Рішення № 97808146, 22.06.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/623/20 Провадження № 2/636/751/21

Дата 22.06.2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого- судді Карімова І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Селеверстової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 01 квітня 1998 року і до смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . також просила визнати за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на належні останньому грошові кошти, а саме недоотриману пенсію в розмірі 7094 грн. 45 коп. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1998 року її мати ОСОБА_3 мешкала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , однак місцем реєстрації останнього було: АДРЕСА_2 . Весь цей час вона (позивачка) мешкала разом із матір`ю та ОСОБА_2 за вказаною адресою і фактично відносилася до останнього як до вітчима. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_3 померла.

У зв`язку із чим вона ( ОСОБА_1 ) запропонувала ОСОБА_2 ( який вже досяг похилого віку) переїхати з нею за адресою: АДРЕСА_3 , де останній мешкав до самої своєї смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, заповіту він не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 7094 грн. 45 коп. відповідно до листа Об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 23.07.2018 року.

У встановлений ст.1270 ЦК України строк, а саме 21 листопада 2018 року вона звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу. Окрім неї жодною особою не було подано заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із чим вважає, що відповідно до ч.1 ст. 1264 ЦК України вона є спадкоємцем четвертої черги за законом і вправі успадкувати недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію.

Подалі ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю за заявленими підставами, просила їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області просить розглянути справу за відсутністю її представника, та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області до судового засідання не з`явився повторно, повідомлявся про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, відзив на позов не надав. Відповідно до довідок ф.20 поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_4 адресат - Чкаловська селищна рада Чугуївського району Харківської області - відсутня.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У зв`язку із зазначеним та відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в порядку заочного провадження.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, місце смерті: Україна, Харківська область, Харківський район, селище Докучаєвське. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 червня 2018 року виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області(а.с.6).

Згідно інформації Об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за № 7329-07/23 від 23.07.2018, яка надана на запит ОСОБА_1 , за померлим ОСОБА_2 , який мешкав за адресою: Чкаловське, залишилась недоотримана пенсія в сумі 7094,45 грн. за 06.18. Зазначено, що для оформлення недоотриманої пенсії треба звернутися з документами, які підтверджують родинні стосунки, в громадську приймальню управління (а.с.7).

У зв`язку із цим ОСОБА_1 21 листопада 2018 року звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті вітчима ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що останнє місце проживання спадкодавця АДРЕСА_2 (а.с.8).

Згідно інформації Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в термін, передбачений ст.1270 ЦК України (шість місяців) звернулась ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини за законом. Заведена спадкова справа № 849/2018.Свідоцтво про право на спадщину не видавалось(а.с.9).

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 цього Закону сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Змістом положень статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною другою статті 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:

а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем;

б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

На підтвердження заявлених вимог про встановлення факту безперервного з 01 квітня 1998 року і до14.06.2018 року її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання права власності в порядку спадкування за законом на належну йому але недоотриману за життя пенсію, позивач ОСОБА_1 посилається на акт від 21.11.2018 року, складеного депутатом Гроковської селищної ради округу №11 Суманєєвим В.С. в присутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_3 та її дітьми з 1998 року.

Однак суд критично відноситься до цього доказу, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 77,79 ЦПК України: в цьому акті не зазначено ім`я,прізвище позивача, не зазначено за якою адресою проживав ОСОБА_2 з ОСОБА_3 і в якості кого(а.с. 10).

Надані позивачкою світлини з відображенням її, її матері та ОСОБА_2 також не містять достовірних фактів наявності між ними сімейних відносин.

Крім того, обставини, зазначені в цьому акті, не узгоджуються з даними щодо місця проживання ОСОБА_2 , яке зазначено в наданої позивачем копії довіреності, підписаної ОСОБА_2 та посвідченої секретарем Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області у 2016 році, а саме АДРЕСА_2 (а.с.11).

Вказане місце проживання ОСОБА_2 як останнє за життя, зазначала й сама ОСОБА_1 в своїй заяві від 21.11.2018 року до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.8).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На порушення вказаних вимог ОСОБА_1 не надано до суду доказів, які містять факти ( крім власне факту спільного проживання): спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Вказані обставини є обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї.

Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду постанову у справі № 521/16365/15 від 12.08.2019; постанова від 21.03.2019 у справі № 461/4689/15-ц ; постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 644/5818/18, провадження № 61-8569св19, і які суд враховує при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 за недоведеністю вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст. 273, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом – відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повне рішення складено 28 травня 2021 року.

Суддя: