Ухвала суду № 97808775, 10.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13093/21

Провадження №: 1-кс/752/4797/21

У Х В А Л А

Іменем України

10.06.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О.,

за участю секретаря судових засідань Петріченка І.М.,

прокурора Смірнова О.С.,

захисника Радіонова Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Шкута Антона Анатолійовича, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури Смірновим Олександром Сергійовичем, про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця Служби безпеки України, не судимого

запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні №62020100000002001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Шкути Антона Анатолійовича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури Смірновим Олександром Сергійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020100000002001 від 05.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.08.2020 складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110000000417 від 04.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. У подальшому обвинувальний акт передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду по суті. У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.09.2020 в ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 за вплив на суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, тобто особу, уповноважену на виконання функцій держави, для прийняття рішення на користь останнього. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 до своєї протиправної діяльності залучив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування або в інший спосіб перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

У судовому засіданні захисником підозрюваного ОСОБА_1 адвокатом Родіоновим Дмитром Володимировичем заявлено клопотання, в якому він просить вирішити питання стосовно спрямування подання до Київського апеляційного суду в порядку ст. 34 КПК України щодо з`ясування територіальної підсудності та направлення матеріалів за клопотанням слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Шкута А.А. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62020100000002001 від 05.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, також захисник просить клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Шкута А.А. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності залишити без розгляду.

У клопотанні захисник посилається на те, що відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020100000002001 від 05.10.2020 року є перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ( ЄДРПОУ 42332040). Відповідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб місцезнаходженням юридичної особи - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (ЄДРПОУ 42332040), визначена адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, що не належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва, а місце розташування органу досудового розслідування віднесено до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання захисника Радіонова Д.В., заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя відхиляє його, з огляду на те, що подання такого клопотання при розгляді клопотань на досудовому слідстві не передбачено.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Так, відповідно до Наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань №29 від 04.03.2021 року «Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування» визначено місцезнаходження підрозділів органу досудового розслідування - Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) та Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7-ий поверх та в окремих кабінетах у приміщенні за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 50.

Отже, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні №62020100000002001, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, підсудне для розгляду слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва.

Заслухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, думку підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на необґрунтованість підозри, а також те, що при спілкуванні з фігурантами даного кримінального провадження підозрюваний виконував свої професійні обов`язки, повідомити в подробицях про які він не може, оскільки такі обставини є державною таємницею, розглянувши та проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, слідчий суддя встановив, що здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000002001 від 05.10.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

29.05.2021р. ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 05.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 05.10.2020 року, постанова про залучення ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.10.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 29.05.2021 року, протокол огляду мобільного телефону від 29.05.2021 року, додатки до протоколу огляду мобільного телефону від 29.05.2021 року, письмова згода про залучення ОСОБА_2 про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.10.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 26.10.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 26.10.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 04.11.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 15.12.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 04.03.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 27.04.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 29.05.2021 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо-, відеоконтроль особи від 11.12.2020 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи від 14.01.2021 року, постановою про визнання речовими доказами від 29.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.05.2021 року, протоколом огляду місця події від 29.05.2021 року, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 29.05.2021 року.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені в клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; знищити чи підробити речі і документи, що мають суттєве значення для досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке, зокрема, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на свідка в цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику слідчим суддею враховано передбачену законом процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих, у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування або в інший спосіб перешкоджатиме здійсненню кримінального провадження є формальним, недоведеним, а відтак не може покладатись в основу рішення про обрання запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дисклокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Шкута Антона Анатолійовича, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури Смірновим Олександром Сергійовичем, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має двох малолітніх дітей, військовослужбовця Служби безпеки України, не судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_1 залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого по кримінальному провадженню № 62020100000002001, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді/суду цілодобово;

- повідомляти слідчого, прокурора та слідчого суддю про зміну свого місця проживання та роботи;

- не спілкуватись (без дозволу прокурора) із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також з іншими свідками і учасниками в кримінальному провадженні № 62020100000002001;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло до цієї особи ( АДРЕСА_2 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

5. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

6. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

7. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

8. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

Слідчий суддя І. О. Ольшевська