Ухвала суду № 97817698, 22.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/17066/17

2/932/518/20

УХВАЛА

Іменем України

22.06.2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Лукінова К.С.

При секретарі – Івановій А.Є.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія В`ячеславовича, Amitiel Holding Limited («Амітел Холдінг Лімітед») про визнання незаконним правочинів та скасування реєстраційних дій, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія В`ячеславовича, Amitiel Holding Limited («Амітел Холдінг Лімітед») про визнання незаконним правочинів та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2017 року було відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі (суддя Женеску Е.В.).

В поданій позовній заяві позивач просить визнати недійсним та скасувати договір про застнування товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп» укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним протокол № 1 установчих зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп»; визнати недійсним та скасувати запис в ЄДРПОУ новоутвореної юридичної особи; визнати недійсним протокол № 2 загальних зборів вказаного товариства; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі вказаного товариства та скасувати в ЄДРПОУ відповідний запис; визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до цього товариства тощо.

В підготовче судове засідання всі учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи судом сповіщені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Від ОСОБА_4 надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки заявлений предмет спору має вирішуватись господарським судом.

Суд вважає за можливе провести підготовчий розгляд справи та вирішити заявлене клопотання виходячи з наступного.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства ("Golder проти Сполученого Королівства", "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на наведене вбачається, що дану позовну заяву не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, а слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки предметом спору є заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», питання, що пов`язані з діяльністю його засновників, передача майна до статутного капіталу юридичної особи за актом приймання передачі нерухомого майна, оскарження протоколів загальних зборів товариства. Кім цього предметом даного спору фактично є рішення засновника чи загальних зборів вказаного товариства та пов`язані з цим права та обов`язки інших осіб.

Згідно ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вимогами п.4 ч.1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позові заявляє основну вимогу про визнання недійсним рішень засновника чи загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», його заснування та актів приймання-передачі частки у Статутному капіталі товариства, що належить до відносин що випливають із корпоративних прав.

В той час, як вимоги позивача про скасування реєстраційних записів про право власності на нерухоме майно, про реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію нотаріуса, як реєстратора є похідними та залежать від визнання недійсним рішення засновника чи загальних зборів товариства.

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд дійшов до висновку, що зазначений спір має розглядатись саме у порядку господарського судочинства, оскільки стосується оскарження рішень засновника чи загальних зборів та актів приймання-передачі частки у Статутному капіталі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин суд приходить до висновку, що дана ухвала повною мірою обгрунтована, є зрозумілою учасникам справи та в ній належним чином зазначені підстави, на яких вона грунтується.

Згідно ч. 9 та ч. 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За таких обставин слід скасувати вжиті заходи забезпечення позову за ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2017 року у цивільній справі № 200/17066/17.

Керуючисьп. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія В`ячеславовича, Amitiel Holding Limited («Амітел Холдінг Лімітед») про визнання незаконним правочинів та скасування реєстраційних дій – на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2017 року у цивільній справі № 200/17066/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт.Проперті.Груп», приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія В`ячеславовича, Amitiel Holding Limited («Амітел Холдінг Лімітед») про визнання незаконним правочинів та скасування реєстраційних дій

Роз`яснити позивачу його право звернення до господарського суду з вказаними позовними вимогами.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Лукінова