Рішення № 97814554, 08.06.2021, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Горщар А.Г.

за участю секретарів судових засідань Салюк Т.М., Гром С.В.

позивачки та її представника – адвоката Казарця А.Г., представника відповідача ТОВ «Золотий коровай» – адвоката Колодюк В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай", приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, -

встановив:

29.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути на її користь шкоду, завдану смертю чоловіка ОСОБА_3 , зокрема витрати на спорудження надгробного пам`ятника з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» (далі – Страховик) 17400 грн., з ТОВ «Золотий коровай» (далі – Товариство) 37200 грн., а також понесені нею витрати на професійну правову допомогу.

Позов мотивований тим, що 01.10.2016 року приблизно о 06:00 годині водій ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з Товариством, керував автомобілем ГАЗ-3302, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , володільцем котрого є ТОВ "Золотий коровай" та в порушення вимог п.п.2.3б, 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем марки “Renault Trafic”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував чоловік позивачки ОСОБА_3 , котрий від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).

Винним у настанні ДТП вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 14.02.2018 року визнано водія ОСОБА_2 та на підставі вироку апеляційного суду Житомирської області від 01.06.2018 року для нього призначено покарання за ч.2 ст.286 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Золотий коровай», на підставі договору № 41/15-ЦВ від 04.11.2015 року, застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал страхування».

В 2019 році вона, позивачка, додатково понесла витрати на виготовлення надгробного пам`ятника чоловікові, за що сплатила кошти в сумі 54600 грн., які для неї відповідно до ст.27.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (далі – Закон), та ст.1194 ЦК України зобов`язані відшкодувати відповідачі, а саме Страховик у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (1450 грн.), що становить 17400 грн., а решту 37200 грн. – Товариство.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 та її представник адвокат Казарець А.Г. заявлені позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у відзиві просив відмовити у задоволенні позову мотивуючи, що позивачкою не дотримана вимога п.37.1.4 ст.37 Закону, згідно якої підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є, зокрема неподання заяви про страхове відшкодування впродовж трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього Страховик зазначав, що ОСОБА_1 не надано належних доказів про факт саме спорудження (встановлення) пам`ятника, та що заявлена нею сума, значно перевищує граничну суму на виготовлення та установку пам`ятника, яка повинна визначатись відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року № 45 (далі – Постанова № 45). Також ПрАТ «СК «Арсенал страхування» заперечило можливість стягнення витрат на правову допомогу із мотивів, що позивачкою не надано договір про надання правової допомоги.

Відповідач ТОВ «Золотий коровай» у поданому відзиві та його представник адвокат Колодюк В.А. в судових засіданнях позов не визнали посилаючись на те, що Товариство може нести відповідальність за шкоду, спричинену своїм працівником, у разі недостатності страхової виплати за даним страховим випадком (17400 грн.). Проте заявлений позивачкою розмір відшкодування не відповідає вимогам закону, зокрема щодо встановлення граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож у даній місцевості відповідно до вищевказаної Постанови № 45, а також що ОСОБА_1 не надано належних доказів, які доводять сам факт понесення витрат на спорудження (встановлення) пам`ятника. Крім цього вказаний відповідач 27.04.2021 року подав заяву про застосування строків позовної давності, який на його думку пропустила позивачка. Також ТОВ «Золотий коровай»» заперечило можливість стягнення витрат на правову допомогу із аналогічних мотивів, що й Страховик.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, суд вказує про таке.

Встановлено, що 01.10.2016 року приблизно о 06:00 годині на 54 км + 680 м автодороги Дубрівка – Баранівка – Висока Піч в напрямку с. Залужне Романівського району Житомирської області сталася ДТП за участю транспортних засобів ГАЗ-3302, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , володільцем якого на підставі договору оренди є ТОВ «Золотий коровай», котрим управляв працівник цього Товариства водій ОСОБА_2 та “Renault Trafic”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував чоловік позивачки ОСОБА_3 . Під час цієї пригоди вказані автомобілі зіткнулись та водій ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Винним у настанні ДТП є водій ОСОБА_2 , що стверджується даними вироку Житомирського апеляційного суду від 19.03.2019 року.

На момент ДТП володілець ГАЗ-3302 ТОВ «Золотий коровай» застрахувало свою цивільно-правову відповідальність на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної при експлуатації цього транспортного засобу в ПрАТ «СК «Арсенал страхування» поліс № АІ/8563024 від 08.11.2015 року із страховою сумою (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю – сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну – п`ятдесят тисяч гривень, франшиза – 0 гривень.

Позивачка ОСОБА_1 з 02.09.2000 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який загинув при ДТП.

02.08.2019 року позивачка уклала з ФОП ОСОБА_4 договір на виготовлення та встановлення меморіального пам`ятника з граніту з художніми роботами з оплатою шляхом внесення готівки на загальну суму 54600 грн., що стверджується даними зазначеного договору, специфікації та накладної № 27 від 02.08.2019 року.

За даними довідки комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради № 80 від 30.03.2021 року, а також фотографій, в серпні 2019 року на православному кладовищі смт. Понінка Полонського району Хмельницької області на могилі ОСОБА_3 було споруджено та встановлено надгробний пам`ятник.

Вирішуючи законність заявлених позивачем вимог, суд виходить із такого.

За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції Закону України № 5090-VI від 05 липня 2012 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 5090-VI) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 стаття 22 Закону № 5090-VI).

Відповідно до пункту 23.1 статті 23, пункту 27.4 статті 27 названого Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема шкода, пов`язана із смертю потерпілого, де в цьому випадку страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 КК України).

За положеннями ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У статті 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується. При цьому, у зазначеній статті не встановлено межі по відшкодуванню витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

Таким чином, на підставі наведених норм суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування понесених нею витрат на спорудження надгробного пам`ятника, а саме від ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у сумі, яка не перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку – 17400 грн., та від Товариства – різницю між фактичними витратами (54600 грн.) і страховою виплатою (17400 грн.), яку має здійснити Страховик, що становить суму – 37200 грн.

Статті 12 та 81 ЦПК України встановлюють, зокрема, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За положеннями статей 77-80 ЦПК України докази мають бути: належними, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, одержані у порядку встановленому законом, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підтвердження понесених витрат на спорудження надгробного пам`ятника позивачкою надано договір на його виготовлення, специфікацію, накладну із зазначенням суми оплати 54600 грн., довідку про фактичне встановлення пам`ятника на могилі ОСОБА_3 .

Сукупність перелічених доказів, на думку суду, об`єктивно підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно понесла витрати в сумі 54600 грн. на спорудження та встановлення надгробного пам`ятника своєму покійному чоловікові, а тому відхиляє доводи відповідачів щодо недоведення позивачкою таких витрат, при цьому як Страховик так і Товариство будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не надали.

Суд не приймає до уваги позицію обох відповідачів, що заявлений ОСОБА_1 на відшкодування розмір витрат, значно перевищує граничну суму на виготовлення та установку пам`ятника, яка повинна визначатись відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.10.2008 року № 45.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 року по справі № 607/3451/16-ц зазначив, що норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 жовтня 2008 року № 45 «Про витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», якими передбачено розмір витрат на поховання залежно від регіону України, встановлено на випадки смерті від нещасного випадку на виробництво та при професійному захворюванні, а на виниклі правовідносини у справі, в якій внаслідок ДТП настала смерть потерпілого, не поширюються.

ПрАТ «СК «Арсенал страхування» заперечуючи позов посилався на підпункт 37.1.4. пункт 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із рішення цього ж складу суду від 12.07.2019 року у справі № 681/846/18 ОСОБА_1 06.08.2018 року зверталась до Страховика із повторною заявою про виплату страхового відшкодування, зокрема майнової шкоди заподіяної знищенням транспортного засобу, та моральної шкоди завданої смертю потерпілого.

Отже, подання заяви про страхове відшкодування позивачкою вчинене у межах трьохрічного строку з моменту ДТП (01.10.2016), а оскільки спорудження надгробного пам`ятника мало місце у серпні 2019 року, тому не заслуговують на увагу доводи Страховика щодо відмови у виплаті страхового відшкодування із вищезазначеної підстави.

Також суд не приймає до уваги заяву представника Товариства щодо застосування до заявленого ОСОБА_1 позову положень про позовну давність та у зв`язку зі спливом позовної давності відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Згідно положень ст.141 ЦПК України з відповідачів у рівних частках підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивачка при подачі позову звільнена, в сумах по 454 грн.

Крім цього на користь ОСОБА_1 з відповідачів слід стягнути у рівних частках понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до квитанції про оплату та угоди становить 2000 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 263-265, ч.1 ст.268, ст.ст.273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на спорудження надгробного пам`ятника:

з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 17400 (сімнадцять тисяч чотириста) грн.;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай" в розмірі 37200 (тридцять сім тисяч двісті) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай" та приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 з кожного по 1000 (одній тисячі) грн. понесених витрат за правничу допомогу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай" та приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" в дохід держави судовий збір по 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено – 18.06.2021 року.

Позивачка – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі – товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38373620, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Радонова, 11, поштовий індекс 10005,

приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154, поштовий індекс 03056.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, зареєстроване місце проживання: с. Мартинівка, Червоноармійського району, Житомирської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: