Рішення № 97798209, 22.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 червня 2021 року № 520/1316/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (вул. Іскринська, буд. 37,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 23752688) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-скасувати винесену Головним управлінням ДПС в Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 року №Ю-132486-57.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржувана вимога відповідачем прийнята протиправно, відтак підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 23.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 19.04.2021 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України надати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів.

Відповідач - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ухвалу суду отримав 22.04.2021 року, та правом надання відзиву на позовну заяву, у термін, що встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Контролюючим органом на підставі облікових даних з інформаційної системи сформовано вимогу від 03.12.2020 року №Ю-132486-57.

Заборгованість ТОВ «СКБ Укрелектромаш» у 412 684,22 грн., що міститься в такій вимозі включала такі суми:

-11277,21 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 16.03.2020 №9054258160;

-86711,06 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 21.04.2020 №9085564672;

-30165,06 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 19.05.2020 №9110317031;

-22524,71 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 19.06.2020 №9140540999;

-29610,51 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 17.07.2020 №9170603966;

-38065,32 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 19.08.2020 №9205422861;

-26212,28 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 04.09.2020 №9220749232;

-76202,25 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 19.10.2020 №9269761494;

-91915,82 грн. самостійно нараховано позивачем у звіті від 19.11.2020 №9305619891.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2020 № Ю-132486-57 була предметом адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби України від 11.01.2021 № 390/6/99-00-06-02-01-06 скарга ТОВ «СКБ Укрелектромаш» залишена без задоволення.

Не погоджуючись із вимогою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України(далі ПК України) вказано, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із приписами п.36.1, п.36.2 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі по тексту Закон № 2464).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з приписами пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону №2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Частиною 5 ст. 25 Закон № 2464 установлено, що вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Приписами п.п. 2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (далі Інструкція № 449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

Суд зазначає, що позовна заява не містить заперечень щодо сум, що визначені оскаржуваною вимогою, проте позивач не погоджується з порядком її винесення контролюючим органом.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Щодо посилання позивача на те, що вимога від 03 грудня 2020 року підписана особою, яка не є керівником або заступником керівника ГУ ДПС у Харківській області та повноваження якої не передбачають права на підписання такого документу, що є порушенням Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне врахування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що оскаржувана вимога підписана ОСОБА_1 .

Згідно наказу №4186 від 04.11.2020 заступник начальника Голови комісії з ліквідації ГУДПС у Харківській області Лілія Катеринська уповноважила ОСОБА_2 , у тому числі, на право підписання вимог про сплату боргу (недоїмки).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань заступником начальника ГУ ДПС у Харківській області є, зокрема, ОСОБА_3 .

З огляду на вказане, оскаржувана вимога підписана уповноваженою на те особою.

Стосовно посилання позивача на те, що вимога від 03 грудня 2020 року №Ю-132486-57 не містить жодного розрахунку суми недоїмки.

Форма вимоги затверджена у додатку 6 до Інструкції № 449.

При цьому, у зазначеній формі в її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості.

Приписами п.3 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

З дослідження спірної у даній справі вимоги про сплату боргу недоїмки судом встановлено, що остання містить в собі такі відомості.

Водночас, положеннями чинного законодавства не передбачено вимог стосовно наявності у змісті таких реквізитів як розрахунок сум недоїмки та період її виникнення.

Відтак, суд приходить до висновку про помилковість та недоведеність зазначених доводів.

Відносно посилань, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03 грудня 2020 року №10-132486-57 винесена з порушенням порядку розподілу обов`язків між підрозділами органів доходів і зборів, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику та забезпечує її реалізацію, та його територіальні органи.

Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227, визначено, що центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (згідно з п. 1 Положення про ДПС України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 № 227) є Державна податкова служба України.

Водночас, Головне управління ДПС у Харківській області, яким винесено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) згідно з п. 1 Положення про ГУ ДПС, затвердженим наказом ДПС України від 12.02.2020 № 82, є територіальним органом ДПС України, тобто органу, що реалізує державну податкову політику.

Стосовно посилань товариства про те, що винесення Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваної вимоги фактично позбавлено права подання первинної скарги у відповідності до Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування га на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2015 №1124, суд вважає необґрунтованим, з урахуванням наступного.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено. що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Позивач у позовній заяві не зазначає конкретних доводів стосовно допущення суб`єктом владних повноважень порушень закону у вказаній частині. Посилання на сам лише порядок не є належним обґрунтуванням порушених, на думку позивача, його прав.

Таким чином, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування вимоги – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 червня 2021.

Суддя Севастьяненко К.О.