Рішення № 97817281, 16.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/2721/21

2-а/465/340/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Величка О.В.

з участю секретаря судових засідань - Беркій Т.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Жерухи Р.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Антоніва Володимира Володимировича (м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Антоніва Володимира Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказав, що постановою серії ДПО 18 № 963230 від 17.02.2021 року позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Правопорушення полягало в тому, що 16.02.2021 року о 23 год. 55 хв. по вул. Зеленій, 477 у м. Львові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.п. 19.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки правопорушень він не вчиняв, а постанова винесена бездоказово, грунтується на припущеннях та в порушення прав позивача. Просить позов задовольнити, постанову ДПО 18 № 963230 від 17.02.2021 року – скасувати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Антоніва Володимира Володимировича (м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишено без руху та надано позивачу строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили такі задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, хоча неодноразово у встановленому законом порядку повідомлявся про час і місце таких, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 963230 від 17.02.2021 року, 16.02.2021 року о 23 год. 55 хв. по вул. Зеленій, 477 у м. Львові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.п. 19.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені та відеозапису вчиненого адміністративного правопорушення суду не представлено, відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ДПО18 № 963230 від 17.02.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, слід скасувати.

Окрім того, відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, - підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Антоніва Володимира Володимировича (м. Львів, вул. Перфецького, 19), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 963230 від 17.02.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.06.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенант поліції Антонів Володимир Володимирович (м. Львів, вул. Перфецького, 19).

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Львівській області (м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ - 40108646).

Cуддя Величко О.В.