Рішення № 97798126, 15.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 червня 2021 року № 520/3618/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гончаренко А.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними дій, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області та скасувати «Попередження про наступне звільнення заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансово - господарського забезпечення управління бухгалтерського обліку, фінансового-господарського, організаційно-аналітичного та документального забезпечення Головного управління Держпраці у Харківської області ОСОБА_1 »;

-визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області та скасувати наказ №08-03/85 від 10.02.2021 Головного управління Держпраці у Харківській області;

-поновити на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансово - господарського забезпечення управління бухгалтерського обліку, фінансового-господарського, організаційно - аналітичного та документального забезпечення Головного управління Держпраці у Харківської області ОСОБА_1 або надати іншу вакантну посаду державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби ГУ Держпраці у Харківській області;

-зобов`язати Головне управління Держпраці у Харківській області внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про визнання запису №43 від 12.02.2021 року недійсним;

-зобов`язати Головне управління Держпраці у Харківській області оплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 12.02.2021 до дати поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що дії та наказ №08-03/85 від 10.02.2021 Головного управління Держпраці у Харківській області прийнято без урахування усіх обставин, відтак підлягає скасуванню, а позивач поновленню на займаній або іншій вакантній посаді державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби ГУ Держпраці у Харківській області.

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу №11.-02./170 Головного управління Держпраці у Харківській області позивача призначено на посаду заступника начальника відділу нагляду на будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Головного управління Держпраці у Харківській області, як такого, що успішно пройшов за конкурсом, із присвоєнням 6 рангу державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Відповідно до наказу №11.-02./221 Головного управління Держпраці у Харківській області позивача увільнено від виконання обов`язків заступника начальника відділу нагляду на будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку строком на три роки зі зберіганням місця роботи, займаної посади та середнього заробітку відповідно до ст. ст. 19, 20 закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та ст. 119 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області №08-03/380, у зв`язку зі звільненням з військової служби позивача переведено на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансово - господарського забезпечення Головного управління Держпраці у Харківської області.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Харківській області №08-03/294 від 30.09.2020, позивача переведено на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансово - господарського забезпечення управління бухгалтерського обліку, фінансового-господарського, організаційно-аналітичного та документального забезпечення Головного управління Держпраці у Харківської області.

Наказом від 06.01.2021 №7, з метою забезпечення належного виконання завдань та функцій, передбачених Положенням №84, за підписом т.в.о. начальника М. Брезіцької введено в дію структуру та штатний розпис Головного управління Держпраці у Харківській області, у зв`язку із затвердженням структури Управління Держпраці 17.12.2020 т.в.о голови Державної служби України з питань праці В. Сажієнком, погодженої 31.12.2020 з Міністром розвиту економіки, торгівлі та сільського господарства України чисельністю працівників 196 осіб.

Відповідно до наказу від 10.02.2021 №8-03/85 Головного управління Держпраці у Харківській області, позивача звільнено з посади у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, з припиненням державної служби п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Не погодившись з діями та наказом відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позов подано до суду із дотриманням строку, встановленого для справ щодо звільнення з публічної служби.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях врегульовані Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.5 Закону України "Про державну службу", правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 1 Закону України Закону України "Про державну службу", державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 41 Закону України "Про державну службу", державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Приписами частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" №889-VIII зазначені підстави припинення державної служби.

Зокрема, державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до ч. 6 ст. 492 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Як свідчить зміст оскаржуваного у цій справі наказу, державна служба позивача припинилася за ініціативою суб`єкта призначення, у зв`язку зі скороченням посади внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності та штату державних службовців з посиланням на п.1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" №889-VIII.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є 1.скорочення чисельності або штату державних службовців, 2. скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, 3.реорганізація державного органу.

Частини 3 та 4 статті 87 Закону України "Про державну службу" визначають процедуру, якої слід дотримуватися суб`єкту владних повноважень під час звільнення державного службовця.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" (у редакції, що діяла станом на день прийняття наказу про внесення змін до штату управління), у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано попередження про наступне звільнення у зв`язку з введенням в дію структури та штатного розпису Головного управління Держпраці у Харківській області.

Позивачу запропоновано переведення на вакантну посаду державної служби категорії «В» - головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

ОСОБА_1 відмовився від переведення на запропоновану посаду.

Зазначені норми закону неконституційними не визнавалися, тобто зазначені норми дають керівнику державного органу певну ступінь свободи у прийнятті рішення та наділяють його дискреційними повноваженнями.

Суд зазначає, що під дискреційним повноваженням розуміється таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до позицій Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Відтак дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може" (постанова ВС від 30.07.2020 справа №826/10085/16).

Отже, Законом України “Про державну службу” (у редакції, що діяла станом на день прийняття наказу про внесення змін до штату управління), який є спеціальним законом, що регулює статус державного службовця, встановлено право за рішенням суб`єкта призначення, а не його обов`язок щодо пропозиції переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу посаду.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» від 23 лютого 2021 №1285-IX частину 3 ст.87 Закону було викладено у новій редакції, яка передбачає, що «Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду".

Однак, вказаний закон набув чинності з 06.03.2021, а отже не може бути застосований до спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що в спірних правовідносинах мало місце саме скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури/штатного розпису управління, а не реорганізація (як форма припинення юридичної особи шляхом злиттям, приєднанням, поділом, відокремленням та перетворенням юридичної особи).

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними дій, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 червня 2021.

Суддя Севастьяненко К.О.