Рішення № 97811911, 16.06.2021, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/548/21

2-а/302/9/21

Номер рядка звіту 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

16.06.2021 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя Кривка В.П.

з участю секретар судового засідання Гажук Н.В.,

представник відповідача Легош І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області і відділення № 2 Хустського РУП про скасування постанов серія БАБ № 926511 від 18.05.2021 за ст.121 ч.5 КУпАП серія БАБ № 926512 від 18.05.2021 за ч.1 ст.126 КУпАП серія ГАБ № 958666 від 18.05.2021 за ст.443 ч.2 КУпАП про накладення стягнення у виді штрафів на ОСОБА_1 , –

В С Т А Н О В И В :

27.05.2021 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог.

Позивач вважає оскаржувані ним постанови поліцейського протиправними з огляду на наступне.

8.05.2021 біля 17 години 35 хвилин він керував власним транспортним засобом марки «Пежо» 405 номерний знак НОМЕР_1 в смт.Міжгір`ї по вулиці Шевченка і був зупинений працівниками поліції, які не пояснили причини зупинки транспортного засобу і попросили надати документи на автомобіль і посвідчення водія, які водій відразу ж надав. Оглянувши документи поліцейські запропонували пройти тест на вживання алкоголю, пояснивши що в них про це є підозра. Позивач погодився і тоді поліцейські запропонували поїхати позивачу на власному авто за службовим автомобілем до лікарні, що позивачем було виконано невідкладно. В приміщенні лікарні позивач пройшов огляд і тест на стан сп`яніння, за яким було надано висновок лікарем ОСОБА_2 про те, що він тверезий. Однак поліцейський ОСОБА_3 склав постанови за якими визнав позивача винуватим у тому що він під час керування транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки, не пред`явив страхового полісу на вимогу поліцейського і перебував у приміщенні лікарні без одягнутої захисної маски.

Позивач вважає дії і рішення поліцейського неправомірними бо він зазначених порушень правил дорожнього руху не вчиняв, був пристебнутий ременем безпеки до зупинки транспортного засобу поліцейськими, його страховий поліс був простроченим на один день, який він придбав відразу ж наступного дня, бо до цього перебував на заробітках, а автомобіль знаходився в ремонті. Позивач пояснив що поліцейські не надали йому можливість одягнути маску при вході до адміністративної будівлі. Окрім цього, в приміщенні лікарні де проводився огляд без одягнутої маски перебувала лікар, яка жодних зауважень позивачу з цього приводу не зробила під час його огляду на стан сп`яніння. Позивач також повідомив що очевидцем події і його спілкування з поліцейськими а також медичного огляду була пасажир автомобіля його дружина ОСОБА_4 яка здійснила відеозаписи події.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі і клопотання про допит в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 .

Представник відповідача – поліцейський Легош І.І. позов заперечив на основі наступних обґрунтувань цієї позиції.

Під час патрулювання на службовому авто він помітив, що водій керує автомобілем без пристебнутого паска безпеки через заднє оглядове скло керованим водієм автомобілем. Після зупинки автомобіля і під час перевірки документів на вимогу поліцейського пред`явити страховий поліс, водій цей документ не пред`явив. У поліцейського виникла підозра про можливе керування водієм автомобілем у стані сп`яніння і водієві будо запропоновано пройти огляд лікарем в медичній установі. В приміщення лікарні позивач зайшов без захисної маски. З огляду на це поліцейський прийняв рішення притягнути до відповідальності водія (позивача) за вчинені правопорушення які зазначені в оскаржуваних постановах. Представник відповідача заперечив твердження позивача що допуску до надання правової допомоги і повідомив що позивача не затримували а запросили в приміщення поліції для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення і позивач підписався в журналу про те, що претензій до поліцейських не має. Представник відповідача також в якості доказу надав відеозаписи зупинки транспортного засобу яким керував позивач, та відеозапису обставин під час медичного огляду позивача за направленням поліцейського, що стверджує перебування позивача в громадській будівлі без захисної маски.

Оцінивши зміст позову, зміст оскаржуваних постанов (описані вище), надані сторонами докази: відеозаписи події та обставин справи, покази свідка ОСОБА_4 та документи суд дійшов висновку,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідач не довів правомірність винесення ним постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 121 ч.5, 126 ч.1 КУпАП відповідно до вимог і положень статті 77 КАС України.

На відеозаписах який наданий відповідачем, видно зупинку автомобіля яким керував позивач а також те, як водій пред`являє працівникам поліції посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Цей відеозапис здійснено з відео-реєстратора встановленого на службовому авто поліції. Цим доказом не підтверджено керування водієм автомобілем без пристебнутого паска безпеки, бо ця обставина не відображається на відеозаписі події. Натомість відповідач не надав відеозапис із звукозаписом спілкування водія і поліцейських після зупинки авто та пред`явлення документів. Представник відповідача пояснив що відеозапис з «боді-камер» не застосовувався по технічним причинам, однак підтвердження цього не надав. Окрім цього з встановлених обставин видно що поліцейські допустили грубе порушення під час встановлення обставин справи про адміністративне правопорушення. Це проявилось у тому, що поліцейські висунувши підозру водієві (позивачу) щодо можливого керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, дозволили (запропонували з власної ініціативи) водієві прибути в медичний заклад для огляду на стан сп`яніння на керованому водієм автомобілі, тобто слідувати на власному авто за службовим автомобілем поліції. Отже, ці дії могли призвести до дорожньо-транспортної пригоди в разі дійсного перебування водієм у стані сп`яніння. Натомість з відеозаписів здійснених сторонами в приміщенні Міжгірської районної лікарні видно що водій пройшов огляд і тест із застосуванням спеціального приладу і в нього не було виявлено жодних ознак сп`яніння.

Однак вищезазначений відеозапис підтверджує перебування позивача в приміщенні районної лікарня без захисної маски. Аналогічне підтвердження є і на відеозаписі який наданий стороною позивача і досліджений в судовому засіданні. Натомість ці записи підтверджують перебування поліцейських у захисних масках і те, що після зауваження поліцейського таку захисну маску одягнула свідок (дружина позивача). Покликання позивача на те, що лікар перебувала без захисної маски не звільняє відповідача від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 443 ч.2 КУпАП. Так, станом на час події (18.05.2021) карантинні правила встановлені Урядом України щодо перебування в громадських будівлях адміністративних будинках вимагали від відвідувачів обов`язкового перебування в захисних масках одягнутих із закриттям носа і рота. Суд вважає, що підстав для скасування постанови поліцейського за статтею 443 ч.2 КУпАП не має. Стягнення яке наклав поліцейський, є мінімальним за санкцією цієї статті, а тому підстав для його зменшення також не має.

Оскільки відповідач не виявив порушень правил дорожнього руху в діях позивача (водія), а претензій і дії поліцейських не були пов`язані з оформленням матеріалів про ДТП, й вимоги та послідуючі дії і рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за не пред`явлення страхового полісу, - не ґрунтуються на законі. Адже виконання обов`язку передбаченого пунктом 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України здійснюється водієм згідно з положеннями статті 16 закону «Про дорожній рух», який має вищу законну силу і містить обов`язок водія мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського страховий поліс у разі вчинення ним порушень правил дорожнього руху і його причетності до дорожньо-транспортної вимоги, що передбачено законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач до позову надав обов`язковий страховий поліс «Автоцивілка» від 19.05.2021, що підтверджує його пояснення та добросовісні наміри виконувати закони.

Таким чином з огляду на вищевикладені обґрунтування мотиви і підстави, суд вважає що до позовних вимог про скасування постанов винесених відповідачем за статтями 126 ч.1, 121 ч.5 КУпАП, слід застосувати положення статті 286 ч.3 п.3 КАС України і статті 247 ч1 п1 КУпАП, тобто скасувати ці постанови і закрити провадження в справі про ці адміністративні правопорушення за відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначених правопорушень.

Натомість до позовних вимог про скасування постанови відповідача про притягнення позивача до відповідальності за статтею 443 ч.2 КУпАП є підстави застосувати положення статті 286 ч.3 п.1 КУпАП, тобто залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, ці позовні вимоги без задоволення.

Судові витрати у виді судового збору який сплачено позивачем за кожну позовну вимогу в розмірі 454 гривні, всього 1362 гривні, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, підлягають поверненню позивачу також частково, а саме в межах задоволених позовних вимог тобто в сумі 908 гривень. Ці витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (юридичної особи) в користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 286, 242-246 КАС України суд, –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанови поліцейського СРПП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Легош І.І.:

-від 18.05.2021 серія БАБ № 926511 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч. 5 статті 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.;

-від 18.05.2021 серія БАБ № 926512 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 статті 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування постанови серії ГАБ № 958666 від 18.05.2021 про накладення стягнення за статтею 44-3 ч.2 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн.

Стягнути з Головного управління поліції Закарпатської області за рахунок бюджетних асигнувань відділення № 2 Хустського РУП судові витрати у виді судового збору в сумі 908 гривень в користь ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду, м.Львів через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Повне рішення складено 18.06.2021

Суддя: В. П. Кривка