Рішення № 97798560, 22.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2024/21

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л.

розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить вимогу про сплату 2078,12 грн єдиного внеску (недоїмка) від 18.11.2020 №Ф-18508-13 визнати протиправною та скасувати повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.12.2020 отримав вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату недоїмки від 18 листопада 2020 року № Ф-18508-13 з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування станом на 31 жовтня 2020 року у сумі 2078,12 грн. Зазначає, що він є найманим працівником, працює в Управлінні поліції охорони в Хмельницькій області з 07.11.2015, щомісячно отримує заробітну плату. Роботодавець сплачував з нарахованої йому заробітної плати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством. 10.06.2020 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів від 09.07.2020. 15.06.2020 звернувся до Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою щодо взяття на облік (форма №5-ОПП) та заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (форма №1-ЄСВ). Зазначає, що реєструючись як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, та стаючи на облік як платник єдиного внеску, керувався тлумаченням норм права, в тому числі судовим, за яким адвокат не сплачує ЄСВ після реєстрації як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, якщо він є також найманим працівником.

Вказує на те, що після отримання усної податкової консультації про необхідність сплачувати єдиний внесок, незалежно від наявності статусу найманого працівника, 02.07.2020 подав заяви про ліквідацію платника податків (№8-ОПП) та про зняття з обліку (7-ЄСВ). 10.07.2020 подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 річна) у яких зазначив що доходів не отримував.

Вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню. Просить суд позов задовольнити.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в позові.

Зазначає, що відповідно до підпунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з ІТС "Податковий блок" позивач перебував на податковому обліку з 10.06.2020 по 03.07.2020 як самозайнята особа-адвокат. 03.07.2020 позивачем подано заяву про ліквідацію платника за формою №8-ОПП та заяву про зняття з обліку за формою №7-ЄСВ. Станом на 18.11.2020 в ІКП платника рахувався борг в сумі - 2078,12 грн (нарахування: 2 квартал 2020 -1039,06 грн, 3 квартал 2020 - 1039,06 грн). У зв`язку з наявністю заборгованості по єдиному внеску в інтегрованій картці позивача в сумі 2078,12 грн, було сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-18508-13.

Зазначає, що ФОП та особи , які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами) не звільняються від сплати ЄВ за себе. Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску. А саме: за 2 квартал 2020 (20.07.2020) - 1039,06 грн (4723*22%) ; за 3 квартал 2020 (19.10.2020) - 1039,06 грн (4723*22%). Вважає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області під час прийняття оскарженої вимоги діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ради адвокатів Хмельницької області від 08.04.2020 №7-2.1/20 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 10.06.2020 серії №000321.

Після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, позивач став на облік платника єдиного внеску, що підтверджується заявою форми №5-ОПП від 15.06.2020 та заявою про взяття на облік платника єдиного внеску від 15.06.2020.

02 липня 2020 року позивач подав до ГУ ДПС у Хмельницькій області заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску (форма №7-ЄСВ) та заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків (форма №8-ОПП).

10.07.2020 позивач подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік; звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна)) за 2020 рік; книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. У зазначених документах відображено, що позивач, як особа яка проводить незалежну професійну діяльність, доходів (в тому числі червень, липень 2020 року) не отримував.

За змістом довідки вих2479 від 11.12.2020 ОСОБА_1 працює в Управлінні поліції охорони в Хмельницькій області на посаді юристконсульта (повна зайнятість) безперервно з 07.11.2015. Відповідно до довідки про доходи від 18.02.2021 №30 за період з січня 2020 по грудень 2020 ОСОБА_1 нарахована заробітна плата та утримано ПДФО , в тому числі червень 2020 - 7793,9 грн, липень 2020 3830,8 грн.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-18508-13 від 18.11.2020. Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-18508-13 від 18.11.2020, станом на 31.10.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені ОСОБА_1 становить 2078,12 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу позивач звернувся до Державної податкової служби України з скаргою від 11.12.2020.

Рішенням Державної податкової служби України від 29.12.2020 №36597/6/99-00-06-02-01-06 продовжено строки розгляду скарги позивача до 12.02.2021.

Рішенням про результати розгляду скарги від 12.02.2021 №3289/6/99-00-06-02-01-06 ДПС України вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-18508-13 ГУ ДПС у Хмельницькій області залишити без змін, скаргу - без задоволення. Зазначено, що скаржник перебував на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець (дата реєстрації - 07.04.2009, дата прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності - 05.01.2017) та як особа , яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат) (дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності 19.06.2020, дата зняття ознаки - 03.07.2020). За даними інформаційної системи податкового органу, загальна сума заборгованості станом на 31.10.2020, становила 2078,12 грн, яка виникла за період здійснення скаржником незалежної професійної діяльності. На підставі цих даних ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-18508-13, відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 7 Закону №2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI).

Згідно частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону №2464-VІ, зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Аналіз вищевикладених правових положень свідчить, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і, що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 07.11.2015, та на час звернення до суду з цим позовом працює в Управлінні поліції охорони в Хмельницькій області на посаді юристконсульта (повна зайнятість), тобто не як самозайнята особа - індивідуально.

Таким чином, роботодавець (Управління поліції охорони в Хмельницькій області) сплачував (в тому числі другий, третій квартали 2020 року) за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах визначених законодавством.

Крім того, відповідачем до суду не надано будь-яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач у спірний період здійснював незалежну професійну діяльність поза межами Управління поліції охорони в Хмельницькій області, як самозайнята особа та отримував дохід від такої діяльності.

Ураховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) поза межами Управління поліції охорони в Хмельницькій області не працював, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримував, тому визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДПС у Хмельницькій області сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2019 року у справі № 820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).

Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, беручи до уваги досліджені обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.11.2020 №Ф-18508-13, отже остання підлягає скасуванню.

Важливим для зазначення є також те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі №802/2236/17-а.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,80 грн., що підтверджується квитанцією від 19.02.2021 №0.0.2023115827. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Тому, на користь позивача слід стягнути 908,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-18508-13.

Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк