Ухвала суду № 97800946, 16.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7598/21

Провадження № 4-с/161/49/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Денисюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

26 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Москвичов С.І. звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. перебуває виконавче провадження ВП № 63465775, що відкрите на підставі виконавчого листа, виданого 17.09.2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2020 року про поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Вказує, що постановою Волинського апеляційного суду від 03.02.2021 року дану ухвалу Луцького міськрайонного суду скасовано, та відмовлено ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у поновленні строку пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа на виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 03.08.2011 року.

16.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження ВП № 63465775 на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». 19.04.2021 року отримала відповідь приватного виконавця про те, що підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні. Вважає незаконною відмову у закінченні виконавчого провадження та просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пирогу С.С. закінчити виконавче провадження ВП № 63465775 на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник скаржника - ОСОБА_2 підтримав скаргу з підстав, в ній викладених та просив її задовольнити. В подальшому подав заяву про розгляд скарги у його відсутності.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Представник стягувача ТзОВ Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» в судовому засіданні скаргу заперечив та просив відмовити в її задоволенні. В подальшому подав заяву про розгляд скарги у його відсутності.

Дослідивши матеріали скарги, встановивши дійсні правовідносини сторін, суд прийшов до висновку, що скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 та 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Судом встановлено, що 03.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-4619/11, виданого 17.09.2020 року Луцьким міськрайонним судом про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 311057 грн 06 коп.

В своїй скарзі представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Москвичов С.І. покликається на те, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», вказуючи, що постановою Волинського апеляційного суду від 03.02.2021 року скасовано ухвалу Луцького міськрйонного суду Волинської області від 20.05.2021 року, відповідно до якої видано дублікат виконавчого листа № 2-4619/1 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 311057 грн 06 коп. та поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження виконавче провадження про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 311057 грн 06 коп приватними виконавцем відкрито на підставі оригіналу виконавчого листа № 2-4619/11, виданого 17.09.2020 року Луцьким міськрайонним судом, а не його дубліката, як вказує представник заявника.

Крім того, заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 03.08.2011 року, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 311057 грн 06 коп, що утворилась станом на 17 травня 2008 року, звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на підставі якого виданий виконавчий документ, нечинним не визнавалось та не скасовувалось.

Відтак, у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому його дії є правомірними.

Згідно ст.. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту ухвали 18 червня 2021 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк