Ухвала суду № 97802741, 22.06.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/698/21 2/382/570/21

У Х В А Л А

22 червня 2021 року

Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 8 275,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

АТКБ «Приватбанк» звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 8 275,88 грн.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до листа від 16.06.2021 № 03-12/2520 Яготинської міської ради «Про надання інформації», надісланого у відповідь на запит суду від 14.06.2021 № 382/698/21/3085/2021, відповідач – ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст. 55 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво – це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним правонаступництвом, оскільки останнє передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Виходячи з положень ст. ст. 13, 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет й підстави позову, зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі – це право, яке належить позивачу. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 28.11.2018 у справі № 607/6092/18, від 05.06.2019 у справі № 607/6865/18, від 04.09.2019 у справі № 911/678/19, від 11.06.2019 у справі № 922/2005/18.

З огляду на те, що позивач пред`явив вимоги до двох відповідачів, один з яких помер до відкриття провадження по справі, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та визначитися із суб`єктним складом учасників справи.

За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до положень чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 8 275,88 грн залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кисіль О.А.