Рішення № 97810785, 15.06.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/251/20

провадження № 2/136/65/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі — позивач) звернувся з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі — відповідач), з вимогою визнати за позивачем право на земельну частку (пай), у розмірі 3,42 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області, перебувала у КСП «ім. Суворова», згідно із сертифікатом серії ВН №0254027 зареєстрованого за №27 від 16.06.1997 на прізвище ОСОБА_2 згідно до розпорядження Липовецької районної державної адміністрації №149 від 02.06.1997, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхній Бистрий Міжгірського району Закарпатської області.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на певне майно, в тому числі на право на земельну частку (пай), розміром 3,42 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП ім. Суворова. Позивач, будучи сином спадкодавця, отож спадкоємцем першої черги спадкування спадщину прийняв, оскільки фактично вступив в управління і володіння спадковим майном протягом шести місяців, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлений можливості, оскільки правовстановлюючий документ на вищевказане майно був втрачений. Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має, оскільки при усному зверненні до нотаріуса їй повідомлено, що за таких обставин оформити спадщину є неможливим.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також, витребувано з Липовецької державної нотаріальної контори та Державного нотаріального архіву Вінницької області матеріали спадкової справи після смерті спадкодавця.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 30.09.2020 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представником, було подано до суду заяву зі змісту якої вбачається про визнання позовної вимоги. Також представник просив розглянути справу за його відсутності.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак останній ще у позовній заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що правонаступником Трощанської сільської ради є Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, у зв`язку з реорганізацією та припиненням Трощанською сільською радою своєї діяльності, та в зв`язку з об`єднанням територіальних громад.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть (а.с. 4). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на певне майно, в тому числі на право на земельну частку (пай), розміром 3,42 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП ім. Суворова. Разом з тим, рішенням Липовецького районного суду Вінницького області від 13.05.2021 встановлено факт належності спадкодавцеі ОСОБА_2 правовстановлюючого документа, оскільки як було встановлено судом, при реєстрації сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ВН №0254027 від 16.06.1997 за №27 у книзі було допущено помилку, а саме зазначено невірно по батькові спадкодавця, а саме як " ОСОБА_3 ". За інформацією нотаріальних установ, яка була надана на вимогу суду встановлено, що спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 не заведено. За інформацією органу місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , оскільки протягом шести місяців фактично вступив в управління у володіння спадковим майном (а.с. 20). Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджено свідоцтвом про народженя позивача (а.с. 5), відповідно до якого у графі батько вказано ОСОБА_2 . Із інформації наданої Відділом у Липовецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с. 6) встановлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну часту (пай), що видаються Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству ім. Суворова Трощанської сільської ради народних депутатів Бодня Д.Д. виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай), за №27 від 16.06.1997, розмір 3,42 умовних кадастрових гектари, серія сертифікату ВН №0254027, згідно з розпорядженням Липовецької районної державної адміністрації за №149 від 02.06.1997. Державний акт на право власності на земельну ділянку відповідно до вказаного сертифікату не видавався (а.с. 6-7). Згідно матеріалів справи встановлено, що сертифікат на право на земельну часту (пай) виданий на ім`я спадкодавця втрачено. За встановлених судом обставин позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на земельну частку (пай), що увійшла до складу спадкової маси.

Суд, з огляду на встановлені обставини, вирішуючи питання про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що позивач, будучи єдиним спадкоємцем за законом спадщину прийняв згідно діючого законодавства, інші спадкоємці відсутні, належність спадкової маси спадкодавцеві підтверджено належними та допустимими доказами, однак правовстановлюючий документ втрачено, що також підтверджено.

Зважаючи на те, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування (лист ВССУ від 13.05.2013).

Відповідач визнав пред`явлені до нього позовні вимоги під час судового розгляду. Суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76–80, 258–259, 263–265, 268, 273–279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Василя Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22500; ЄДРПОУ 04325957) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), у розмірі 3,42 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно із сертифікатом серії ВН №0254027 зареєстрованого за №27 від 16.06.1997 на прізвище ОСОБА_2 на підставі розпорядження Липовецької райдержадміністрації №149 від 02.06.1997, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхній Бистрий Міжгірського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т.Кривенко