Ухвала суду № 97812034, 16.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2692/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Логойда В.М., представника третьої особи Барни Л.І., адвоката Гончарова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, співвідповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.06.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 18.06.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним (нечинним) з моменту видачі та скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 06.03.2017 №21/20-18/2017, виданого Управлінням містобудування та архітектури Міської ради для забудови земельної ділянки, кадастровий №2110100000:31:001:0302, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Будівельного паспорта протиправно планується проведення будівництва фактично багатоквартирного, а не індивідуального житлового будинку поруч з її будинком по АДРЕСА_2 (розташованим напроти), хоча таке не відповідає містобудівній документації, цільовому призначенню зазначеної ділянки, погіршує умови проживання (умови інсоляції) мешканців навколишніх будинків, може становити загрозу зсуву, що створить загрозу життю, здоров`ю та майну позивача, порушить права позивача на безпечні умови проживання, належні санітарно-гігієнічні умови, призведе до знецінення належного їй нерухомого майна. Земельна ділянка знаходиться поруч (на відстані, що не перевищує 150 м.) з міським кладовищем « Кальварія » та меморіалом «Пагорб Слави».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року відкрито провадження у цій справі №308/2692/17.

24.03.2017 позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову в якій просила заборонити ОСОБА_3 (ймовірний власник) та будь-яким іншим особам проведення підготовчих та будівельних робіт, а також вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на забудову Земельної ділянки до остаточного завершення судового розгляду цієї справи. Вказувала на обставини наведені у позовній заяві. Зазначає, що на Земельній ділянці розпочате активне будівництво, чим створена очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі, без вжиття заходів по забезпеченню цього позову для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, наявна очевидна протиправність видачі Будівельного паспорта.

Ухвалою цього ж суду від 24 березня 2017 року клопотання задоволено у спосіб запропонований позивачкою.

29.03.2017 ОСОБА_2 , як фактичний власник Земельної ділянки, подала заяву про залучення її як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про скасування заходів забезпечення адміністративного позову вжитих вказаною вище ухвалою суду.

В той же день позивач звернулася до суду із аналогічною вище заявою про забезпечення адміністративного позову в якій просила заборонити вже ОСОБА_2 (встановлений власник) та будь-яким іншим особам проведення підготовчих та будівельних робіт, а також вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на забудову Земельної ділянки до остаточного завершення судового розгляду цієї справи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2017 клопотання задоволено у спосіб запропонований позивачкою.

Ухвалою цього ж суду від 30 березня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено. Така виключно обґрунтована тим, що остання не є ані відповідачем, ані особою, яка бере участь у цій справі, а відтак не має права заявляти відповідне клопотання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року, ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2017 року та 30 березня 2017 року про забезпечення адміністративного позову скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

27.04.2017 від позивача по справі надійшла заява про доповнення до підстав позову. Зокрема позивач просить при розгляді справи врахувати, що згідно Генерального плану м. Ужгорода, складовою частиною якого є схеми зонування та історико-архітектурний опорний план міста, земельна ділянка, на забудову якої видано оспорюваний будівельний паспорт, знаходиться в межах історичного ареалу міста Ужгород. При цьому позивач зазначає, що з усних пояснень представника забудовника та представників суб`єктів владних повноважень на зустрічі з мешканцями та під час особистих прийомів, ані історико- містобудівних обгрунтувань, ані дозволів органу охорони культурної спадщини на момент видачі забудовнику відповідачем будівельного паспорту не існувало. Відтак, на переконання позивача, у спірній ситуації слід зробити висновок, що будівельний паспорт був виданий незаконно (без встановлених обов`язкових документів), а також вказаний паспорт не містить необхідну інформацію, а отже підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Окрім того, позивач зазначає, що як вже вказано у позовній заяві, спірне будівництво знаходиться в межах санітарно-захисної зони кладовищ « Кальварія » та « Пагорб Слави », яка за вимогами законодавства повинна складати 300 м. проте вказані норми порушено. Так, кладовище « Кальварія », знаходиться на відстані близько 150 м від спірного будівництва. Кладовище « Пагорб Слави » (що є військовим меморіалом обласного значення, а не звичайним міським кладовищем для поховання мешканців міста) знаходиться в межах від 82 до 111 метрів від вказаної ділянки (крайні точки початку і закінчення ділянки, що найбільш віддалені від кладовища - викопіювання з публічної кадастрової карти з проміром відстаней, виконаним сертифікованим інженером- землевпорядником додається). Таким чином, переважна частина ділянки, в тому числі повністю контур планованої забудови, знаходиться в межах вказаної ГУ Держгеокадастру зони 100 м.

Окрім того 01.06.2017 року від позивача по справі надійшла заява про збільшення позовних вимог. Так, позивач посилаючись на ст. 49, 51 КАС України та з метою ефективного захисту прав позивача додатково до заявлених позовних вимог (з тих самих підстав позову) просить визнати протиправною і скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт № ЗК 062170721860 від 13.03.17 р., проведену Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської Ради щодо будівництва об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного Закарпатської області від 23 червня 2017 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до участі у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного Закарпатської області від 23 червня 2017 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, 4, код ЄДРПОУ - 41284929).

Згідно розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2018 року №1206 матеріали справи № 308/2692/17 підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв"язку із закінченням п"ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2018, визначеного головуючого суддю О.В.Фазикош.

08.04.2021 року від представника співвідповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Ільницького М.П., надійшли письмові пояснення щодо позову. У яких вказано, що Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 41284929) 06 березня 2017 року, було складено будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 21 10100000:31:001:0302.

02 лютого 2021 року Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради до вказаного будівельного паспорта від 06.03.2017 року внесені зміни шляхом видачі нової редакції такого будівельного паспорта.

Замовником у вказаному будівельному паспорті зазначена гр. ОСОБА_2 (мешканка АДРЕСА_4 ). В подальшому, гр. ОСОБА_2 завершила будівельні роботи по спорудженню житлового будинку, та звернулася до компетентних органів на предмет його прийняття в експлуатацію. Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта № ЗК101210223903 від 23.02.21р. (роздруківка електронних відомостей із реєстру дозвільних документів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва додається) житловий будинок споруджений гр. ОСОБА_2 введений (прийнятий) в експлуатацію компетентним органом державного будівельного контролю. Новоствореному нерухомому майну присвоєна поштова адреса АДРЕСА_5 , а право власності на таке нерухоме майно зареєстровано в ДРРПНМ.

Разом із тим у поясненнях вказано, що замовником будівельного паспорта ОСОБА_2 , 13.03.2017 року було повідомлено відділ державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про початок виконання будівельних робіт щодо Будівництва індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі будівельного паспорта № 21/20-18/2017, виданого 06.03.2017 року управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.

27 січня 2021 року, проектованому житловому будинку, що знаходиться на власній земельній ділянці ОСОБА_2 , в районі АДРЕСА_1 , згідно адресного плану міста та відповідно до наказу начальника управління містобудування та архітектури № 8-А від 27.01.2021 року, надана поштова адреса: АДРЕСА_5 .

В подальшому, замовник будівельного паспорту 23.02.21р. також повідомив управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про готовність індивідуального житлового будинку до експлуатації. Вказана декларація зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю.

В поясненнях вказано, що після прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку та реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомого майна, відповідний будівельний паспорт виданий гр. ОСОБА_2 , як комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення та будівництва індивідуального житлового будинку, разом із повідомлення про початок виконання будівельних робіт, свою дію вичерпали та втратили чинність.

Таким, чином представник співвідповідача зазначає, що станом на 07.04.21 р. скасування такого будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт не породжує жодних правових наслідків для Позивача, третьої особи та співвідповідачів.

Окрім того, як зазначено у поясненнях, представник співвідповідача звертає увагу суду на те, що на даний час будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 06 березня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 154. який посвідчено приватним нотаріусом Йосипчук К.П., а також земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:001:0302, яка розташована в АДРЕСА_1 , знаходяться у власності гр. ОСОБА_3 .

Разом і тим констатує, що оспорювані будівельний паспорт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт свою дію вичерпали та на даний момент чинними не є.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2021 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну третьої особи у справі правонаступником. Разом із тим, ОСОБА_3 , АДРЕСА_6 , залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог.

08.04.2021 року від представника третьої особи ОСОБА_2 , адвоката Гончарова В.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі. Обґрунтування, наведені в клопотанні зводяться до того, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Разом із тим, у клопотанні вказано, що оскільки позивач не має права на оскарження будівельного паспорту, у зв`язку із чим провадження у вказаній справі відкрито помилково, а тому підлягає закриттю.

Представник третьої особи ОСОБА_2 , адвокат Гончаров В.В. в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив провадження у справі закрити.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила такі задоволити, окрім того просила врахувати докази що містяться у матеріалах справи. З приводу обставин справи, позивач пояснила, що земельна ділянка на якій проводилося будівництво за оспорюваною будівельною документацією не є суміжною із земельною ділянкою на якій знаходиться її будинок, співвласником якого і є позивач. При цьому зазначила, що будівництво відбувалося навпроти її будинку, через дорогу.

Представник позивача - ОСОБА_5 , в судовому засіданні просив задоволити позовні вимоги, окрім того заперечив проти задоволення клопотання представника третьої особи - ОСОБА_2 , адвоката Гончарова В.В. про закриття провадження у справі. Вважає таке клопотання безпідставним та необґрунтованим.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явився про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно заяви що наявна в матеріалах справи просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Представник співвідповідача в судове засідання не з`явився про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, подав письмові пояснення, згідно яких заперечує проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, заяв не подавала.

Третя особа ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явився про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, заяв не подавав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивач звернулася до суду із позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним (нечинним) з моменту видачі та скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки (будівельний паспорт) від 06.03.2017 №21/20-18/2017, виданого Управлінням містобудування та архітектури Міської ради (Управління) для забудови земельної ділянки, кадастровий №2110100000:31:001:0302, що знаходиться по АДРЕСА_1 та визнання протиправною і скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт № ЗК 062170721860 від 13.03.17 р..

Позов обґрунтовано тим, що на підставі Будівельного паспорта протиправно планується проведення будівництва фактично багатоквартирного, а не індивідуального житлового будинку поруч з її будинком по АДРЕСА_2 (розташованим напроти), хоча таке не відповідає містобудівній документації, цільовому призначенню зазначеної ділянки, погіршує умови проживання (умови інсоляції) мешканців навколишніх будинків, може становити загрозу зсуву, що створить загрозу життю, здоров`ю та майну позивача, порушить права позивача на безпечні умови проживання, належні санітарно-гігієнічні умови, призведе до знецінення належного їй нерухомого майна. Земельна ділянка знаходиться поруч (на відстані, що не перевищує 150 м.) з міським кладовищем « Кальварія » та меморіалом «Пагорб Слави».

При цьому встановлено, що третя особа ОСОБА_2 , з 21.10.2016 є власником Земельної ділянки, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). 06.03.2017 ОСОБА_2 отримала Будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку на Земельній ділянці із схемою забудови земельної ділянки. З пам`ятки забудовнику індивідуального будинку до забудови Земельної ділянки видно, що можлива граничнодопустима висота будівлі два поверхи (без врахування мансардного). ОСОБА_2 отримані технічні умови на водопостачання та відведення господарсько-фекальних стоків житлового будинку від 28.03.2017 №15, якими врегульовано відповідне питання забезпечення потреб такого у випадку його збудування та експлуатації. У ОСОБА_2 наявний технічний звіт про інженерно-геологічні пошукові роботи для проектування, розроблений Малим приватним підприємством «Ладус».

У відповідності до змісту ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №3038-VI) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у ч.1 цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частини 1-3).

Статтею 34 вказаного Закону врегульовано питання права на виконання будівельних робіт.

Так за п.1 ч.1 цієї статті замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Орган) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються КМУ.

Зазначені у ч.1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч.2 ст.34 Закону).

«Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640; далі - Порядок №103).

У відповідності до п.2.16 цього Порядку (в редакції, чинній на момент видачі Будівельного паспорта) після направлення замовником відповідно до ст.34 Закону №3038-VI повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних Органів будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

На даний час будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 06 березня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 154, який посвідчено приватним нотаріусом Йосипчук К.П., а також земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:001:0302, яка розташована в АДРЕСА_1 , знаходяться у власності гр. ОСОБА_3 .

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.п. 1, 2 цієї ж частини, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; де суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, що виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що 13.03.2017 відділом державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради зареєстровано подане ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЗК062170721860. Разом із тим, у позовній заяві позивачка вказує, що житловий будинок, співвласником якого вона є, знаходиться навпроти (аналогічне чітко видно із долучених нею фотокарток) Земельної ділянки де проводиться будівництво.

Вказане також підтверджується наданими до матеріалів справи оригіналами фрагменту детального плану, де чітко видно розташування житлового будинку співвласником якого є позивач і земельної ділянки на якій відбувалося будівництво.

Фактично, з матеріалів справи встановлено, що позивач звертаючись до суду із адміністративним позовом просить про визнання протиправним (нечинним) з моменту видачі та скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 06.03.2017 №21/20-18/2017, виданого Управлінням містобудування та архітектури Міської ради для забудови земельної ділянки, кадастровий №2110100000:31:001:0302, що знаходиться по АДРЕСА_1 . При цьому на підставі вказаних документів яких у третьої особи, а саме у ОСОБА_2 виникло право забудови земельної ділянки, яка належала їй на праві приватної власності.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідно, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи відповідні розпорядчі документи не мав публічно-правових відносин з позивачем.

Слід при цьому зазначити, що правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

Оскаржуваними рішеннями надано дозвіл на забудову третій особі і, при цьому позивач не був заявником на отримання такого дозволу, а оскаржуючи відповідні рішення, фактично заперечує права третьої особи на забудову земельної ділянки та розпорядження належним йому на праві власності майном.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власника нерухомого майна), у тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваними рішеннями (діями) не породжує для ОСОБА_1 права на звернення із цим позовом у порядку адміністративного судочинства.

Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом, зазначила, що вказане у позовній заяві будівництво погіршить умови проживання мешканців навколишніх будинків та створить загрозу їх життю, здоров`ю та майну, порушить права позивача на безпечні умови проживання, належні санітарно-гігієнічні умови, призведе до знецінення належного позивачу нерухомого майна, а також, що ділянка на якій відбувалося будівництво знаходиться поруч (на відстані, що не перевищує 150 м як від офіційної межі, так і від фактичних захоронень) з міським кладовищем « Кальварія » та меморіалом «Пагорб Слави», де поховані не лише воїни, загиблі під час II Світової війни, але протягом останніх трьох років проводилися поховання військових, що загинули в зоні АТО в Донецькій та Луганській областях. Тобто обидві зони кладовищ, номінально закриті міською владою («Кальварія» - згідно рішення XII сесії Ужгородської міської Ради III скликання від 24.06.99 р., копія додається), наразі продовжують використовуватися для поховань, отже 25- річний кладовищний період, визначений законодавством, закінчиться лише у 2041 році і то за умови, якщо більше поховання здійснюватися не будуть (якщо навіть рахувати від дати закриття кладовища « Кальварія » - у 2024 році).

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені незгодою позивача - фізичної особи з діями відповідачів щодо виконання будівельних робіт на земельній ділянці третьої особи.

З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що позивач не вступав з Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради або Ужгородською міською радою в адміністративні правовідносини, а порушення своїх прав мотивує не безпосередньо діями суб`єкта владних повноважень в адміністративних відносинах щодо нього, а діями третьої особи ОСОБА_2 , що виразилися в порушення, на думку позивача її прав.

Аналогічний висновок вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. справа № 705/552/15-а.

Отже, оскарження відповідних дій та рішень Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради у даному випадку не має на меті захисту прав позивача як учасника адміністративних правовідносин, а є зверненням щодо захисту його речових цивільних прав.

Вказане дає підстави для висновку про те, що фактично, спірні правовідносини виникли не між позивачем і суб`єктом владних повноважень, а внаслідок проведення третьою особою будівництва, яке на переконання позивачки заподіює їй шкоду, як співвласнику будинковолодіння, що знаходиться неподалік, та що земельна ділянка знаходиться поруч із міським кладовищем та меморіалом, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав, у зв`язку із чим вона звернулася до суду.

З огляду на вкладене вище, суд приходить до висновку, що в даному випадку існує спір про цивільне право, незважаючи на те, що у ньому бере участь суб`єкт публічного права.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

Вимоги про скасування будівельного паспорту і реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 15.07.2020 у справі № 809/78/16 від 23.06.2020 у справі №806/332/16 та від 16.07.2020 у справі № 815/4504/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вимоги про скасування будівельного паспорту і реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт слід розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, як і вимоги про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та демонтаж побудованої частини житлового будинку, побудованої в порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки захист прав власності, у тому числі від порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння, передбачений главою 29 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно п.1 ч.1 до ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Відповідно до ч.2 вказаної норми, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ч.ч.1,2 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на зазначене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Керуючись ст.19, 238, 248, 250 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, співвідповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош