Рішення № 97798171, 22.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22 червня 2021 р. справа № 520/8005/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання неправомірними дії Головною управління Пенсійною фонду України в Харківській області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ОСОБА_1 ; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області здійснити перерахунок за виплату основою розміру пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017р., в розмірі 6060,92 грн. та провести перерахунок (індексацію) цього розміру пенсії та суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 з 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році. З 1 березня 2021 року відповідно до постанови КМУ від 22.02.2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що з 01 жовтня 2017 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1,35 %, яка була визначена раніше. На думку позивача, вказані дії відповідача є неправомірними, оскільки основний розмір його пенсії зменшився. Також, просив визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною, якщо такий строк буде визнано пропущеним.

Відповідач з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що застосувавши при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 величину оцінки одного року страхового стажу 1% (замість 1,35%), відповідач діяв правомірно, оскільки такий спосіб дій передбачено законом.

Оскільки суддя перебувала на лікарняному з 07.06.2021р. по 21.06.2021р., розгляд справи здійснюється 22.06.2021р.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Стосовно строку звернення до суду, суд вважає, що заявник звернувся до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки про порушення свого права на отримання пенсії заявник дізнався з листа відповідача від 19.01.2021 року, а до суду з даним позовом звернувся 11.05.2021 року згідно вхідного штампу Харківського окружного адміністративного суду.

Вказане відповідачем не спростовано.

Отже, в спірних відносинах строк звернення до суду не підлягає поновленню.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник з 09.02.2017 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області та отримує пенсію за вислугу років як робітник локомотивних бригад відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За матеріалами пенсійної справи заявник є працюючим пенсіонером.

При розрахунку пенсії заявника був застосований коефіцієнт стажу 1,35%. Основний розмір пенсії позивача становив 6073,39 грн.

У зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

За наслідком проведеного перерахунку, розмір пенсії з урахуванням доплати склав 6073,39 грн. (4502,00 грн. пенсія; 1571,39 грн. - доплата).

Заявник звернувся до відповідача із заявою від 11.12.2020 року, в якій просив не надати роз`яснення щодо розрахунку його пенсії.

Листом від 19.01.2021 року відповідач повідомив, що з 01.10.2017р. пенсія обчислена на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середнього показника за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%, після чого основний розмір пенсії становить 4502,00 грн., доплата – 1571,39 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ (в цій частині набрав чинності з 01.10.2017) внесено зміни до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, п. 4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктами 4-3 та 4-4.

Так, пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Таким чином, величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 % лише у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом, а не у разі перерахунку вже призначеної пенсії.

Судом встановлено, що пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.

Відтак, його пенсія підлягала перерахунку з 1 жовтня 2017 року з урахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

При цьому, після проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 зі зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% розмір пенсії позивача до виплати не зменшився, оскільки як до 01.10.2017, так і після цієї дати цей показник складав 6073,39 грн., а тому звуження обсягу його прав і свобод не відбулось.

Відповідно до абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, зменшення під час перерахунку позивачу пенсії величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвело до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршило умов отримання пенсії позивачем.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, яку позивач вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність звуження прав позивача та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Окрім того, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Перерахунок пенсії позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що виключає зворотну дію закону в часі.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).

Також, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При вирішенні спірних відносин судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Суд зауважує, що норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, згідно з якими проведено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017, не були визнані неконституційними, були чинними та підлягали застосуванню до спірних відносин щодо перерахунку пенсії.

Виходячи з наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі №822/3781/17 та від 12.11.2020 року у справі №260/401/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №2540/3124/18, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №П/811/849/18, рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/4592/18, суд відхиляє, оскільки в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.

Окрім того, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020р. по справі №820/4592/18, на яке посилається позивач в обґрунтування своєї позиції, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021р. скасовано в частині задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про: 1) визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV; 2) зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком позивачу з 01.10.2017 р., в розмірі 1741,88 грн. та провести індексацію цього розміру пенсії на підставі Постанови КМУ №124 з 20 лютого 2019 року.

Враховуюче наведене, за фактичних обставин спору справи, суд вважає, що у спірних правовідносинах заявник не має порушеного публічного права стосовно перерахунку розміру його пенсії, проведеного з 01.10.2017р. на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Ця обставина є підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини у спорі.

Оскільки доводи заявника не знайшли підтвердження проведеним судовим розглядом, то вимоги позову належить відхилити.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 90, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя О.В. Старосєльцева