Рішення № 97814009, 09.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2021 Справа №607/3356/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача Карпи М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який в подальшому уточнила, до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин, а саме що її мати ОСОБА_2 , 1949 р.н. є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання за нею права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем після померлої баби ОСОБА_3 і прийняла спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки при встановленні родинних зв`язків були виявлені розбіжності, а саме в її свідоцтві про народження матір`ю вказано – ОСОБА_4 . А в свідоцтві про народження ОСОБА_4 її матір`ю вказано – ОСОБА_5 , а в свідоцтві про смерть сказано – ОСОБА_3 . А також, не надано належні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, оскільки вказаний житловий будинок належить до колгоспного двору. З цих підстав, просила позов задоволити.

Ухвалою від 17 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07 квітня 2021 року. Протокольною ухвалою суду від 09 червня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Карпа М.М. позовні вимоги підтримала з підстав зазначених у позові та просить суд їх задоволити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області не з`явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при винесенні рішення покладається на думку суду.

Обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 01 квітня 2013 року Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 05.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Почапинською сільською радо. Тернопільського району Тернопільської області 20 січня 1996 року за реєстровим №3, згідно якого вона заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 своїй внучці – ОСОБА_1 .

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за №319/2013 року, після смерті ОСОБА_3 , за заявою дочки померлої – ОСОБА_2 про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині.

З метою оформлення права власності на вказане спадкове майно після смерті баби та видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса, де постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темнікової Л.Г. від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що при встановленні родинних зв`язків були виявлені розбіжності, а саме: в свідоцтві про народження ОСОБА_6 її матір`ю вказано – ОСОБА_4 . А в свідоцтві про народження ОСОБА_7 її матір`ю вказано ОСОБА_5 , а в свідоцтві про смерть вказано – ОСОБА_3 . Також, зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації житлового будинку.

Згідно довідки виданої Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області від 13.11.2020 року за №661, житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 станом на 15.04.1991 р. – колгоспний двір, членами двору були: голова двору ОСОБА_3 , 1924 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дочка ОСОБА_2 , 1949 р.н., онука ОСОБА_8 , 1970 р.н., онука ОСОБА_1 , 1974 р.н.

Як вбачається з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна від 11 листопада 2020 року № 1488, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, про те, що по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 . Раніше будинковолодіння рахувалося по АДРЕСА_2 .

Що стосується вимоги про встановлення факту родинних відносин, Суд зазначає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 30 липня 1965 року. У відомостях про батьків ОСОБА_9 значиться батьком, ОСОБА_5 – матір`ю.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася позивач ОСОБА_10 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 24 січня 1975 року Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №4. У відомостях про батьків ОСОБА_11 значиться батьком, ОСОБА_4 – матір`ю.

У зв`язку з одруженням ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданим 04 червня 1995 року Почапинською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис №9.

21 вересня 1977 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено актовий запис за №94. Прізвище після розірвання шлюбу громадянки – ОСОБА_14 .

Таким чином встановлено, що у свідоцтві про народження матері заявника, в графі мати записано – ОСОБА_5 , а не ОСОБА_3 , як у свідоцтві про смерть.

Вказані розбіжності у документах викликають сумнів щодо родинних відносин заявника із спадкодавцем.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Щодо встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293, частиною шостою статті 294 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, а якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, такий вирішується в порядку позовного провадження.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1ч.1ст.315 ЦПК України).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року з наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Наявні у справі письмові докази, свідчать про підставність заявлених вимог, оскільки під час судового розгляду встановлено, що у свідоцтві про народження матері заявника, в графі мати записано – ОСОБА_5 , а не ОСОБА_3 , як у свідоцтві про смерть.

Тому, з метою недопущення порушення спадкових прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності факту родинних відносин, суд приходить до переконання про необхідність встановлення цього факту судом.

Щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Отже, враховуючи те, що станом на 01 липня 1990 року членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , 1924 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дочка ОСОБА_2 , 1949 р.н., онука ОСОБА_8 , 1970 р.н., онука ОСОБА_1 , 1974 р.н., то в силу ст.ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, кожному з них належали частки по 1/4 будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до ст.ст. 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Висновки суду по суті заявлених вимог.

Відповідно до ст. 328 ЦК України 2003 року, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна як це передбачає ст. 392 ЦК України може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склала заповіт, яким заповіла житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 , остання спадщину прийняла, оскільки на момент смерті проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою № 5-83 від 19.04.2021 року, виданою Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, протягом шестимісячного строку з заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася, а тому вона успадкувала належну померлій 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , 1949 року народження є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає до задоволення. Також беручи до уваги те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 73,9 кв.м., житловою площею 49,0 кв.м.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, ст. 16, 392 1223, 1270, 1273 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, загальною площею 73,9 м.кв., житловою площею 49,0 м.кв., який знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернень апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга погана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 .

Відповідач: Підгороднянська сільська рада Тернопільської області, вул. Зелена, 2, с.Підгороднє, Тернопільський район Тернопільська область, Код ЄДРПОУ: 14029197.

Головуючий суддяВ. М. Позняк