Рішення № 97817086, 24.05.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2309/21

Провадження № 2/727/1033/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді: Танасійчук Н.М.

з участю секретаря: Желик І.Ю.,

представників відповідачів ОСОБА_1 , Медведюк Д.Б, Одосія О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представником якої виступає ОСОБА_3 до головного управління національної поліції у Чернівецькій області, Чернівецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , завданої бездіяльністю органів досудового розслідування та прокуратури.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з зазначеним позовом до головного управління національної поліції у Чернівецькій області, Чернівецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України.

В позові посилається на те, що у провадженні структурного підрозділу головного управління національної поліції у Чернівецькій області – слідчого відділу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області перебували матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260020001116від 16 вересня 2018 року, за ознаками складу злочину , передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР встановлено, що 15 вересня 2018 року близько 21 год.10 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом марки «VOLVO 343» д.н. НОМЕР_1 червоного кольору, в м. Чернівці по вул. Головній 218 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . В результаті чого остання отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Вказує, що ОСОБА_4 в протоколі допиту свідка пояснив, що він керував транспортним засобом «VOLVO 343» д.н. НОМЕР_1 , який був у частково справному стані ( не працювали задні гальма), і визнав, що перебував у стані сп`яніння , внаслідок вживання напередодні амфетаміну. Факт перебування водія ОСОБА_4 в стані наркотичного сп`яніння підтверджується наявним в матеріалах кримінального провадження висновком результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції від 15 вересня 2018 року, відповідно до якого гр.. ОСОБА_4 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (амфетамін).

13 травня 2019 року прокурором Чернівецької місцевої прокуратури з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого повного та всебічного досудового розслідування у кримінальному провадженні надано вказівки слідчому Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області про здійснення необхідних слідчих дій. Як зазначає позивач, зазначені вказівки виконані частково.

16 вересня 2019 року слідчий Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області звернувся до слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці з клопотанням про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 вересня 2019 року клопотання слідчого ЧВП ГУНП в Чернівецькій області Гайдая А.О. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018260020001116 від 16.09.2018 року – повернуто слідчому.

28 вересня 2019 року слідчий слідчого відділення Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старший лейтенант поліції Гайдай А.О., розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018260020001116 від 16 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, по факту порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, прийняв рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Позивач вказувала, що проживає у Федеративній республіці Німеччина, де мінімальна заробітна плата складає 1498 Євро на місяць, а тому вважає справедливою сатисфакцію завданої моральної шкоди на рівні мінімальної місячної заробітної плати в країні проживання, що в гривневому еквіваленті складає 45000,00 грн..

Зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 8500,00 грн. і що підтверджуючі документи щодо оплати витрат на правову допомогу будуть надані з остаточним розрахунком після закінчення розгляду справи судом.

Посилаючись на ст.ст. 19, 56 Конституції України, ст.ст. 16, 22, 23, 24, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст.4, 28, 175-177 ЦПК України, , ст.6 п.2, ст.8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», правовий висновок Верховного Суду України у справі №6-99цс17 просить стягнути з Органів Державної влади на її користь суму в розмірі 100 000 гривень 00 копійокна відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями і бездіяльністю органу державної влади. Зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів в сумі 100 000 гривень 00 копійокз рахунків розпорядника бюджетних коштів – ГУ НП в Чернівецькій області на користь позивача ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями і бездіяльністю органу державної влади. Вирішити питання розподілу судових витрат у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 березня 2021 року відкрито провадження у справі.

19.04.2021 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшов відзив представника ГУНП в Чернівецькій області, згідно якого останній заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2 . У відзиві зазначає про відсутність причинно – наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діями органів державної влади. Вказує, що позов не містить належного обґрунтування того, яка саме шкода була заподіяна внаслідок незаконних дій посадової особи та яких страждань фізичного чи морального характеру позивач зазнала у зв`язку з цим. Також вказує, що позивач має право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

27.04.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника державної казначейської служби. Згідно якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, просить в задоволення позову відмовити, вважає його безпідставним та вказує, що твердження позивача, про те, що ухвала слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17.09.2019 року про повернення слідчому клопотання про продовження строку досудового розслідування та прокуратури є припущенням, оскільки судом не встановлювалася протиправність дій чи рішень слідчого. Вважає звернення позивача ОСОБА_2 до суду з цим позовом передчасним , так як зверненню до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України через бездіяльність слідчого та прокуратури повинно передувати встановлення судовими рішеннями такої бездіяльності.

30.04.2021 року до суду надійшов відзив Чернівецької обласної прокуратури за підписом прокурора О.Е. Одосія. Де вказується про те, що шкода завдана незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений ч. 1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. А в даному випадку жоден із зазначених вище фактів у кримінальному провадженні, на яке посилається позивач не мав місця. Також вказує на відсутність причинно – наслідкового зв`язку між можливими неправомірними діями органів слідства , прокуратури та заподіяною шкодою. Посилаючись на наведене, просять відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Позивач надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її особистої участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - державної казначейської служби Медведюк Д.Б. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог позивача та надала пояснення аналогічні відзиву.

Представник відповідача - Чернівецької обласної прокуратури, Одосій О.Е. заперечував проти задоволення позову, надав пояснення аналогічні відзиву.

Представник відповідача – ГУНП в Чернівецькій області – Гросу Д.М. позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та такими , що задоволенню не підлягають, просив у задоволенні позову відмовити. Також зазначив, що у провадженні № 120202600200133 від 05.02.2020 року за ст..286 ч.2 КК України слідчим відділом Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області на даний час здійснюється кримінальне провадження , в якому гр. ОСОБА_2 є потерпілою особою. У даному провадженні триває досудове розслідування та призначено комісійну судово- медичну експертизу. В зв`язку з цим вважає, що гр. ОСОБА_2 не втратила можливість звертатися до суду з позовом про відшкодування їй шкоди з винної особи.

Судом встановлено, що у провадженні структурного підрозділу Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області - слідчого відділу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області перебували матеріли кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12018260020001116 від 16 вересня 2018 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, що підтверджується копією матеріалів кримінального провадження (а.с.15-100).

Ухвалою судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03.10.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік ( а.с.101)Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 вересня 2019 року клопотання слідчого ЧВП ГУНП в Чернівецькій області Гайдая А.О. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018260020001116 від 16.09.2018 року – повернуто слідчому.(а.с. 98)

28 вересня 2019 року слідчий слідчого відділення Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старший лейтенант поліції Гайдай А.О., розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018260020001116 від 16 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, по факту порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, прийняв рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.( а.с.98-99)

Згідно витягу з ЄРДР , 05.02.2020 року зареєстровано кримінальне провадження № 120202600200133 за заявою ОСОБА_2 про те, що 15.09.2018 року водій ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого останній були спричинені середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження (а.с.142)

Згідно інформативної довідки ГУНП в Чернівецькій області в№ 16 -3091 від 28.04.2021 року слідчим відділом Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020260020000133 від 05.02.2020року за ч.2 ст.286 КК України. Потерпілою в даному кримінальному провадженні є гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, призначено комісійну судово – медичну експертизу ( а.с.133)

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Стаття 16 ЦК України визначає - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з позовної заяви, позивач доводить наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з винесенням Першотравневим районним судом м. Чернівці ухвали від 17.09.2019 року про повернення клопотання слідчого ЧВП ГУНП в Чернівецькій області про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018260020001116 від 16.09.2018 року. З чого суд приходить до висновку про відсутність спеціальних підстав для застосування статті 1176 ЦК України.

Позивач зазначає, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається в чому полягає моральна шкода для позивача, не доведено наявність причинно- наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діями органів державної влади, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, до позову не надані належні доказі на підтвердження розміру моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України обовязок доказування і подання доказів законом покладено на сторону. У даному випадку сторона позивача свій обовязок щодо надання належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог не виконала.

Крім того, оцінюючи поведінку позивачки, суд приходить до висновку про те, що нею обрано невірний спосіб захисту, що в даному випадку розуміється, як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, оскільки, як вбачається з інформативної довідки ( а.с.133) слідчим відділом Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020260020000133 від 05.02.2020року за ч.2 ст.286 КК України. Потерпілою в даному кримінальному провадженні є гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, призначено комісійну судово – медичну експертизу. Таким чином гр. ОСОБА_2 не втратила можливість звернень про відшкодування їй шкоди завданої кримінальним правопорушенням з винної особи.

Підсумовуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на приписах закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. 56 Конституції України, 81, 89 ЦПК України, ст. 16, 23, 1174, 1176 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , представником якої виступає ОСОБА_3 до головного управління національної поліції у Чернівецькій області, Чернівецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , завданої бездіяльністю органів досудового розслідування та прокуратури - відмовити, за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук