Ухвала суду № 97798385, 22.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

22 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2454/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,

розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить

- визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат і Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради, щодо не нарахування та не виплати йому в 2020, 2021 роках допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі, який передбачений ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а саме сім мінімальних пенсій за віком;

- стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на мою користь недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі 8306,00 грн за 2020 рік;

- стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на мою користь недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі 8992,00 грн за 2021 рік.

Ухвалою від 07.06.2021 року позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення з позовними вимогами в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

14.06.2021 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву про поновлення строків звернення до суду.

Стосовно обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, суд зазначає наступне.

Так, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з означеним позовом, в якій міститься посилання на практику Верховного Суду щодо розгляду справ про захист соціальних прав. В якості поважних причин пропуску строку звернення до суду називає обмежувальні заходи, введені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби Covid-19 та те, що мав очікування на те, що прийняття Верховним Судом рішення в зразковій справі призведе до поновлення його прав.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого клопотання позивача суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Для визначення дати з якого слід починати обрахунок строку звернення до суду слід визначити дату з якої позивач дізнався про порушення свого права.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд, як і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначає, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.

Так, згідно з статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на наведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Ця позиція аналогічна висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі №607/7919/17, а саме, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована.

Також, висновки суду щодо необхідності застосування до спірних правовідносин шестимісячного строку звернення до суду узгоджується в відповідній частині з висновками Верховного Суду в постанові від 18.11.2020 року по справі №380/5202/20.

Тобто перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

З цього слідує, що про порушення прав позивачу було відомо, з 30 вересня 2020 року, а з позовом він звернувся до суду 01.06.2021 року, тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України шестимісячного строку.

Таким чином, суд дотримується зазначеної ним в ухвалі про залишення позовної заяви без руху правової позиції, за якої початком перебігу стоку звернення позивача до суду з позовними вимогами відносно допомоги до 5 травня за 2020 рік слід вважати 30 вересня 2020 року.

Щодо посилань представника позивача на обмеження, пов`язані з карантинними заходами введеними в країні суд зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено до 31 липня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення"Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.

Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені ст. 169 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Після змін п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Також наведений пункт кодексу доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.

Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.

Наведені законодавчі зміни визначають кінцевою датою дії вищевказаних змін до 06.08.2020 року. Тобто, строки на звернення до суду, продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України закінчили свій перебіг 06.08.2020 року.

Проте, позивач звернувся до суду лише 27.05.2021 року, що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду на позовній заяві, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду та граничної дати дії строків, продовжених п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

З приводу наведеної ОСОБА_1 підстави, а саме, стосовно того, що строк слід обраховувати від рішення Верховного Суду від 13.01.2021 року суд, як і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, зазначає, що рішення в зразковій справі містить лише висновки Верховного Суду щодо конкретних правовідносин та їх правового регулювання. Рішення не породжує нових обставин та не створює правових норм. А тому, дата його прийняття не може вважатись датою з якої позивачу стало відомо про порушення його прав, оскільки нових обставин у правовідносинах щодо нього рішення Верховного Суду не створило.

Також, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену, зокрема, в постанові від 06.02.2019 року по справі №522/2738/17 відносно того, що строк звернення до суду має обраховуватись з дати отримання позивачем відповіді на його заяву про виплату недоотриманої суми допомоги до 5 травня. Суд зазначає про помилковість такого посилання, оскільки висновки в справі №522/2738/17, на які посилається позивач зроблені судом касаційної інстанції відносно соціальних прав, які ініцюються самою особою за заявничим принципом (наприклад перерахунок пенсії на підставі заяви особи). В даному ж випадку, механізм виплати допомоги до 5 травня не передбачає наявності для цього заяви відповідної особи, виплата є періодичним платежем до конкретної дати, який нараховується та виплачується вповноваженими органами самостійно. А тому, строк в силу викладених вище аргументів починає перебіг з 30 вересня 2020 року.

Додатково суд звертає увагу, що в згаданій судом справі Верховного Суду предметом дослідження також було й посилання позивача на те, що строк не пропущено, оскільки про порушення прав особа дізналась після отримання листа управління соціальної політики.

З цього приводу суд вказав, що виходячи з того, що отримавши разову грошову допомогу до 5 травня, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.

Наведені висновки Верховного Суду, мають бути справедливо застосовані й в даній справі, враховуючи релевантність спірних правовідносин та обгрунтування позивача.

Отже, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вказаних ним тверджень стосовно того, що введені в країні обмежувальні заходи об`єктивно унеможливили його звернення до суду раніше 14.06.2021 року.

Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу .

Тому, з наведених вище обґрунтувань, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду викладені позивачем в заяві від 14.06.2021 року та застосовує наслідки, передбачені ч. 2 ст. 123 КАС України у вигляді повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат і Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в 2020 році допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі, який передбачений ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а саме сім мінімальних пенсій за віком та про стягнення з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі 8306,00 грн за 2020 рік.

Враховуючи, що частина позовних вимог, відносно якої прийнято рішення про повернення позивачу невід`ємно пов`язана з іншою частиною позову (викладена в одній позовній заяві) фізично надані позивачем документи поверненню не підлягають.

Разом з тим, відносно іншої частини позовних вимог провадження має бути відкрито.

Керуючись ст. 123, 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м. Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат і Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в 2020 році допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі, який передбачений ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а саме сім мінімальних пенсій за віком та про стягнення з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю III групи внаслідок війни у розмірі 8306,00 грн за 2020 рік повернути позивачу.

Направити позивачу виключно копію даної ухвали (у зв`язку з неможливістю відокремити повернених матеріалів від тих, які підлягають прийняттю до розгляду).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Суддя О.В. Ковбій