Вирок № 9780205, 31.03.2010, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №1-103/10р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд. м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Крамаренко Т.В.

при секретарі Пучко І.В.,

за участю прокурора Цибух Т.І.,

потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

підсудного та його захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миколаєві, громадянина України, має середню технічну освіту, не одружений, є приватним підприємцем, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2008 року, близько 01 год. 50 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102» номерний знак НОМЕР_1, слідуючи у темний час доби при достатній видимості по сухій асфальтованій проїзної частини вул. Херсонське шосе з боку вул. Свиридова в напрямку вул. Ізмалкова та наближаючись до перехрестя вул. Херсонське шосе і вул. Ізмалкова, в порушення п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до змін у дорожній обстановці та, маючи реальну можливість такого, своєчасно не виявив пішохода ОСОБА_1, який, вийшовши з-за транспортного засобу, що стояв з правого краю проїзної частини, переходив проїзну частину вул. Херсонське шосе справа наліво по ходу його руху, внаслідок чого допустив наїзд на останнього.

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішнього мищелку лівої великоберцової кістки зі зміщенням і головки лівої малоберцової кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоровя.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 у предявленому йому обвинуваченні винним себе визнав частково та дав показання про те, що 01 січня 2008 року, близько 01 год. 50 хв., він керував службовим автомобілем ЗАЗ-110267 д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ «Югмоторсервіс» та рухався в умовах темного часу доби по сухій асфальтовій часини вул. Херсонське шосе з боку вул. Свиридова в напрямку до вул. Космонавтів зі швидкістю 45-50 км/год.. На автомобілі було включено ближнє світло фар. Чи було включене світло ліхтарів на проїзній частині він не памятає. Рухаючись в крайньому правому ряду неподалік від перехрестя з вул. 7 Поперечна, побачивши легковий автомобіль, що стояв з правого краю проїзної частини, з метою безпечного обїзду останнього він перестроївся ближче до середини проїзної частини. Коли до вказаного автомобілю залишалося близько 25 метрів, несподівано для нього з-за вказаного автомобілю на смугу його руху вийшов пішохід, який рухався швидким кроком. З метою запобігання наїзду на пішохода він застосував екстрене гальмування, однак, враховуючи незначну відстань, не міг запобігти наїзду. Під час наїзду на пішохода на проїзній частині ніякого транспорту, окрім того, з-за якого вийшов пішохід не було. Після цього він залишив місце пригоди, оскільки дуже злякався. Згодом побачив, що на автомобілі відсутнє праве бокове дзеркало заднього виду.

Крім показань підсудного, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю інших доказів, що були досліджені у ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні дав показання про те, що 01 січня 2008 року, близько 01 год. 50 хв., він, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, разом зі своїм пасинком ОСОБА_5 підїхав на таксі в район перехрестя вул. Херсонське шосе та вул. Ізмалкова. Коли він переходив проїзну частину вул. Херсонське шосе, рухався таким чином, що справа від нього знаходилася вул. Космонавтів, а зліва вул. Свиридова. При цьому вийшов він на неї з-за передньої частини таксі. Коли він подолав приблизно половину проїзної частини, на нього наїхав автомобіль типу «пікап», який рухався по вул. Херсонське шосе з боку вул. Свиридова в напрямку вул. Космонавтів. Від удару він втратив свідомість та прийшов до памяті тільки у лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив факт наїзду підсудним на потерпілого ОСОБА_1 за обставин повідомлених останнім.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що 01 січня 2008 року при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди було знайдено частину правого бокового дзеркала заднього виду. Через деякий час, біля кінотеатру «Космос» ним було виявлено автомобіль Таврія на якому було відсутнє праве бокове дзеркало заднього виду. При співставленні знайденої частини дзеркала з частиною, що залишилася на автомобілі, стало зрозуміло що ці частини є одним цілим. Згодом було встановлено, що під час ДТП цим автомобілем керував підсудний.

Шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події злочину з підсудним від 21.08.2009 року (а.с.30-34) встановлено, що загальна видимість елементів проїзної частини на момент ДТП складала 123 м., з моменту виходу на проїзну частину до моменту наїзду на нього потерпілій подолав відстань 4,2 м за час рівний 3,1с., 3,2с. і знаходився на проїзній частині з моменту зупинки до моменту наїзду 1,3с., при цьому момент виявлення небезпеки у вигляді потерпілого, якого підсудний міг виявити, настав за 3,8с. чи за 51,9м. до місця наїзду.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1/173 від 26.08.2009 року, рухаючись зі швидкістю 50 км/г в межах населеного пункту в темний час доби при увімкнутому вуличному світлі, проїзною частиною з асфальтобетонним сухим чистим покриттям шириною 11,5 м., на технічно справному автомобілі ЗАЗ 11-02 номерний знак НОМЕР_1, завантаженому одною особою, при загальній видимості елементів проїзної частини 123 м., з моментом виявлення пішоходу на відстані 51,9 м. від місця наїзду за умови, що пішохід з моменту виходу на проїзну частину до моменту наїзду подолав відстань 4,2м. за час рівний 3,1с., 3,2с. і при цьому знаходився на проїзній частині з моменту зупинки до моменту наїзду на нього 1,3с., підсудний мав технічну можливість уникнути наїзду на потерпілого (а.с.42-45).

Наведені вище докази у своїй сукупності беззаперечно доводять факт порушення підсудним п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, які призвели до наїзду на потерпілого, внаслідок чого останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 351 від 15.07.2009р. (а.с. 20-21) було спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішнього мищелку лівої великоберцової кістки зі зміщенням і головки лівої малоберцової кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоровя.

Вказані дії підсудного досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Крім цього, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 66 КК України визнати обставиною, що помякшує покарання, те, що потерпілий ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, порушуючи п. 4.7 Правил дорожнього руху України, переходив проїзну частину дороги у невстановленому для цього місці.

З урахуванням викладеного, особи підсудного та тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства та необхідним призначити покарання без обмеження волі з випробуванням, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обовязків передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного на користь міського фінансового відділу м. Миколаєва 2429 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, які підтверджуються відповідною довідкою (а.с. 74), на підставі ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України, а саме в межах відшкодування витрат на медикаменти, розмір яких становить 687 грн. 01 коп., що підтверджується товарним чеком від 05.01.2008 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 6746 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування розміру втраченого ним заробітку у звязку з тимчасовою непрацездатністю, виходячи зі змісту ст. 28 КПК України, не може бути предметом розгляду цієї кримінальної справи, оскільки є втраченою вигодою, і не випливає з предявленого підсудному обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обовязків.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що під час вчинення злочину ОСОБА_4 виконував службові обовязки в ТОВ «Югмоторсервіс», вимоги позивача про покладення на останнє обовязку з відшкодування матеріальної шкоди завданої ОСОБА_4 є необґрунтованим. Та обставина, що ОСОБА_4 вчинив злочину під керуванням службовим транспортним засобом, що був за ним закріплений та належить вказаному підприємству, не є достатньою підставою для застосування у даному випадку положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України.

За такого, обовязок з відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, підлягає покладенню на підсудного.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, якою є фізичний біль та страждання, що їх він зазнав у звязку з ушкодженням здоровя, суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 1167 ЦК України.

При визначенні розміру грошової компенсації цієї шкоди суд, відповідно до ч. 3 ст. 23, ч. 2 ст. 1193 ЦК України, враховує ступінь тяжкості та характер тілесних ушкоджень, що заподіяні потерпілому, тривалість їх існування, необережну форму вини підсудного в заподіянні цих ушкоджень, матеріальний стан сторін, а також ту обставину, що настанню цієї шкоди, крім вчиненого злочину, сприяла груба необережність самого потерпілого.

З урахуванням викладеного, суд вважає 2000 грн. розумною та справедливою компенсацією цієї шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до одного року.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на один рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.77 КК України покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Запобіжний захід підписку про невиїзд, обраний щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Позов прокурора м. Миколаєва задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь міського фінансового відділу м. Миколаєва 2429 (дві тисячі чотириста двадцять девять) гривень 30 коп..

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок матеріальної шкоди 687 (шістсот вісімдесят сім) гривень 01 коп., а також 2000 (дві тисячі) гривень в рахунок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 608 ( шістсот вісім) гривень 47 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС в Миколаївській області (Банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013,ЗКПО 25574110, р/р 35229001000016).

Речовий доказ по справі автомобіль марки ЗАЗ 11027, д/н НОМЕР_1, що зберігається у ОСОБА_4 по вул. Скороходова, 203 в м. Миколаєві повернути ТОВ «Югмоторсервіс».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: