Ухвала суду № 97798751, 22.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2021 року справа № 580/3329/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено заяву про забезпечення позову у справі № 580/3329/21

за позовом ОСОБА_1

до Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій та скасування постанов, прийнято ухвалу.

26.05.2021 вх.18640/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Уманської райдержадміністрації Черкаської області з урахуванням заяв від 15.06.2021 вх.21717/21 із заявою про забезпечення позову, просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.М.Савченко з прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2021 №65415115 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості 6203,16 грн, постанови про стягнення виконавчого збору 620,31 грн, постанови про витрати виконавчого провадження 150 грн протиправними та скасувати постанови від 13.05.2021;

- забезпечити позов і заборонити Христинівському районному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні №65115115 та зупинити стягнення за постановою про відкриття провадження від 13.05.2021 у сумі 6203 грн 16 коп, про стягнення виконавчого збору 620 грн 31 коп, за постановою про витрати виконавчого провадження 150 грн.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від позовну заяву щодо ВП №65415115 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

До Черкаського окружного адміністративного суду не надійшли документи у порядку усунення недоліків з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду і сплатою судового збору.

Об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Закріплений у КАС України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачу.

15.06.2021 вх.21717/21 надійшла заява про забезпечення позову без доказів сплати судового збору, де позивач просить заборонити Христинівському районному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні №65115115 та зупинити стягнення за постановою про відкриття провадження від 13.05.2021 у сумі 6203 грн 16 коп, про стягнення виконавчого збору 620 грн 31 коп, за постановою про витрати виконавчого провадження 150 грн, проте матеріали ВП з таким номером не надає.

У ВП №65415115 йдеться про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості 6203,16 грн.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.

Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірні із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних у справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №ЗПП/320/23/20 (ЄДРСР 94264209).

У постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (ЄДРСР 87389519) зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий вид гарантії забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, у тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи. Прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Подана заява про забезпечення позову має на меті зупинити процес виконання виконавчого документа, проте не обґрунтовано чи оскаржувались дії/бездіяльність контролюючого органу, чи проводились звірки сплати ЄСВ, у тому числі із використанням можливостей електронного кабінету, чим є чинною (відкликаною, скасованою) вимога про сплату недоїмки (боргу) тощо.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до частини 1статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Позивачем не зазначено критеріїв невідповідності дій виконавця чинному законодавству, не окреслено про захист якого права чи інтересу йдеться з огляду на завдання адміністративного судочинства (частина 1 статті 2 КАС України) щодо ВП№65115115 та ВП №65415115 .

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заявник не обґрунтував, що саме може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, позаяк відсутні очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень у різних виконавчих провадженнях (ймовірно допущено описку) та докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим варто надати час для усунення недоліків.

Суд дійшов висновку про продовження строку залишення позовної заяви та про забезпечення позову без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви і заяви про забезпечення позову без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 121, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про усунення недоліків позову із додатком заяви про забезпечення позову залишити без руху.

Недоліки можуть бути усунені шляхом виконання ухвал без руху, сплати судового збору (у тому числі за заяву про забезпечення позову) із зазначенням критеріїв невідповідності дій виконавця чинному законодавству, про захист якого права чи інтересу йдеться з огляду на завдання адміністративного судочинства (частина 1 статті 2, частини 2 статті 2 КАС України) щодо ВП№65115115 та/або ВП№65415115 .

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова