Рішення № 97818550, 22.06.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8557/20

Провадження № 2/369/1641/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2021 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська-пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська-пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами, 10 червня 2019 року, близько 12 годин 10 хвилин, на території АЗС «ОККО» по вул. Київська, 38 в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «DAF» номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом «Kogel» номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та скоїв наїзд на автомобіль «VOLKSWAGEN» номерний знак НОМЕР_3 , який стояв позаду, внаслідок чого авто отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2019 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у страховика - Приватне акціонерне товариство «Українська-пожежно страхова компанія», що підтверджується Полісами серії АО №3654172 та серії АО №3654173; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., розмір франшизи - 2000 грн. За страховим випадком ПрАТ «УПСК» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, що не перевищувало максимальну суму відшкодування. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2000 грн. У зв`язку з чим позивач просить про стягнення суми франшизи у розмірі 2000 грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн. та судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2021 року витребувано у Приватного акціонерного товариства «Українська-пожежно страхова компанія» матеріали страхового випадку (ДТП), що трапилась 10 червня 2019 року на території АЗС «ОККО» по вул. Київська, 38, в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, за участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

04 червня 2021 року через канцелярію до суду від ПрАТ «Українська-пожежно страхова компанія» на виконання ухвали суду від 16.04.2021 надійшли копії документів стосовно страхового випадку, що мав місце 10.06.2019 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АО/3654173.

У судове засідання 11.06.2021 позивач та його представник не з`явились. Представник подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у їх відсутності, вимоги позову підтримав, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

У судове засідання 11.06.2021 відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2019 року, близько 12 годин 10 хвилин, на території АЗС «ОККО» по вул. Київська, 38 в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «DAF» номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом «Kogel» номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та скоїв наїзд на автомобіль «VOLKSWAGEN» номерний знак НОМЕР_3 , який стояв позаду, внаслідок чого авто отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2019 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач є власником автомобіля «VOLKSWAGEN» номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у страховика - Приватне акціонерне товариство «Українська-пожежно страхова компанія», що підтверджується Полісами серії АО №3654172 та серії АО №3654173; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., розмір франшизи - 2000 грн. За страховим випадком ПрАТ «УПСК» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, що не перевищувало максимальну суму відшкодування. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2000 грн.

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування збитків у позадоговірних зобов`язаннях.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що для повного відшкодування завданої шкоди відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) - франшизу.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У статті 12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладені договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтею 526 ЦК України, визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування, що вбачається з висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що за страховим випадком, що стався 10.06.2019, згідно полісу АО №3654173, ПрАТ «УПСК» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 12000 грн. за реквізитами, що були вказані в заяві про виплату страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи 2 000 грн.

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Разом з тим, відповідачем відповідно до норм чинного законодавства та умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не компенсовано позивачу франшизу у сумі 2000 грн.

Відповідачем не надано відзиву на позов.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача на користь позивача франшизи у розмірі 2000 грн.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. судом зазначається наступне.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, позивачем не було надано суду доказу про сплату відповідної суми у розмірі 4 000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги від 27 лютого 2020 року. Отже позивачем не було доведено факту понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 16, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273,280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська-пожежно страхова компанія» про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 2 000 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40).

Суддя: Т.В. Дубас