Рішення № 97817260, 28.05.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/1834/19

2/465/744/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мартьянової С.М.

при секретарі - Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» за участі третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі» про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву в якій просить суд стягнути на його користь з ПрАТ«СК «Альфа страхування» суму страхового відшкодування та штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем, ТОВ «Бофі» та ПрАТ«СК «Альфа страхування» 07 листопада 2017 року укладений договір №046.1321208.702 страхування ризиків, пов`язаних використанням наземного транспортного засобу. У с. Липки, Львівської області, 12 серпня 2018 року відбувся страховий випадок, внаслідок чого транспортний засіб позивача Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень. Страховика було повідомлено про настання страхового випадку 12 серпня 2018 року телефонограмою та 15 серпня 2018 рокуписьмовою заявою.

У зв`язку з тим, що страхової виплати не було отримано, позивач замовив 17 вересня 2018 року експертне автотоварознавче дослідження. Експертний огляд автомобіля проведено 17 вересня 2018 року о 12:00 за адресою: м. Львів, вул. Ковельська, СТО «БОШ Сервіс». Відповідно до такого дослідження вартість відновлювального ремонту становить 65 465,93 грн. Крім того, позивач скеровував на адресу відповідача заяву з вимогою сплатити суму страхового відшкодування, проте відповіді не надано. ПрАТ «СК «Альфа страхування» 23 листопада 2018 року, страхове відшкодування за заявою ОСОБА_1 в розмірі 22 288,74 грн. Станом на день звернення до суду зобов`язання у повному обсязі не виконано. На підставі наведеного Позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПрАТ «СК «Альфа страхування» суму страхового відшкодування, штрафні санкції а також витрати на правову допомоги.

Представник відповідача подав до суду 04 липня 2019 року відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 07 листопада 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу. Позивач 15 серпня 2018 року письмово повідомив ПрАТ «СК «Альфа страхування» про настання страхового випадку, який відбувся 12 серпня 2018 року. У день настання страхового випадку на місце події було відправлено аварійного комісара, яким складено звіт про результати огляду місця ДТП. За результатами експертизи, замовленої відповідачем, складено звіт №2425/18 від 10 вересня 2018 року про оцінку автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого вартість відновлювального ремонту становить 197 693,18 грн., тоді як ринкова вартість такого авто становить 165 218,74 грн. Відтак відповідач 05 жовтня 2018 року провів визначення вартості автомобіля після настання страхового випадку, що складає 128 980 грн.

ПрАТ «СК «Альфа страхування» 21 листопада 2018 року прийнято рішення виплатити суму відшкодування у розмірі 22 288,74 грн., виходячи з наступних розрахунків: 165 218,74 грн. – ринкова вартість транспортного засобу (згідно експертного звіту №2425/18 від 10 вересня 2018 року); 128 980 грн. – ринкова вартість транспортного засобу безпосередньо після настання страхового випадку, 13 950 грн. – франшиза згідно договору страхування = 22 288,74 грн. Виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Альфа страхування» здійснило на рахунок СТО ФОП « ОСОБА_2 ».

Представник відповідача звертає увагу на те, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження №243 від 08 листопада 2018 року не можна приймати до уваги у зв`язку з тим, що судовим експертом не враховано ремонтні роботи та запасні частини у повному обсязі. Твердження позивача про ненадання відповіді на подану заяву, не відповідає дійсності, оскільки така була скерована за вих. №7 від 21 листопада 2018 року рекомендованим повідомленням та ОСОБА_1 отримав таку 10 грудня 2018 року. Щодо виплати штрафних санкцій, то така вимога є безпідставною, оскільки ПрАТ «СК «Альфа страхування» виконало свої зобов`язання у зазначені в укладеному договорі страхування строки. Враховуючи вище наведені обставини, просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач 10 червня 2020 року подав до суду заяву про збільшення позовних вимог. Позовні вимоги збільшує у зв`язку з тим, що 23 листопада 2018 року відповідач здійснив страхову виплату у розмірі 22 288,74 грн. Відповідно до висновку №243 експертного автотоварознавчого дослідження від 08 листопада 2018 року, вартість відновлювального ремонту становить 120 447,09 грн. Сума франшизи становить 301,11 грн. та відповідно розмір страхового відшкодування становить 120 447,09 грн. Крім того, страхове відшкодування мало бути виплачене не пізніше 17-го дня після подання заяви про страхове відшкодування, тобто не пізніше 10 вересня 2018 року. ПрАТ «СК «Альфа страхування» здійснило виплату страхового відшкодування 23 листопада 2018 року і у розмірі 22 288,74 грн. Відтак прострочено з 11 вересня 2018 року по 22 листопада 2018 року кошти у розмірі 120 145,98 грн., а з 23 листопада 2018 року до цього часу – 97 857,24 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 97 857,24грн., пеню у розмірі 286 605,43 грн. та витрати на професійну правову допомогу.

У відповіді на відзив від 10 червня 2020 року Позивач заперечує проти можливості використання звіту №2425/18 від 10 вересня 2018 року як доказу, оскільки оцінювач визначив вартість матеріального збитку без огляду автомобіля. Станом на 10 вересня 2018 року проведення огляду пошкодженого автомобіля одним спеціалістом, а складання звіту іншим, було можливим лише у випадку відповідного судового рішення. За таких обставин суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 допущено грубе порушення порядку отримання доказу. До звіту ФОП ОСОБА_3 №2425/18 від 10 вересня 2018 додано протокол огляду від 23 серпня 2018 року, огляд проводився за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу не було відомо про огляд автомобіля 23 серпня 2018 року. Зазначається, протокол огляду від 23 серпня 2018 року проведено на підставі заяви ТОВ АК «Укравтоекспертиза», відповідно на підставі невідомої організації. Оцінювач ОСОБА_3 не має знань щодо визначення вартості матеріального збитку, оскільки відповідно до сертифікату оцінювача, він має право розраховувати лише ринкову вартість автомобіля, але не матеріальний збиток. Відтак суд не може використовувати при розгляді справи доказ наданий ПрАТ «СК «Альфа страхування», а саме звіт ФОП ОСОБА_3 №2425/18 від 10 вересня 2018 року через порушення порядку його отримання. Окрім того, позивач зазначає, що перелік робіт, який визначив аварійний комісар ОСОБА_4 , зафіксований у протоколі огляду №2425/18 від 23 серпня 2018 року є недостовірним. Оскільки аварійний комісар провів огляд пошкодженого транспортного засобу лише один раз, а також долучив до звіту протокол, який не підписаний позивачем. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ«СК «Альфа страхування» від 01 липня 2020 року подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог. Зазначається, що відповідач, як страхова компанія жодних послуг страхування позивачу ОСОБА_1 не надавав, жодних договорів з ним не оформлював. Вимогу про стягнення штрафних санкцій з відповідача вважає незаконною, тому що ПрАТ «СК «Альфа страхування» виконало свої зобов`язання. За результатами звіту №2425/18 від 10 вересня 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 197 693,18 грн., що є недоцільним, оскільки ринкова вартість автомобіля на момент ДТП визначена у розмірі 165 218,74 грн. ПрАТ «СК «Альфа страхування» 21 листопада 2018 року прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 22 288,74 грн., за вирахуванням франшизи. ПрАТ«СК «Альфа страхування» добросовісно виконало покладені відповідно до договору страхування зобов`язання. Просить відмовити у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, зважаючи на безпідставність такої.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2019 року (суддя Мартьянова С.М.) справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача та позивач судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи у їхній відсутності.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про перенесення розгляду справи чи слухання справи у відсутності відповідача до суду не надходило.

Представник третьої особи на судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено фактичні обставини справи.

Між ПрАТ «СК «Альфа страхування» та ТзОВ «Бофі» 07 листопада 2017 року укладено договір добровільного страхування ризику, пов`язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.1321208.702./а.с. 51/

Відповідно до договору № 046.1321208.702 добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою «Каско 50/50» цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ФОЛЬЦВАГЕН» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «Альфа страхування» та вигодонабувачем за даним договором є ОСОБА_1 .

Згідно заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 15 серпня 2018 року в с. Липники, Львівської області 12 серпня 2018 року відбулося ДТП за участі, транспортних засобів ФОЛЬЦВАГЕН д.н.з. НОМЕР_1 та BMW Х 5./а.с.59-60/

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження № 243 від 08 листопада 2018 року вартість пошкодженого автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , від виявлених на момент огляду 17.09.2018 року його пошкоджень 12.08.2018 року, в цінах на вказану дату огляду, без врахування ПДВ, становить: 120 447,09 грн. Ринкова вартість досліджуваного автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , від виявлених на момент огляду 17.09.2018 року його пошкоджень 12.08.2018 року, в цінах на вказану дату огляду становить 178 565,85 грн. Вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 після пошкодження 12.08.2018 року, з врахуванням таких пошкоджень, що виявлені на момент огляду 17.09.2018 року в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ, становить 65 465,93 грн./а.с. 20-38/

З листа ПрАТ«СК «Альфа страхування», скерованого ОСОБА_1 вих. №82 від 28 грудня 2018 року вбачається, що страхувальник сплатив страхове відшкодування за заявою ОСОБА_1 від 23 липня 2018 року.

Відповідно до звіту №2425/18 від 27 листопада 2018 року про оцінку автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень становить 165 218,74 грн. Ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 складає 165 218,74 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля становить 197 693,18 грн./а.с.63-65/

Відповідно до листа ПрАТ«СК «Альфа страхування», скерованого ОСОБА_1 за вих. №7 від 21 листопада 2018 року зазначено, що страховиком розглянута заява страхувальника, прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у сумі 22 288,74 грн. за вирахуванням франшизи, виходячи х такого розрахунку: 165 218,74 грн. (ринкова вартість згідно експертного звіту №2425/18) – 128 980 грн. (ринкова вартість транспортного засобу безпосередньо після настання страхового випадку) – 13 950 грн. (франшиза згідно договору страхування) = 22 288,74 грн. Окрім того, повідомлено, що висновок експерта №243 ОСОБА_5 не може бути прийнятий до уваги у ПрАТ«СК «Альфа страхування» з причини того, що у даному документі не враховані ремонтні роботи та запчастини у повному обсязі./а.с. 104/

Отже, судом встановлено, що кожна з сторін в обґрунтування своєї позиції посилаються на вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , позивач на висновок експертного автотоварознавчого дослідження №243 від 08 листопада 2018 року проведеного судовим експертом Галамай Я.І., а відповідач на звіту про оцінку автомобіля №2425/18 від 10 вересня 2018 року оцінювача ОСОБА_3 .

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.

Відповідно до пункту 5.1 указаної Методики Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Страховою компанією наданий звіт №2425/18 від 27 листопада 2018 року та Ремонтна калькуляція, які проведені оцінювачем ОСОБА_3 , в сертифікаті останнього спеціалізацією (напрямом оцінки) вказано «1.3 Оцінка колісних транспортних засобів», отже оцінювач ОСОБА_3 має право розраховувати лише ринкову вартість автомобіля, але не матеріальний збиток. За наведених обставин, доводи відповідача у відзиві щодо неправильності висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 17 вересня 2018 року суд не бере до уваги. Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону судовим експертом ОСОБА_5 при складанні вказаного висновку експертного автотоварознавчого дослідження або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст.ст.77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України.

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що він одержаний у порядку, встановленим законом, суд вважає наданий позивачем висновок судового експерта належним, допустимим і достатнім письмовим доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ч. 1 ст.980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

До обов`язків страховика відноситься, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п.3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.3 п.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з п. 7.1 частини І Договору – страхова сума становить 279 000,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 частини 1 Договору вид франшизи – безумовна, розмір франшизи за випадком ДТП - 0,25 %.

Згідно з ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з п. 9.2 параграфа 1 частини ІІ Договору франшиза – передбачена цим Договором частина збитків, що в разі настання страхового випадку не відшкодовується Страховиком.

Відповідно до п. 9.4 параграфа 1 частина ІІ Договору – «Безумовна» франшиза передбачає зменшення розміру відшкодування по кожному страховому випадку на розмір зазначеної франшизи.

Сума франшизи становить 301,11 (120 447,09 грн./100 х 0,25%). Отже, з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 97859,24 грн. (120447,09 - 22288,47 – 301,11) страхового відшкодування.

В частині позовних вимог про стягнення пені слід зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку пені наданого позивачем розмір пені за період з 11 вересня 2018 року по 22 листопада 2018 року становить 263119,70 та з 23 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року становить 23485,74 грн., а всього 286605,43 грн. Розмір пені позивач визначає відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Представник відповідача в обґрунтування заперечення на даний розрахунок зазначає, що на даний спір не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач ОСОБА_1 згідно договору страхування є вигодо набувачем, а договір укладено між юридичними особами та відповідно позивач безпідставно посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК України та справа належить до територіальної підсудності іншого суду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг. Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Укладений між сторонами договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 07 листопада 2017 року спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи – позивача, та відповідно до договору страхування вигодонабувачем є позивач, як фізична особа, отже в останнього виникає право звернутися до суду з позовам в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».

Укладений між сторонами договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 07 листопада 2017 року спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи – позивача, та відповідно до договору страхування вигодонабувачем є позивач, як фізична особа, отже в останнього виникає право звернутися до суду з позовам в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 545/2810/18 від 03 лютого 2021 року.

Згідно з пунктом 15.1 частини ІІ договору страхування після одержання всіх необхідних документів, рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховисько у термін до 10-ти (десяти) днів з дати отримання останнього документа.

Відповідно до п. 15.4 частини ІІ договору страхування виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку за ризиком НЗ, здійснюється протягом 7-ми (семи) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Також, страховик несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 992 ЦК України передбачено, якщо у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до даних роз`яснень у п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті625 ЦК України).

Позивач вказує та судом встановлено, що крайній термін виплати страхового відшкодування мав відбутися не пізніше 10 жовтня 2018 року. Страховик 23 листопада 2018 року сплатив 22 288,74 грн. страхового відшкодування. Отже, Страховик прострочив з 11 вересня 2018 року по 22 листопада 2018 року виплату страхового відшкодування в розмірі 120145,98 грн., та з 23 листопада 2018 року до подачі заяви – 97857,24 грн.

Відповідно до розрахунку пені наданого позивачем розмір пені за період з 11 вересня 2018 року по 22 листопада 2018 року становить 263119,70 та з 23 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року становить 23485,74 грн., а всього 286605,43 грн. Розмір пені визначає від відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Згідно з пунктом 15.1 частини ІІ договору страхування після одержання всіх необхідних документів, рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховисько у термін до 10-ти (десяти) днів з дати отримання останнього документа.

Відповідно до п. 15.4 частини ІІ договору страхування виплата страхового відшкодування, за виключенням випадку за ризиком НЗ, здійснюється протягом 7-ми (семи) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Також, страховик несе відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника (страховика) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора (застрахованої особи) від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (застрахованій особі).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 992 ЦК України передбачено, якщо у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені вважаю, що позовну вимогу про стягнення пені згідно ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» слід задоволити в повному обсязі та стягнути з ПАТ «СК «Альфа страхування» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 286 605,43 грн.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3844,63 грн.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем було надано орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 11520 грн., проте підтвердження фактичної оплати витрат на правничу допомогу не надав, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати в сумі 5000,00 грн. На думку суду, такий розмір витрат є обґрунтованим, враховуючи поведінку сторони позивача під час розгляду справи, професійну підготовку представника до її розгляду, складність та значення даної справи для позивача.

Крім цього, слід встановити наступний порядок виконання судового рішення, платежі боржника для виконання грошового зобов`язання погашають вимоги кредитора у наступній черговості: в першу чергу - витрати, пов`язані з одержанням виконання: судові витрати, витрати виконавчого провадження; в другу чергу – пеня згідно з ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 286 605,43 грн.; в третю чергу – страхове відшкодування у розмірі 97 857,24 грн.;

Органу (особі), який здійснює примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування Відповідачу пені у розмірі 3 % за день від суми боргу страхового відшкодування розпочинаючи від 01.12.2018 до моменту повного виконання рішення.

Остаточна сума пені та страхового відшкодування у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» за участі третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі» про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 97 857 (дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень) грн. 24 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 286 605 (двісті вісімдесят шість тисяч шістсот п`ять гривень) грн. 43 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на користь держави суму судового збору у розмірі 3844 (три тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 63 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Встановити наступний порядок виконання судового рішення, платежі боржника для виконання грошового зобов`язання погашають вимоги кредитора у наступній черговості: в першу чергу - витрати, пов`язані з одержанням виконання: судові витрати, витрати виконавчого провадження; в другу чергу – пеня згідно з ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 286 605,43 грн.; в третю чергу – страхове відшкодування у розмірі 97 857,24 грн;

Органу (особі), який здійснює примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування Відповідачу пені у розмірі 3 % за день від суми боргу страхового відшкодування розпочинаючи від 01 грудня 2018 року до моменту повного виконання рішення.

Остаточна сума пені та страхового відшкодування у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (ЄДРПОУ 30968986, 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22);

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 );

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі» (79060, м. Львів, вул. Наукова, 15/6, ЄДРПОУ: 38008048).

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2021 року.

Суддя С.М. Мартьянова