Рішення № 97817284, 16.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3361/21

2-а/465/371/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Величка О.В.

з участю секретаря судових засідань - Беркій Т.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 02.05.2021 року його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Правопорушення полягало в тому, що позивач 02.05.2021 року о 21 год. 24 хв. у м. Львові по вул. Зеленій, 8, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.122 КУпАП. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки правопорушень він не вчиняв, а постанова винесена бездоказово, грунтується на припущеннях та в порушення прав позивача. Пояснює, що інспектор патрульної поліції при розгляді справи відмовився звертати увагу на наявність документів, які підтверджують, що автомобіль Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює послуги «таксі», та йому відповідно до постанови КМУ від 13.05.2020 року дозволено рух по смузі маршрутних транспортних засобів. Зважаючи на вищевикладене, просить скасувати постанову серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання зазначає, що позивачем не надано доказів наявності у нього ліцензії, виданої Укртрансбезпекою, на здійснення підприємницької діяльності із внутрішнього перевезення пасажирів на таксі або доказів належності позивача до штату водіїв підприємства, яке має ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів на таксі, зокрема ТзОВ «Надія 2012». Як видно з додатків до позовної заяви, позивач не належить до штатних працівників ТзОВ «Надія 2012», не має відповідної ліцензії, тому не має права на перевезення пасажирів на таксі. Таким чином, у позивача було відсутнє право на здійснення руху і зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, тому відповідачем постанову EAH №4151656 від 02.05.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 17.1 ПДР прийнято із дотриманням вимог діючого законодавства України. Зважаючи на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час і місце такого, разом із тим просить суд справу розглядати у її відсутності, про що зазначила у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Правопорушення полягало в тому, що позивач 02.05.2021 року о 21 год. 24 хв. у м. Львові по вул. Зеленій, 8, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Частиною ч.3 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пунктом 17.1 ПДР України встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, відповідно до Постанови КМУ від 13.05.2020 року № 370 «Про внесення змін до правил дорожнього руху» доповнено Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, пунктом 2.15, відповідно до якого водій таксі має право: рухатися на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11; здійснювати посадку та висадку пасажирів у межах смуги для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 або 5.11, з урахуванням положень пунктів 15.1 та 15.2 цих Правил.

Позивачем до позовної заяви долучено ліцензію Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серії АЕ № 265527, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00857-01714-20, договір-доручення на укладення договорів обов`язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті від 06.02.2021 року, які в сукупності вказують на те, що позивач надає послуги із перевезення пасажирів в режимі таксі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, слід скасувати.

Окрім того, відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, - підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року – задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4151656 від 02.05.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.06.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Cуддя Величко О.В.