Рішення № 97812160, 17.06.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/1126/21

2/311/604/2021

17.06.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Чуча С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріус таким, що не підлягає виконанню, суд,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису нотаріус таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до бухгалтерії підприємства на якому він працює - ПрАТ «ЗЗРК» надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника яку видано 19.03.2021 року в межах виконавчого провадження №64575852 з примусового виконання Виконавчого напису №62019 від 05.10.2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 31039,61 гривень. Звернення позивача про надання йому копії виконавчого напису та документів на підставі якого вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем залишено без розгляду. ОСОБА_1 невідомо законних підстав для видання оскаржуваного виконавчого напису, жодних відносин з ТОВ «ФК «АЛАНД» у тому числі, які б могли бути покладені в основу виконавчого напису, він не мав. Тобто він вважає, що відсутні підстави для кредитора вимагати з позивача будь-які кошти та відсутнє право у кредитора на звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису з підстав очевидної наявності спору. ОСОБА_1 вважає, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору та наявності права на подання заяви про вчинення виконавчого напису.Тобто, Виконавчий напис вчинено за наявності прямої заборони вчиняти такий напис.Саме з зазначених вище обставин у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що у ТОВ «ФК`АЛАНД» наявне безспірне право вимоги у позивача, а також відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед кредитором, зазначений у виконавчому написі, є безспірним.

Враховуючи вищевикладене, позивач, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис №62019 від 05.10.2020 року, вчинений приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість у розмірі 31039,61 гривень у зв`язку з наявністю спору за підставами відсутності прав у стягувача на стягнення, пропуском строків позовної давності і наявності спору щодо розміру стягнутої суми. Вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до ст.141 ЦПК України.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 березня 2021року відкрито провадження в цивільній справі №311/1126/21, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 07 травня 2021 року закрито підготовче провадження в цивільній справі №311/1126/21. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача адвокат Шершньов О.В. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву із клопотанням розглянути справу без участі позивача та його представника. Просить призначити справу до розгляду по суті.

Представник відповідача ТОВ «ФК «АЛАНД» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку.

Третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з`явився, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку.

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що до бухгалтерії підприємства на якому працює ОСОБА_1 - ПрАТ «ЗЗРК» надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника яку видано 19.03.2021 року в межах виконавчого провадження №64575852 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 31039,61 гривень.

05.10.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округуГорай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 62019 за яким нотаріус пропонує стягнути заборгованість з позивача.

19.03.2021 року на підставі даного виконавчого напису Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64575852.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок - в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

Нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірність заявлених вимог. Боргові зобов`язання, зазначені у виконавчому написі не є безспірними.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в своїх сукупності встановлені вище судом обставини свідчать про те, що вказана заборгованість за кредитним договором не була безспірною, а тому приватний нотаріус на мав права вчиняти відповідний виконавчий напис.

Суд вважає, що права позивача були порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд також стягує з Відповідача на користь Позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис №62019 від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: вул. Саксаганського, будинок 14, офіс 301, м. Київ) заборгованість у розмірі 31039 (тридцять одна тисяча тридцять девять) гривень 61 копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, місцезнаходження: вул. Саксаганського, будинок 14, офіс 301, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 840,80 грн. за подачу позову до суду, та судовий збір 420,40 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, а всього 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А.Носик