Рішення № 97803402, 22.06.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2358/21

Провадження № 2/552/1133/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2021 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни про поновлення процесуального строку на оскарження постанови приватного нотаріуса про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про скасування постанови приватного виконавця та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Українські фінансові операції», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 6935 про стягнення з нього на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість у розмірі 25 438 грн. 40 коп. Приватним виконавцем Гречин Н.В. відкрито виконавче провадження. Приватним нотаріусом не дотримано вимоги вчинення виконавчого напису, не встановлена безспірність заборгованості. Такими незаконними діями відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, що полягає удешвевних ита психологічних стражданнях, які призвели до погіршення здоров`я, негативних емоцій та переживань, створилдо дискомфорт у повсякденному житті. Просив стягнути з ТОВ «Українські фінансові операції», приватного нотаріуса на користь позивача моральну шкоду в розмірі по 50 000 грн. з кожного.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дій постанов.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. належним чином засвідчені копії виконавчого напису №6935 від 28.01.2021 року.

Узхвалою суду від 22 червня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотаня про призначення по справі судово-почеркознавчої екпертизи.

Від відповідачів відзивів на позовну заяву не надходило.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 6935 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 25 438 грн. 40 коп.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Виконавчий напис пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В., що підтверджується постановою від 05 березня 2021 року відкриття виконавчого провадження.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов`язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Правова позиція Верховного Суду України справі за № 6-887цс17: З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. належним чином засвідчені копії виконавчого напису № 6935, який виданий 28.01.2021 року та матеріали на підставі яких його вчинено.

Станом на час розгляду справи документи від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. на адресу суду не надійшли.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису з`ясовані всі обставини розміру та періоду заборгованість, крім того не вбачається чи отримував нотаріус від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення.

Посилання на заборгованість в сумі 25 438грн. 40 коп., яку нарахував нотаріус не підтверджена належними доказами.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був повідомлений за 30 днів про вчинення виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, суду не надано доказів, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд дійшов до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства та він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги позивача в частині визнання неправомірних дій приватного нотаріуса Баршацького І.В. щодо вчинення виконавчого напису не підлягають задоволенню.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства, як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії, при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Приватний нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Позовна вимога про скасування постанови приватного виконавця Гречин Н.В. про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2021 року не підлягає задоволенню, оскільки на час винесення спірної постанови виконавчий напис не був визнаний таким, що не підлягає виконанню. У послідуючому, позивач не позбавлений права на звернення за захистом своїх прав чи інтересів щодо оскарження дій приватного виконавця.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування спричиненої моральної шкоди, то статтею 23 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Також є необхідним, застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/26293/16-ц, провадження № 14-64цс19 викладені в постанові від 20 березня 2019 року про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦПК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Українські фінансова операціїЇ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. моральної шкоди не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» на користь держави підлягаює стягненню судові витрати у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни про поновлення процесуального строку на оскарження постанови приватного нотаріуса про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню про скасування постанови приватного виконавця та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 6935 вчинений 28.01.2021 року приватним нотаріусом Київськогоо міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з договором в сумі 25 438 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місце знаходження: м. Київ вул. Загородня, 15 офіс 313, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40966896).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (місце знаходження: м.Київ вул. Рейтарська/провулок Георгіївський буд. 6-3 літ. А)

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна ( місце знаходження: м. Полтава вул. Сапіго, 6)

Головуючий Ж.В.Кузіна