Ухвала суду № 97820255, 22.06.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/1097/2012

Провадження № 6/347/62/21

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2021 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Кіцули Ю.С.,

секретаря Удудяк І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад доводів заявника.

15.06.2021 року ТОВ «ФК ФОРТ» звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи заяву тим, що 05.04.2013 року Косівський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення по справі №0910/1097/2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 р. з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра». На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості відкрито виконавче провадження №36741352 в Косівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Первісним стягувачем ПАТ КБ «Надра» було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» , яке в подальшому відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінанс проперті групп», яке в подальшому відступило право вимоги на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», а те в свою чергу ТОВ «ФК ФОРТ».

У зв`язку з наведеним просить замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» (далі – Банк) на ТОВ «ФК ФОРТ».

Також заявник просить видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з Боржника 2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, посилаючись на те, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника 2 відсутнє. Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом надень подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо Боржника 2 на примусовому виконанні не перебуває. Згідно Акту ПАТ КБ «НАДРА» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному акті. Оригінали виконавчих листів у Заявника та Первісного стягувача відсутні, заборгованість за кредитним договором не погашена. Разом з тим, заявник вказав, що з моменту прийняття рішення про ліквідацію Банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів первісним стягувачем та як наслідок пропущення процесуальних строків.

Враховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, видати дублікати виконавчого документа та поновити строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «ФК Форт» у судове засідання не з`явився, однак просив дану заяву розглядати без участі їх представника (а.с.3).

Інші учасники справи та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 3 ст. 433, ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, про поновлення пропущеного строку. А відтак суд вважає, за можливе розглядати заяву у відсутності осіб, які не з`явились за наявними матеріалами справи

Відповідно до статті 247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05.04.2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра», заборгованість за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007р. в сумі 349452 грн. 86 коп. та сплачений судовий збір в сумі 3219 грн., розірвано кредитний договір №631/МК від 05 грудня 2007 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (а.с. 10-13).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.07.2013 року задоволено апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Надра», рішення Косівського районного суду від 05.04.2013 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні зустрвічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про розірвання кредитного договору та зобов`язання припинення нарахування відсотків за користування кредитом – відмовлено (а.с. 14-18).

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір №GL48N718070_А_3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року (а.с. 19-23).

20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс проперті групп» укладено Договір №GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року (а.с. 24-28).

26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс проперті групп» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року (а.с. 29-33).

29 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року (а.с. 34-38).

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 вищезазначеного договору, Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору Ціну договору, яка складає 462000 гривень 00 копійок.

Згідно додатку №1 до вказаного договору, відступлення права вимоги було, зокрема, за кредитним договором №631/МК, де боржник, заставодавець ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 вказана поручителем (а.с. 37).

ТОВ «ФК ФОРТ» сплатило ТОВ «ФК «Інвест Хаус» 462000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №363 від 30.12.2020 (а.с. 49).

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» в процесі припинення не перебуває (а.с.52).

Згідно з результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 13.04.2021 р., відносно боржника ОСОБА_1 відкрите виконавче провадження № 36741352 (стан ВП: примусове виконання) (а.с. 50).

Згідно з результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 13.04.2021 р., відносно боржника ОСОБА_2 відсутні відкриті виконавчі провадження (а.с. 51).

Відповідно до копії акта про втрату виконавчих листів від 04.08.2020 року, виконавчі документи щодо боржника ОСОБА_2 були втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» (а.с. 39-40).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, замінивши стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра на ТОВ «ФК ФОРТ» у справі №0910/1097/2012, оскільки вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Щодо вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до п.п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На момент набрання законної сили рішенням суду, чинним був Закон України «Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІVІ.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) визначено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник вказує, що у період з 04.06.2015 р. за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра», якою фактично було припинено нормальну діяльність банку. З моменту прийняття рішення про ліквідацію Банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. Зазначені вище підстави пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання являються поважними.

Виконавчий лист, виданий Косівським районним судом втрачений не по вині стягувача, а тому заява про видачу дублікатів виконавчих листів є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд керується нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997 року, а також роз`ясненнями наданими Європейським судом з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.02.2005 року, ухваленого у справі «Шаренок проти України», було встановлено порушення ст.6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції. Зокрема, Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Також, Суд вказав на свою прецедентну практику, згідно з якою відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду є джерелом права у національній правовій системі.

Аналізуючи підпункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Згідно з ч. 1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21.08.2019 по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відтак, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Отже, заява щодо видачі дубліката виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що заява представника ТОВ «ФК Форт» сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 11, 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. ст. 247, 258-260, 353-354, 433, 442, п. п.17.4 п.17 розділу ХІІІ ЦПК України, суд,-,

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» у справі №0910/1097/2012.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Косівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Косівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №631/МК від 05.12.2007 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.С. Кіцула