, № 311 за 3 квартал 2006р. по терміну 20.11.2006р. позивачем сплачено 5136,56 грн., 1026,82 грн.; платіжними дорученнями від 01.12.2006 року № 319 та від 18.12.2006р. за 3 квартал 2006р. по терміну 20.11.2006р. сплачено 2101,62 грн. та 210,16 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму 8475,16 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19.10.2006 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 8265 грн.

Платіжним дорученням від 19.02.2007 року № 44 по терміну 20.02.2007р. позивачем сплачено 14445 грн. за 4 квартал 2006р. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2006 року № 32293 від 19.02.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 14445 грн.

Платіжними дорученнями від 21.05.2007 року № 120 та від 23.05.2007р. № 124 за І квартал 2007р. по терміну 21.05.2007р. позивачем сплачено відповідно 12211,99 грн. та 1148,41 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму 13360,40 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07.05.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 13256 грн.

Платіжним дорученням від 08.08.2007 року № 138 за IІ квартал 2007р. по позивачем сплачено 5165 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17.07.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 5165 грн.

Платіжними дорученнями від 16.11.2007 року № 248 та від 14.11.2007р. за ІІІ квартал 2007р. по терміну 19.11.2007р. позивачем сплачено 2340 грн. та 6500,00 грн. Усього на загальну суму 8840 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за ІIІ квартал 2007 року № 25092 від 05.11.2007 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 8840 грн.

Платіжними дорученнями від 29.01.2008 року № 322, від 30.01.2008р. № 323 та від 15.02.2008р. за ІІІ квартал 2007р. по терміну 19.02.2008р. позивачем сплачено відповідно 5000,00 грн., 1200,00 грн. та 12242,00 грн. Усього на загальну суму 18442 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29.01.2008 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 18442 грн.

Платіжним дорученням від 18.05.2008 року № 399 за І квартал 2008р. по терміну 19.05.2008р. позивачем сплачено 10201,00 грн. З рядку 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22.04.2008 р. вбачається, що сума ПДВ самостійно задекларована Товариством складає 10201,00 грн.

Окрім цього, ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” надавало до Дергачівської МДПІ податкові декларації : № 19382 від 28.07.2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки 3 квартал 2006 року та № 30492 від 05.11.2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки 4 квартал 2006 року. За вказаними податковими деклараціями з ПДВ позивачем самостійно було сплачено суму штрафу відповідно : 4923,00 грн. та 3067,00 грн.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення Дергачівська МДПІ виходила з того, що позивачем в порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181 за вищенаведеними податковими деклараціями з ПДВ при сплаті податку на додану вартість за спірні періоди не було дотримано граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. При цьому, відповідач посилався на п.7.7 ст.7 Закону № 2181 та вказував, що суми, які ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” направляло для сплати поточних зобовязань з податку на додану вартість спрямовувались Дергачівської МДПІ в рахунок погашення податкового боргу.

Але такий висновок є хибним виходячи з наступного.

Приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи зі змісту положень пункту 5 статті 50 Бюджетного Кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна субєктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України, субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Пунктом 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” регламентовано, що обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу). Тому, при сплаті податкових зобовязань за конкретний період.

Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обовязкових платежів) на перерахування податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції, реквізит „Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми зобовязань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань чи податкового боргу.

Відповідач посилається на положення п. 7.7. ст. 7 Закону № 2181, якою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Фактично відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

З наданих позивачем платіжних доручень про сплату податку на додану вартість за відповідні періоди, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету України, податкових декларацій з ПДВ вбачається своєчасність та повнота сплати ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” податкових зобовязань з податку на додану вартість, відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах.

Таким чином, суд першої інстанції погоджується з твердженням позивача про те, що поточні податкові зобовязання по сплаті ПДВ протягом 2006-2008 року сплачувались ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” своєчасно та у відповідних розмірах.

Тому, висновок складених відповідачем вищезазначених актів перевірок про порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181 та прийняті на підставі цього висновку податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000641521/0 від 25.07.2007 р. на суму 1069,37 грн. №0000651521/0 від 25.07.2007р. на суму 6284,00 грн., №0000661521/0 на суму 69,90 грн., №0000191521/0 від 25.01.2008 р. на суму 1004,25 грн., №0000201521/0 від 25.01.2008 р. на суму 3767,88 грн., №0000411521/0 від 28.02.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0000411521/1 від 26.03.2008 р. на суму 1990,40 грн., №0001021521/0 від 01.07.2008 р. на суму 2040,20 грн.. №0001741521/0 від 22.12.2008 р. на суму 460,73 грн. №0001751521/0 від 22.12.2008 р. на суму 255,60 грн. про порушення позивачем граничних строків сплати податку на додану вартість не відповідають нормам діючого законодавства і повинні бути визнані судом нечинними, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З пояснень сторін та досліджених письмових доказів по справі (копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, р.н. 6646518) судом встановлено, що всі активи платника податків - ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” знаходяться в податковій заставі, яка зареєстрована 22.02.2008р. о 12 год. 03 хв. Термін дії податкової застави 22.02.2013 року. Обтяження рухомого майна у вигляді податкової застави накладено на позивача на підставі абз.2 пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону 2181 та звернення Дергачівської МДПІ від 21.02.2008р.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін по справі, що первинна сума боргу, на яку в подальшому при сплаті ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість нараховувались Дергачівською МДПІ штрафні санкції виникла внаслідок висновку Дергачівською МДПІ про несплату позивачем в 2001 році узгоджених сум ПДВ.

У відповідності до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Господарського суду Харківської області по справі № А-1617/1-13 за позовом ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” до Дергачівської МДПІ про визнання недійними податкових вимог від 14 березня 2002 року, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2002 року, задоволено позов частково; визнано недійсними податкові вимоги Дергачівської МДПІ № 1/82 від 29.10.2001р. та № 2/222 від 17.12.2001р.

Крім того, постановою Господарського суду Харківської області по справі № АС-13/77-07 за позовом ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” до Дергачівської МДПІ про визнання нечинним рішення від 02 липня 2007 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 року., позовні вимоги задоволені в повному обсязі; визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ № 0000031521/0 від 10.01.2007р., № 00000215210/0 від 10.01.2007р., № 0000011521/0 від 10.01.2007р., згідно яких застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181. За висновками вказаних судових рішень ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” було виконано зобовязання перед бюджетом по сплаті ПДВ, оскільки кошти позивачем були перераховані згідно платіжних доручень № 135 від 19.06.2001р. в сумі 1200,00 грн. та № 151 від 16.07.2001р. на суму 1140,00 грн. Факт перерахування вказаних коштів через банк „Україна” зафіксовано в акту перевірки. Також було зазначено, що штрафні санкції на суми, які були сплачені позивачем в період з 02.03.2001р. по 19.11.2003 року донараховані з порушенням строків, встановлених пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону 2181.

Опис майна ЗАТ „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”, яке є предметом податкової застави, при внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 6646518, дата видачі - 22.02.2008 року о 12 год.03 хв.) не складався.

Таким чином, знаходження активів позивача в податковій заставі на момент виникнення спірних правовідносин визначено без врахування суми податкового боргу та без визначення предмету застави.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24.03.2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобовязання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

З огляду на викладене, враховуючи вищенаведені висновки щодо неправомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та ту обставину, що на момент виникнення спірних правовідносин податковий орган не виконав свого обовязку щодо визначення переліку майна, що перебуватиме в податковій заставі та складання відповідного акту опису активів, податкова застава була накладена без врахування суми боргу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про зобовязання Дергачівської МДПІ Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління” є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомленьрішень та дії по зверненню на всі активи позивача податкової застави належним чином не довів.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції позов було задоволено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо частини позовних вимог виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 1, ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова застава виникає в силу закону, і не потребує письмового оформлення. Ст. 8 цього Закону передбачені підстави за наявністю яких активи платника податків звільняються від податкової застави. Це звільнення також відбувається в силу закону.

Тобто податкова застава виникає та припиняє свою дію в силу закону, а не дій податкового органу щодо її застосування чи припинення (звільнення від застави).

Тому вимоги про зобовязання податкового органу звільнити активи з податкової застави є необґрунтованими.

У відповідності до п. 8.3 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган лише здійснює реєстрацію податкової застави. І саме не вчинення дій щодо скасування такої реєстрації можуть бути предметом позову, та захистом прав платника податків.

Але відповідні вимоги не заявлені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції в цій частині скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

В частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки при зарахуванні платежів позивача податковий орган невірно застосовував п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відповідно невірно визначив терміни та період за який прострочена сплата податкового зобовязання, що вплинуло на правомірність оскаржених податкових повідомлень рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від23 липня 2009 року скасувати в частині зобовязання Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області звільнити з податкової застави активи Закритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління”.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від23 липня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 22.02.2010 р.