Рішення № 97814758, 25.05.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2638/20

№ 2/688/58/21

Рішення

Іменем України

25 травня 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Грицак Г.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСАД-2016» про усунення перешкод в державній реєстрації земельної ділянки, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному кадастрі та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог

11 вересня 2020 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Підопригора Р.Б., звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. 26 жовтня 2020 року представник позивача подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ТОВ «Агросад-2016». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХМ №038310 від 28 травня 1998 року є власником земельної ділянки загальною площею 4,80 га, що розташована на території с. Заморочення Шепетівського району Хмельницької області, яку відповідно до акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі виділено їй на місцевості в натурі відповідно до каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, та якою вона користується відповідно до її цільового призначення. В липні 2019 року, з метою присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі згідно вимог чинного законодавства, звернулась до сертифікованого інженера-землевпорядника для виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 30 липня 2019 року державним кадастровим реєстратором відділу у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області їй відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі того, що земельна ділянка, яка перебуває у її власності перетинається із земельними ділянками: з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, та з кадастровим номером 6825582600:06:042:0033. Земельна ділянка з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, власником якої є ОСОБА_4 , сформована в межах, що на 77,3863% співпадають з межами її земельної ділянки. Інша земельна ділянка з кадастровим номером 6825582600:06:042:0033 площею 2 га, право власності та речові права на яку не зареєстровані, сформована в межах, що на 21,0319% співпадають з межами її земельної ділянки. Вказуючи на те, що порушено її право приватної власності на земельну ділянку, яка передана їй ще у 1998 році із дотриманням вимог чинного на той час законодавства, в т.ч. на державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, просила усунути перешкоди в державній реєстрації земельної ділянки, що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ХМ №038310 від 28 травня 1998 року, скасувавши: державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташованої на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40638326, про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, цільове призначення якої – для ведення особистого селянського господарства; державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0033 площею 2 га, розташованої на території Городнявської сільської ради Шепетівського району, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:40638326 від 16 квітня 2018 року про державну реєстрацію речового права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, площею 28 га, розташованої на території Городнявської сільської ради Шепетівського району, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Крім того, просила покласти судові витрати на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Підопригора Р.Б., який представляє інтереси позивача згідно ордеру серії ХМ №024855 від 07 вересня 2020 року (без обмеження повноважень), уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в справі, призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2020 року, до участі у справі залучено як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «АГРОСАД-2016», позивачу роз`яснено її право до закінчення підготовчого провадження в справі заявити клопотання про залучення ТОВ «Агросад-2016» до участі в справі, як співвідповідача.

09 жовтня 2020 року від сільського голови Лісогринівецької сільської ради надійшли письмові заперечення на позов.

15 жовтня 2020 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Коруняк Л., що діє на підставі довіреності від 09 січня 2020 року №0-22-0.6-3/62-20, надійшов відзив на позов

26 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 надав до суду уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ТОВ «Агросад-2016».

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року до участі у справі залучено співвідповідача ТОВ «Агросад-2016», підготовче засідання відкладено на 16 листопада 2020 року.

Підготовче засідання відкладалось на 23 та 26 листопада 2020 року за клопотаннями представника позивача адвоката Підопригори Р.Б. та представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Костика О.М.

Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду на 09 грудня 2020 року.

Розгляд справи відкладався на 25 січня 2021 року, 04 лютого 2021 року, 10 лютого 2021 року за клопотаннями представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Костика О.М.

25 січня 2021 року представник позивача адвокат Підопригора Р.Б. подав клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 10 лютого 2021 року представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Костик О.М. подав відзив на позов, не заперечив проти призначення експертизи.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Куті В.П.

16 квітня 2021 року на адресу суду надійшов висновок експерта №01-136/21 від 16 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року поновлено провадження в справі, справу призначено до розгляду на 14 травня 2021 року. Розгляд справи відкладався за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Костика О.М.

Позиція сторони відповідача.

Сільський голова Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в судові засідання не з`явився, надіслав до суду заперечення на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , посилаючись на те, що державна реєстрація земельної ділянки, що належить ОСОБА_4 проведена у відповідності до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. ОСОБА_4 було подано всі документи, необхідні для проведення державної реєстрації земельної ділянки. Відомості отримані з Державного земельного кадастру в режимі реального часу не містили інформації щодо державного акту серії І-ХМ №038310 від 28 травня 1998 року на право приватної власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_3 . Зазначив, що згідно ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІУ відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. В подальшому подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про дату час та місце судових засідань повідомлялося в установленому порядку, в судові засідання представник управління не з`явився, що є правом відповідача та не перешкоджає розгляду справи по суті. Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за дорученнями ОСОБА_5 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позову. В обґрунтування заперечень зазначила, що формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об`єкта цивільних прав, що передбачає визначення її площі, меж та реєстрацію у Державному земельному кадастрі. Зазначила, що рішення про відмову позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетином її земельної ділянки із земельними ділянками з кадастровими номерами: 6825582600:06:042:0062 (площа співпадає на 77,3863%) та 6825582600:06:042:0033 (площа співпадає на 21,0319%) прийнято з дотримання вимог законодавства, оскільки на момент реєстрації вказаних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі була відсутні інформація про земельну ділянку позивача, тобто реєстрація її прав згідно чинного законодавства не проводилась. Вважає, що позивачкою не вірно вибрано спосіб захисту, оскільки законодавством передбачено умови, при недотриманні яких може скасовуватися державна реєстрація земельних ділянок на підставі рішень суду. Відповідно до п.1 ч.13 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до закону України «Про державний земельний кадастр» не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Зазначила, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). На спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, крім права власності, зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 10 років за ТОВ «Агросад-2016», а позивачем не ставиться позовна вимога про скасування відповідного права оренди.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Костик О.М. в судовому засіданні 10 лютого 2021 року надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що у липні 2016 року ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу придбав у громадян чотирнадцять земельних ділянок по 2 га кожна, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 28,00 га, які було об`єднано в одну земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер 6825582600:06:042:0062. 13 листопада 2017 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Агросад-2016» укладено договір оренди землі, відповідно до якого вказана земельна ділянка передана в оренду товариству строком на 10 років. Вважає, що позивач не ідентифікував земельну ділянку, яка перебуває у його власності та не довів ту обставину, що земельна ділянка площею 4,80 га входить в загальну площу 28,00 га земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_4 та передана в оренду товариству. ОСОБА_3 вказала на ймовірне місцезнаходження земельної ділянки площею 4,80 га, при розробленні технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж, не надавши при цьому технічної документації із землеустрою на підставі якої був виданий Державний акт на право приватної власності на землю від 28 травня 1998 року. Зазначив, що не відповідає вимогам Земельного кодексу в редакції 1992 року підстава виникнення, зазначена у вказаному Державному акті на праві приватної власності на землю, оскільки станом на 1998 рік лише районні державні адміністрації передавали у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Крім того, сторона позивача схематично не вказала проміри, конфігурацію та місцезнаходження земельної ділянки площею 4,8 га, яка увійшла в загальну площу земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_4 , висловивши припущення щодо перетину спірних земельних ділянок, не надавши належних доказів, які б обґрунтовували обставини, якими аргументовано позовну заяву. Не заперечив проти призначення земельно-технічної експертизи за клопотанням представника позивача.

Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХМ №038310 ОСОБА_3 на підставі рішення загальних зборів членів спілки селян «Зоря» с. Дубіївка від 30 січня 1998 року №1 та сертифікату ХМ №059218 передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,80 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території с. Заморочення Городнявської сільської ради Шепетівського району та передана для сільськогосподарського використання.

В травні 1998 року ОСОБА_3 , як власнику сертифіката на земельну частку (пай), передано в натурі земельну ділянку в розмірі 4,80 га (фізичних), зі складом сільськогосподарських угідь: рілля – 4,80 га. Межі земельної ділянки проходять по суходолу і закріплені 6 межовими знаками. Зовнішні межі погоджені із суміжними власниками землі і землекористувачами, що підтверджується відповідним актом про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі та каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власники суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявляли.

29 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулась до державного кадастрового реєстратора відділу у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо належності їй на праві приватної власності земельної ділянки, розміром 4,8 га, з кадастровим номером 6825582600:06:042, за цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до якої долучила копію державного акта на право власності на земельну ділянку та технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №РВ-6800517492019 від 30 липня 2019 року відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 6825582600:06:042:0061, площа співпадає на 0,114%; перетин ділянок з ділянкою 6825582600:06:042:0062, площа співпадає на 77,3863%; перетин ділянок з ділянкою 6825582600:06:042:0033, площа співпадає на 21,0319%; перетин ділянок з ділянкою 6825582600:06:042:0056, площа співпадає на 1,467%.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6812301352020 від 08 вересня 2020 року у Державному земельному кадастрі відсутня інформація про зареєстроване право на земельну ділянку з кадастровим номером 6825582600:06:042:0033, площею 2 га, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №178661531 від 26 серпня 2019 року відсутні відомості щодо земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6825582600:06:042:0033 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек.

Власником земельної ділянки, кадастровий номер 6825582600:06:042:0062, площею 28 га, яка розташована на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, є ОСОБА_4 , який здав в оренду вказану земельну ділянку ТОВ «Агросад-2016», що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №178661104 від 26 серпня 2019 року.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6812301362020 від 08 вересня 2020 року земельна ділянка кадастровий номер 6825582600:06:042:0062, площею 28 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 14 березня 2018 року.

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №01-136/21 від 16 квітня 2021 року на земельну ділянку, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХМ №038310 від 28 травня 1998 року площею 4,8000 га, що розташована на території с. Заморочення Городнявської сільської ради Шепетівського району накладаються земельні ділянки: з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, що належить відповідачу ОСОБА_4 , площа співпадає на 77,3863% (3,7166 га); з кадастровим номером 6825582600:06:0426:0033, речові права та право власності на яку не зареєстровані в натурі (на місцевості) та у системі координат відповідно до їх правовстановлюючих документів, документації із землеустрою на ці земельні ділянки та діючих нормативно-правових актів площа співпадає на 21,0319% (1,0095 га); з кадастровим номером 6825582600:06:0426:0061 площа співпадає на 0,114% (0,0050 га); з кадастровим номером 6825582600:06:042:0056 площа співпадає на 1,467% (0,0688 га).

Застосовані норми права.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 78 ЗК України, у редакції на час набуття права власності на земельну ділянку позивачем, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

За змістом статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Із 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до пункту 3.10 розділу III «Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками» Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 року № 376 (далі - Інструкція), середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати: у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та містах обласного підпорядкування - 0,1 м; в інших містах та селищах - 0,2 м; у селах - 0,3 м; за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до 10 га - 0,5 м, а площею 10 га і більше - 2,5 м.

Відповідно до пункту 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Частинами першою-третьою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина четверта, п`ята статті 158 ЗК України).

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (частин перша статті 153 ЗК України).

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23 лютого 2006 року № 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи №2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно зі статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Мотиви та висновки суду.

Суд зазначає, що позивач набула у визначений законом спосіб та порядок право власності на земельну ділянку площею 4,80 га, що розташована та території села Заморочення Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Таке право виникло у ОСОБА_3 на підставі державного акту від 28 травня 1998 року про право приватної власності на землю серії І-ХМ №038310, виданого на підставі рішення загальних зборів членів спілки селян «Зоря» с. Дубіївка Шепетівського району Хмельницької області від 30 січня 1998 року №1 та сертифікату ХМ №059218. Вказаний акт є чинним, ніким не оспорювався та у визначений чинним законодавством спосіб недійсним не визнавався.

Рішенням Державного кадастрового реєстратора від 30 липня 2019 року відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру через перетин її земельної ділянки з земельними ділянками, в т.ч. з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, що належить відповідачу ОСОБА_4 та з земельною ділянкою з кадастровим номером 6825582600:066042:0033, право власності на яку не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №178661104 від 26 серпня 2019 року, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 зареєстровано 16 квітня 2018 року, тобто після набуття права власності на земельну ділянку позивачкою.

Судом встановлено, що підтверджується висновком експерта, накладення спірних земельних ділянок. Водночас у матеріалах справи відсутні відомості про рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо припинення права власності на 77,3863% (3,7166 га) та на 21,0319% (1,0095 га) земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 також не спростували встановлених судом обставин, що об`єднана земельна ділянка з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, що належить відповідачу ОСОБА_4 частково знаходиться у межах земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу.

Суд зазначає, що земельна ділянка позивача, земельна ділянка відповідача ОСОБА_4 з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 та земельна ділянка з кадастровим номером 6825582600:066042:0033, право власності на яку не зареєстровано, перетинаються (накладаються), а тому у позивачки не має можливості здійснити реєстрацію власної земельної ділянки в державному земельному кадастрі. Отже, відносно суб`єктивного земельного права створюється неможливість реалізації позивачем права власності на земельну ділянку через існування накладення меж земельної ділянок з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 та з кадастровим номером 6825582600:066042:0033 на межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , а тому вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, цільове призначення якої – для ведення особистого селянського господарства, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

На спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, крім права власності, зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 10 років за ТОВ «Агросад-2016», а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:40638326 від 16 квітня 2018 року про державну реєстрацію речового права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062, площею 28 га, розташованої на території Городнявської сільської ради Шепетівського району, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Отже, право власності на земельну ділянку у позивача зареєстровано відповідно до вимог чинного закону на час видачі державного акта, а Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» набрав чинності 01 січня 2013 року.

Крім того, відповідно до частини другої розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Норми ЗК України від 25 жовтня 2001 року, якими передбачено, що формування земельної ділянки відбувається з моменту присвоєння їй кадастрового номера та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку та здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не поширюються на позивача.

Так, Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року набрав чинності 01 січня 2013 року, а чинний на час видачі позивачу державного акта земельний кодекс не містив посилання на реєстрацію права власності на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Таким чином, не проведення реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі не позбавляє позивача права власності.

Отже, порушення інтересів позивача, що виявилось у неможливості внесення відомостей щодо належної їй земельної ділянки до Державного земельного кадастру через накладання на неї земельних ділянок з кадастровими номерами 6825582600:06:042:0062 та 6825582600:06:0426:0033, відомості щодо яких внесено до Державного земельного кадастру, мають бути усунені, шляхом скасування їх державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Суд зазначає, що згідно рішення державного кадастрового реєстратора та висновку експерта земельна ділянка, що належить на праві власності позивачу також перетинається із земельними ділянками з кадастровим номером 6825582600:06:042:0061 (площа співпадає на 0,114%) та з кадастровим номером 6825582600:06:042:0056 (площа співпадає на 1.467%), однак щодо вказаних земельних ділянок позивачем позовні вимоги не заявлялись, а суд відповідально до ст.13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.

Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Суд виходить з того, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов висновку, що прийняття рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єднаної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , межі якої частково співпадають з межами земельної ділянки, що належать іншій фізичній особі (позивачу), фактично позбавляє особу, яка первинно набула право власності на земельну ділянку, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом власності, позбавляє особу загалом правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі приватної власності. Отже, є втручанням у право на мирне володіння майном.

Суд зауважує, що ОСОБА_4 не позбавлений права захистити свої інтереси у порядку визначеному законодавством.

Керуючись статями 11,12, 13,81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСАД-2016» про усунення перешкод в державній реєстрації земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному кадастрі та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в державній реєстрації земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХМ №038310 від 28 травня 1998 року.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, за цільовим призначенням: 01.01 - для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40638326: про реєстрацію речового права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, за цільовим призначенням: 01.01. – для ведення особистого селянського господарства та про реєстрацію речового права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0062 площею 28 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, за цільовим призначенням: 01.01. – для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825582600:06:042:0033 площею 2 га, розташовану на території Городнявської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, за цільовим призначенням: 01.01. – для ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03 липня 1997 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП – НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 ;

відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ – 39767479;

відповідач – Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, буд. 4, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04403717;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОСАД-2016», адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 60, кв. 8, Хмельницької області.

Суддя: