Вирок № 97811635, 22.06.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/5338/19

Провадження номер 1-кп/237/380/21

ВИРОК

Іменем України

22.06.21 року м. Курахове Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретарів судового засідання Бурховецької К.В.,

Погорельчук Ю.А., Сідаш О.О.,

Мережко М.Є., Племешевої Ю.О.,

прокурорів Корнієнко К.С., Димова В.М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Майорова С.В.,

представника цивільного відповідача Білинової А.В.

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника Василеги Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Курахове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050690000493 від 26.05.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Абай Карагандинської області, Казазахстан, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху за наступних обставин.

Так, 25.05.2019 року приблизно о 16:30 годині водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки KIA CERATO реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині автодороги Н-15 на ділянці Костянтинівка – Павлівка 13 км + 400 м Мар`їнського району Донецької області з боку міста Вугледар в напрямку міста Мар`їнка.

Продовжуючи рух в зазначеному напрямку, під`їжджаючи до перехрестя по колії зустрічного руху, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, неуважно стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, але маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості або зупинки керованого ним автомобілю KIA CERATO, в результаті чого втратив керування, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з сідловим тягачем RENAULT AE470 реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом «SCHMITZ SPR 24L» реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру KIA CERATO ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді припухлості м`яких тканин правого плеча, закритого уламкового перелому правої плечової кістки, в середній третині зі зміщенням, нейропатії правого променевого нерву, які по ступеню тяжкості відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та показав, що 25.05.2019 року приблизно о 16:00 годині він керував автомобілем КІА р/н НОМЕР_2 , рухався із міста Вугледар до міста Мар`їнка, разом із ним в салоні автомобілю перебували його дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Біля села Костянтинівка йшов незначний дощ, автомобіль рухався зі швидкістю, приблизно 40-50 км/год. В`їджаючи в низину дороги бачив велику калюжу, зменшив швидкість, але зупинитись не встиг. Перебуваючи в калюжі намагався вивертати кермом автомобілю вправо, після чого відбулось зіткнення з вантажним автомобілем. Момент зіткнення не пам`ятає, опритомнівши, побачив, що його автомобіль розгорнуло, ліва передня частина кузову автомобілю була пошкоджена, на вантажному автомобілі були такі ж ушкодження. Він, його дружина ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, були доставлені до лікарні. Звернув увагу, що надавав кошти на лікування ОСОБА_1 , цивільний позов ОСОБА_2 визнав частково. Пояснив, що небезпеку виявив до того, як в`їхав до калюжі.

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 наполягав, що зіткнення із вантажним автомобілем відбулось на його смузі руху. Фототаблиці, зроблені ним після ДТП, слідчий не прийняв до уваги, його зауваження у протоколі огляду місця події не відобразив.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні у відповідності до ст. 352, 353 КПК України.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що 25.05.2019 року приблизно о 16:00 годині, вона перебувала в якості пасажира в автомобілі KIA, яким керував ОСОБА_3 , рухались із міста Вугледар до міста Мар`їнка, швидкість автомобілю була невелика. Разом із нею в салоні автомобілю знаходився її чоловік ОСОБА_5 , дружина водія - ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_6 . Поблизу села Костянтинівка йшов проливний сильний дощ, автомобіль не зупинявся, щоб перечекати зливу. Під час руху, дорогу попереду не бачила, їй здавалось, що автомобіль ніби пливе, дивилась у вікно, з правої сторони бачила потік бруду, коли повернулась, приблизно за 10 метрів побачила попереду білий вантажний автомобіль, відчула удар. Обставин ДТП не пам`ятає, через непритомний стан. Після опритомнення, дізналась, що автомобіль, в якому вона знаходилось, розгорнуло. Допомогу їй надали військові та медики, лікування проходила у місті Волноваха, претензій до ОСОБА_3 не має.

Також допитаний в судовому засіданні потерпілий, цивільний позивач ОСОБА_2 показав суду, що 25.05.2019 року приблизно о 16:00 годині він виїхав із міста Мар`їнка, керував вантажним автомобілем Renault з напівпричепом, автомобіль масою 38 т. Рухався у зустрічному напрямку, своєю смугою руху зі швидкістю приблизно 50 км/год. На трасі за населеним пунктом, на відстані приблизно 15-20 м., у правій смузі руху для транспорту, побачив легковий автомобіль, що почав рухатись в його смугу руху, не зміг відреагувати, унаслідок чого відбулось зіткнення з його лівою передньою бічною частиною кузову. Після зіткнення він намагався зупинитись, але його автомобіль продовжив рух приблизно 5 метрів та зупинився на лівому узбіччі дороги. ОСОБА_3 йому спричинено матеріальну та моральну шкоду, яку обвинувачений не відшкодував. Ремонтні роботи автомобілю проводив за власні кошти у місті Чернігові, у зв`язку із чим він змушений був звернутись до суду із цивільним позовом, який просив задовольнити.

При цьому, під час допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повідомив суду, що до моменту ДТП швидкість легкового автомобілю під керуванням ОСОБА_3 приблизно склала 80 км/год.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 25.05.2019 року приблизно о 16:00 годині, він перебував в якості пасажира в автомобілі KIA, яким керував ОСОБА_3 , рухались до міста Мар`їнка. Перед селом Костянтинівка почався сильний дощ, дорога була покрита водою, брудом, дорожньої розмітки та узбіччя зазначеної дороги видно не було. Рухались зі швидкістю приблизно 60-70 км/год. в своїй полосі руху не зупиняючись. Попереду бачив вантажний автомобіль, який рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год. В цей час автомобіль KIA потрапив до калюжі, ОСОБА_3 втратив керування, автомобіль відкинуло вліво, внаслідок чого автомобіль КІА та вантажний автомобіль зіткнулись лівими бічними частинами, та автомобіль КІА розгорнуло. Він, його дружина та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження.

Наведені покази ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджують час і місце вчинення кримінального правопорушення, а також те, що тілесні ушкодження та матеріальна шкода потерпілим спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вчиненої ОСОБА_3 , який в умовах даної дорожньої обстановки не вчинив дії для запобігання даної ДТП.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 показав, що проводив судову експертизу за ухвалою слідчого судді. Свої висновки підтримав повністю, пояснив, що при дослідженні керувався достатніми вихідними даними та прийшов до висновку про невідповідність дій водія ОСОБА_3 правилам дорожнього руху. При цьому зазначив, що в залежності від швидкості руху автомобілю, при його наїзді на калюжу з водою водій не може вплинути на напрям руху автомобілю. Вважає, що в даній ДТП мав місце ефект аквапланування, оскільки водій не дотримався безпечного руху. Пояснив, що у даному висновку експертизи допущена механічна описка «та автомобіля ВАЗ р/н НОМЕР_5 » вірним є «В момент первинного контакту повздовжні осі автомобілю KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 » та сідлового тягача RENAULT АЕ470, реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 знаходились під кутом 147 ±5 » (т. 3 а.с. 1).

Наведені пояснення експерта узгоджуються із вищевказаними показами потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та підтверджують обставини того, що ОСОБА_3 не дотримався безпечного руху та при наїзді на калюжу з водою не впорався із керуванням, чим допустив зіткнення із вантажним автомобілем RENAULT.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка понятий ОСОБА_9 показав суду, що в зазначений день прибув на місце ДТП, бачив пошкоджені після ДТП легковий та вантажний автомобілі, їх розташування, підписав протокол огляду місця події.

Винуватість ОСОБА_3 також підтверджується іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні у відповідності до ст. 358 КПК України.

Так, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2019 року, зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , і автомобіля марки RENAULT АЕ470, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та зафіксовано слідову інформацію (осипу деталів транспортних засобів), кінцеве розташування автомобілів внаслідок ДТП, загальний вид механічних пошкоджень автомобілів.

Із даних зазначеного протоколу, схеми та фототаблиць до нього встановлено, що (Т. 2 а.с. 50-59) огляд проводився у денну добу пори, покриття дороги асфальтобетонне, мокре. У автомобіля KIA CERATO деформована передня ліва частина автомобіля в районі передньої фари, відсутня накладка двері, деформовано водійські двері, пошкоджено капот зліва, стан рульового управління та гальмівної системи у нормі. У автомобіля RENAULT АЕ470 пошкоджено передня ліва частина в районі переднього лівого колеса, пошкоджено бампер зліва, вирвана рульова тяга зліва. Протокол та схема до нього не містить будь-яких зауважень та застережень від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та понятих, що про свідчать їх підписи.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 30.05.2019 року встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, та потерпілий показав, за яких обставин ОСОБА_3 здійснив ДТП, 25.05.2019 року, керуючи автомобілем KIA CERATO.

Із даних зазначеного протоколу, схеми та фототаблиць до нього (Т. 2 а.с. 60-67) підтверджено, що експеримент проводився при денному освітленні в період часу вчиненої ДТП. До моменту втрати керування автомобілем КІА, водій ОСОБА_3 рухався на відстані 1 метр до правого краю проїжджої частини зі швидкістю руху 60 км/год. В момент виїзду на смугу зустрічного руху автомобіль КІА знаходився на відстані 3.1 м до передньої частини вантажного автомобілю. Протокол та схема до нього не містить будь-яких зауважень та застережень від ОСОБА_7 та понятих, про що свідчать їх підписи.

Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 30.08.2019 року, встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, та свідок показав за яких обставин ОСОБА_3 здійснив ДТП 25.05.2019 року, керуючи автомобілем KIA CERATO.

Із даних зазначеного протоколу, схеми та фототаблиць до нього (т. 2 а.с. 70-75), підтверджено, що експеримент проводився при денному освітленні за ясних умов, до втрати керування, автомобіль КІА яким керував ОСОБА_3 рухався прямолінійно на відстані 1 м до правого краю проїжджої частини, зі швидкістю 60 км/год, яку не зменшував. Під час виїзду на смугу зустрічного руху, автомобіль водія ОСОБА_3 знаходився на відстані 3,1 м до передньої частини вантажного автомобілю та на лінії розмітки. Після втрати ОСОБА_3 керування, автомобіль знаходився на відстані 2,6 м до правого краю проїжджої частини від правого переднього колеса, на відстані 1,8 м до правого краю проїжджої частини від заднього колеса та на відстані 3,1 м до передньої частини вантажного автомобілю. Протокол та схема до нього не містить будь-яких зауважень та застережень від ОСОБА_5 та понятих, про що свідчать їх підписи.

Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , захисника Василеги Б.В. та понятих від 30.08.2019 року, встановлено, місце дорожньо-транспортної пригоди та взаємне розташування транспортних засобів під керуванням водія ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Із даних зазначеного протоколу, схеми та фототаблиць до нього (т. 2 а.с. 75-82), підтверджено, що експеримент проводився при денному освітленні за ясних умов, до втрати керування, автомобіль КІА, яким керував ОСОБА_3 рухався на відстані 0,9 м до правого краю проїжджої частини, зі швидкістю 60 км/год. Автомобіль під керуванням водія ОСОБА_7 , в зазначеному місці рухався в зустрічному напрямку прямолінійно, на відстані 3,6 м до правого краю проїжджої частини, не змінював напрямок руху та не зменшував швидкість. Зафіксовано, що зіткнення із автомобілем КІА відбулось на смузі його руху на відстані 4,1 м, застосовуючи траєкторію в напрямку вантажного автомобілю. На підйомі дороги у смузі руху вантажного автомобілю зафіксовано яму, за клопотанням захисника внесені додаткові заміри. Протокол та схема до нього не містить будь-яких зауважень та застережень від ОСОБА_3 його захисника Василеги Б.В. та понятих про що свідчать їх підписи.

Дані слідчих експериментів, за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , на думку суду, узгоджуються з даними протоколу огляду місця події та з достатністю підтверджують факт порушення ОСОБА_3 вищезазначених вимог ПРД та їх причинний зв`язок із наслідками, що настали.

Висновком експерта № 1/19-190 від 30.09.2019 року з урахуванням виправлення описки (т. 2 а.с. 83-10, т. 3 а.с. 1) встановлено, що рульове керування та гальмівна система автомобіля KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 , на момент ДТП перебували в працездатному стані. Рульове керування та гальмівна система автомобіля RENAULT АЕ470, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент ДТП перебували в працездатному стані. Узагальнення даних, отриманих в результаті проведеного транспортно - трасологічного дослідження, дає підставу експерту зробити висновок про те, що місце зіткнення сідлового тягача RENAULT АЕ470, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 та автомобіля KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 , розташоване на проїзній частині автодороги Н-15 на ділянці Костянтинівка-Павлівка 13 км + 400м в повздовжньому напрямку і знаходиться на смузі руху сідлового тягача RENAULT в області близької до локалізації переважної концентрації осипу зруйнованих скляних та пластмасових деталей та частин даних транспортних засобів. В момент первинного контакту поздовжні осі автомобіля RENAULT АЕ470, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 та автомобіля ВАЗ 2107, р/н НОМЕР_5 знаходились під кутом близьким 147 ±5. Кут розгорнутий проти годинникової стрілки відносно напрямку руху сідлового тягача RENAULT АЕ470. В даній дорожній обстановці водій автомобіля KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 , для забезпечення безпеки руху, під вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен був урахувати дорожню обстановку, що мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, тобто повинен був керуватися вимогами п. 12.1. Правил дорожнього руху України та виконуючи вимоги п. 12.1. ПДР України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 , які не відповідали вимогам п. 12.1. ПДР України, знаходилися причинному зв`язку з настанням даної ДТП, оскільки водій ОСОБА_3 , виконуючи вищезгадані вимоги ПДР України, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці, водію сідлового тягача RENAULT АЕ470, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, з моменту, виникнення небезпеки для руху, тобто з моменту, коли автомобіль KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 виїхав на смугу для зустрічного руху, необхідно було негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху, аж до його зупинки, тобто діяти відповідно до вимог п. 12.3. ПДР України. З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій сідлового тягача RENAULT АЕ470, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. В даній дорожній обстановці, в діях водія сідлового тягача RENAULT АЕ470, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SPR 24L р/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 , не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Витрати на проведення експертизи склали 1570,10 грн.

Наведений висновок судової експертизи узгоджується із показами експерта ОСОБА_8 , показами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , даними протоколу огляду місця події, слідчих експериментів, і підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху внаслідок чого в`їхав в калюжу з водою, не впорався із керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з сідловим тягачем RENAULT під керуванням водія ОСОБА_2 . Уточнення, які дав експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні стосовно механічної описки узгоджуються з зазначеним експертним висновком та наведеним у ньому дослідженням (т. 3 а. с. 1).

Висновком експерта № 188 від 24.09.2019 року (т. 2 а.с. 113-114) відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені припухлості м`яких тканин правого плеча, закритий уламковий перелом правої плечової кістки в середній третині зі зміщенням, нейропатія правого променевого нерву, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, потребуючих для свого лікування термін понад 3-х тижнів. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1 , могли утворитись за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Наведений висновок судово-медичної експертизи підтверджує обставини спричинення потерпілій тілесних ушкоджень під час ДТП, яке відбулось 25.05.2019 року та узгоджується з показами потерпілої та висновком комплексної експертизи технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи.

Висновком експерта № 190 від 24.09.2019 року (т. 2 а.с. 112), відповідно до якого у ОСОБА_5 згідно медичної документації, про характер ушкоджень, їх локалізацію, механізм отримання та ступень їх тяжкості судити не є можливим.

Висновком експерта № 191 від 24.09.2019 року (т. 2 а.с. 111), відповідно до якого у ОСОБА_4 згідно медичної документації, про характер ушкоджень, їх локалізацію, механізм отримання та ступень їх тяжкості судити не є можливим.

Висновком експерта № 192 від 24.09.2019 року (т. 2 а.с. 110), відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забитої рани правого колінного суглобу, садна лівого колінного суглобу, 2-3 пальців правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли утворитись за умов ДТП.

Крім того, судом у відповідності до норм КПК України досліджені й інші письмові докази.

Протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування відповідно до якого захисником ОСОБА_10 внесено зауваження про те, що проведені слідчі експерименти відрізняються від умов в яких сталась ДТП (т. 2 а.с. 109).

Фототаблиці та відеозаписи надані обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до яких ним зафіксовано автошлях на якому трапилось ДТП, наявні потоки води, бруд, зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів та уламків автомобілів (т. 1 а.с. 120-229).

Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є не судимим, за місцем проживання він характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, знаходиться на пенсії, є інвалідом 3 групи.

Таким чином, дослідивши докази, у їх сукупності, достатності та взаємозв`язку, в межах висунутого обвинувачення, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника щодо невідповідності протоколу огляду місця події обставинам вчинення ДТП, відсутності підпису свідка ОСОБА_9 є безпідставними, так як слідчим під час проведення огляду ДТП було складено протокол та додатки до нього з фіксуванням, який відповідає вимогам ст. ст. 104, 105, 223, 237, 238 КПК України, зауважень та застережень при його складені від ОСОБА_3 та понятих не надходило, про що свідчать їх підписи (т. 2 а.с. 59).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника щодо визнання недопустимим висновку судової комплексної експертизи технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, у зв`язку із проведенням даної експертизи на підставі слідчих експериментів, які проводились у інших погодних умовах не відповідаючим ДТП, з порушенням прав ОСОБА_3 на захист, перебування експерта у службовій залежності у зв`язку із його роботою в системі МВС є необґрунтованими, так як слідчі експерименти проводились з дотриманням вимог ст. ст. 223 та 240 КПК України, приписи яких не зобов`язують слідчого проводити слідчий експеримент під час ідентичних погодних умов, зокрема, відтворення події було проведено при умовах подій, які мали місце під час ДТП, а саме у денну добу пори на проїзній частині, а також за участюОСОБА_11 та його захисника Василеги Б.В., а також ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та понятих, зауважень та застережень від учасників слідчого експерименту не надходило, що підтверджено підписами даних осіб та понятих ( т. 2 а.с. 60-82). Експерт хоча й працює в структурі МВС, факту перебування його у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження чи потерпілої не встановлено та стороною захисту беззаперечно не доведено.

Суд зауважує, що ОСОБА_3 , враховуючи вимоги КПК України на момент проведення експертного дослідження як сторона кримінального провадження, також мав право звернутись до слідчого судді із клопотанням про проведення клопотання відповідної судової експертизи. Зауваження чи скарги на дії слідчого під час його ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у присутності захисника, зокрема, щодо порушення права на захист та не призначення експертиз матеріали справи не містять, що підтверджено підписом ОСОБА_3 . Під час судового провадження стороною захисту не наводились дійсні причини, які б об`єктивно перешкоджали стороні захисту залучити експерта та отримати висновок автотехнічної експертизи в порядку ст. ст. 242 - 244 КПК України у передбачений процесуальним законом спосіб (т. 2 а.с. 109).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника про неповідомлення його про призначення експертизи слідчим, не надання можливості поставити власні запитання експерту та вибору експертної установи є безпідставними, так як діючий КПК України не містить вимог про обов`язковість повідомлення підозрюваного про призначення слідчим під час досудового розслідування судових експертиз, пропозиції поставити підозрюваному питання на власний розсуд експерту, вибору експертної установи, обов`язковості підписів підозрюваного про ознайомлення з призначенням експертиз у відповідних постановах слідчого або слідчого судді про призначення експерти.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника про порушення його права на захист при проведенні слідчих дій є безпідставними, так як під час проведення слідчих та процесуальних дій ОСОБА_3 роз`яснювалось право на захист, що підтверджується протоколами слідчих та процесуальних дій (т. 2 а.с. 50, 75, 109).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника про те, що водій ОСОБА_7 виїхав на смугу для руху, в якій перебував автомобіль ОСОБА_3 є безпідставними, так як в ході судового розгляду ОСОБА_3 показав, що в умовах дощу не зупинив автомобіль, а при наїзді на калюжу з водою не впорався із керуванням, що також підтверджується показами потерпілих, свідків, результатами слідчих експериментів за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , висновком експерта, досліджених в ході судового розгляду. У даному випадку ОСОБА_3 знехтував правилами дорожнього руху шляхом недотримання безпечного режиму на автошляху із складними погодними умовами.

У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає надання матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням фактичних обставин справи, особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, є особою пенсійного віку, інвалідом 3 групи, одружений, раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, надавав кошти лікування потерпілої, враховуючи пом`якшуючі обставини покарання, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді штрафу, таке покарання на думку суду відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до набрання чинності Законом України № 2617- VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», суд, враховуючи положення ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК України, вважає за необхідне призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в редакції, що діяла до 01 липня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення ОСОБА_3 додаткового покарання, суд приходить до наступного.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 є одруженим, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не вчиняв ДТП, надав потерпілій ОСОБА_1 допомогу на лікування, є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи, просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, суд вважає, недоцільним застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

По кримінальному провадженню ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Суд вважає, що заявлений позов з урахуванням уточнень підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що потерпілими по кримінальному провадженню визнано: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 3-6).

Із матеріалів цивільного позову із уточненнями (т. 1 а.с. 66-68, 77-83, 104-108, 137-148, т. 2 а.с. 120-122) встановлено, що ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги до ТОВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення на його користь вартості відновлювального ремонту у розмірі 68865,75 грн. та з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 121014,81 грн., моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідно до аварійного сертифікату 18-D/66/4 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого автомобілю RENAULT АЕ470 з ремонтною калькуляцією, вартість відновлювального ремонту згідно із калькуляцією складає 210848,9 грн., коєфіціент зносу ТЗ - 0,7, франшиза - 2000 грн. Вартість ремонту ТЗ з урахуванням фізичного зносу та ПДВ складає 85038,89 грн. та без урахування ПДВ – 70865,75 грн. (т. 1 а.с. 163-173, т. 2 а.с. 135-150).

Рахунком на оплату ремонтних робіт автомобілю, акту здачі-приймання робіт встановлено, що позивачем ОСОБА_2 в рахунок ремонту автомобілю сплачено 209950 грн. (т. 2 а.с. 123-127).

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Так, ОСОБА_2 свої вимоги в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 обґрунтовує в 5000 гривень.

Обвинувачений позов в цій частині визнав повністю, тому суд з урахуванням засад розумності, справедливості, враховуючи негативні переживання позивача у зв`язку із пошкодженням його майна унаслідок ДТП спричиненого обвинуваченим, зміни його звичайного укладу та способу життя, вчинення кримінального правопорушення з необреженості, вважає за можливе стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Щодо заявлених ОСОБА_2 позовних вимог до відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 68865,75 грн. та стягнення з ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 121014,81 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 6, 22, 23 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961 - VI, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Вказані нормами узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 999 ЦК України, відповідно до яких, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність відбувається з урахуванням вимог, передбачених ст. 1194 ЦК України, зокрема особа, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 30 Закону України № 1961 – VI, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим, чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлюваний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Положеннями вищезазначеного закону № 1961 – VI визначено, що зобов`язання з включення в розмір страхового відшкодування сум податку на додану вартість виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

Встановлено, що автомобіль KIA CERATO реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_3 , є забезпеченим транспортним засобом, що підтверджується полісом АМ/ 3793378 від 15.06.2018 року, за яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 грн. Ліміт за шкоду заподіяну майну становить 100000 грн., франшиза 2000 грн. Строк дії полісу до 14.06.2019 року (т. 3 а.с. 59).

23.07.2019 року ОСОБА_7 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування (т. 1 а.с. 80).

Відповідно до аварійного сертифікату 18-D/66/4 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого автомобілю RENAULT AЕ470 та калькуляції № ЦВ/19/2584 від 21.06.2019 року, ринкова вартість вантажного автомобілю до моменту його пошкодження складає 230364 грн., вартість відновлювального ремонту - 210848,9 грн., коєфіціент зносу ТЗ - 0,7, франшиза - 2000 грн.

Результати огляду вантажного автомобілю зафіксовані у акті огляду транспортного засобу (т. 2 а.с. 141-142).

Рахунком на оплату ремонтних робіт автомобілю, акту здачі-приймання робіт встановлено, що позивачем ОСОБА_2 в рахунок ремонту автомобілю сплачено 209950 грн. (т. 2 а.с. 123-127).

Представник цивільного відповідача ТДВ СК «Альфа - Гарант» в судовому засіданні та у відзиві позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, просив відмовити в повному обсязі, пославшись на обставини того, що рішення суду про визнання особи винуватою у вчиненні ДТП відсутнє, строк зобов`язання з виплати страхового відшкодування не настав.

При цьому із заперечень ТДВ СК «Альфа - Гарант» вбачається, що вони є обізнані про факт звернення до них ОСОБА_2 , та наводячи розрахунки вважають, що вартість матеріального збитку за вирахуванням ПДВ, ураховуючи знос автомобілю складає 70865,75 грн. (т. 1 а.с. 163-173, т. 2 а.с. 135-150).

Виходячи з викладеного, на думку суду, підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування зі страховика, з огляду на відсутність рішення суду про визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України відсутні.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту вантажного автомобілю є меншою за ринкову вартість даного транспортного засобу, тому відповідно до вимог ст. ст. 22 28, 29 Закону України N 1961-IV, шкода заподіяна майну потерпілого це шкода пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди, а також: витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки, які у разі настання страхового випадку відшкодовується страховиком у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Із заперечень ТДВ СК «Альфа-Гарант» вартість матеріального збитку за вирахуванням ПДВ, ураховуючи знос автомобілю складає 70865,75 грн. (т. 1 а.с. 163-173, т. 2 а.с. 135-150) та таку вартість збитку на свою користь за вирахуванням франшизи у розмірі 2000 гривень, просить стягнути позивач.

Із заперечень ОСОБА_3 відшкодування відновлювальних робіт з заміни паливного баку у сумі 44000 грн. є безпідставним, оскільки лівий паливний бак пошкоджень не мав, що підтверджено фототаблицями, позивачем проведено ремонтні роботи, не надано доказів оплати таких робіт.

Із відомостей, наведених у вищезазначеному висновку аварійного комісару 18-D/66/4 від 21.02.2020 року, встановлено, що вони належними та допустимими доказами не спростовані, клопотання про призначення експертиз учасниками судового провадження не заявлені, і ніяких доказів на спростування вказаної суми заподіяної матеріальної шкоди суду не надано, як і не надано доказів того, що аварійний сертифікат був складений із порушенням Закону України «Про обов`язкове страхування цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» або Методики товарознавчої експертизи оцінки колісних транспортних засобів (т. 2 а.с. 141-142).

Рахунком на оплату ремонтних робіт автомобілю, акту здачі-приймання робіт встановлено, що позивачем ОСОБА_2 в рахунок ремонту автомобілю сплачено 209950 грн., проте вказані докази не містять відомостей про те, що ФОП ОСОБА_12 є платником ПДВ та ПДВ включено у вартість проведеного ним відновлювального ремонту (т. 2 а.с. 123-127).

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , суд приймає за основу ремонтну калькуляцію № ЦВ/19/2584 від 21.06.2019 року використану ТДВ «СК «Альфа-Гарант» при визначенні страхового відшкодування (т. 1 а.с. 163-173).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування вартості відновлювального ремонту пов`язаного із пошкодженням транспортного засобу в сумі 68865,75 грн. (70865,75 грн. – 2000 грн. франшиза) підлягають стягненню із страхової компанії.

Решта позовних вимог з відшкодування майнової шкоди, тобто різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди і невиплаченим страховим відшкодуванням, яка підлягає стягненню із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 становить 108841,67 грн. із розрахунку: 175707,42 грн. - вартість відновлювального ремонту без ПДВ – 68865,75 грн. - сума невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням зносу транспортного засобу + 2000 франшиза.

Витрати, пов`язані із оплатою правової допомоги на підставі заяви представника позивача Майорова С.В., підлягають залишенню без розгляду на підставі ст. ст. 7, 26 КПК України.

Арешт, накладений на легковий автомобіль KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 28.05.2019 року належить скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи 1/19-190 від 30.09.2019 року у сумі 1570,10 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , матеріальну шкоду в розмірі 108841,67 гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» (ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , матеріальну шкоду у розмірі 68865,75 гривень.

Заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат пов`язаних із оплатою правової допомоги – залишити без розгляду.

Арешт накладений на легковий автомобіль KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 28.05.2019 року – скасувати.

Речові докази:

- автомобіль KIA CERATO, р/н НОМЕР_2 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 – залишити у ОСОБА_3 за належністю.

- флеш накопичувач, фотознімки - залишити зберігати при матеріалах судового провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи за № 1/19-190 від 30.09.2019 року у сумі 1570,10 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.Я.Сметаняк