Рішення № 97797176, 22.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2860/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головного управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зі змісту вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11477-179 від 05.03.2020 вбачається, що вона була сформована 05.03.2020. В той же час датою, по яку відповідачем здійснюється розрахунок заборгованості є 07.09.2020. Тобто, вказано у позові, 05.03.2020 відповідач, формуючи вимогу вказує, що у позивача нібито вже наявна заборгованість за період, який ще не настав на момент формування вимоги, а саме 07.09.2020 у ОСОБА_1 , начебто, виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 45 690,71.

На думку позивача, вказане нарахування боргу на період часу, який ще не настав є не тільки таким, що не відповідає чинному порядку адміністрування податків та зборів, а й є абсурдним з логічної точки зору.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не вірно розраховано суму недоїмки, вона є завищеною, оскільки позивач за період з 01.01.2017 і по теперішній час не отримував доходу від здійснення підприємницької діяльності та нарахування ЄСВ повинно здійснюватись на рівні 22 відсотків від мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.

Крім того, на думку позивача відповідачем порушено строк пред`явлення вимоги до виконання.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у і відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом вирішено проводити розгляд справи в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

19.03.2021 року (вх.№ЕП/7535/21) від представника відповідача (код ЄДРПОУ 43142370) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача у зв`язку з наступним.

Фізичні особи підприємці у 2017 році, мали нараховувати єдиний соціальний внесок за себе у розмірі не меншому ніж 704 грн. (Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати на весь 2017 рік становить 3200 грн.) (тобто 3200 *22/100=704). Тобто за цілий 2017 рік розмір єдиного соціального внеску складає: 704*12=8448 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 2018 рік - 3728 грн., тобто за один квартал 2018 року визначений розмір ЄСВ складає 3723*22/100*3=2457,18 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір мiнiмальної заробітної плати у 2019 рік - 4173 грн., тобто за один квартал 2019 року визначений розмір ЄСВ складає 4173*22/100*3=2754,18 грн.

У відзиві вказано, що згідно ІКП по платежу 71040000 проведено нарахування єдиного внеску у загальній сумі 45690,71 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

01.04.2021 року (вх.№16086/21) від представника Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) до суду надійшли письмові пояснення, в яких, з посиланням на фактичні обставини справи, зазначено, що в ІКП ОСОБА_1 за технологічним кодом 71040000 виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 31.12.2014року – у сумі 1813,8 грн., 2015 рік - у сумі 6941,12 грн., 2016 рік - у сумі 11183,27 грн., 2017 рік – у сумі 16397,27 грн., 2018 рік у сумі 32216,81 грн., 2019 рік у сумі 42936,53 грн. та 2020 рік у сумі 51986,01 грн. від провадження підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2014 р. - 31.12.2016 р. та на загальній системі оподаткування за період з 01.01.2017 р. - 31.12.2020 р.

До вказаних пояснень було, зокрема, додано клопотання про заміну відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Ухвалою суду від 02.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача правонаступником, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44069166), розпочато спочатку розгляд справи №420/2860/21.

15.04.2021 року (вх.№19115/21) від представника Головного управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44069166) до суду надійшов відзив на позовну заяву.

28.05.2021 року (вх.№ЕП/144490/21) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив., в якій вказано, що вимогу №ф-11477-179 від 05.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) у розмірі 45 690,71 грн. не можна вважати законною, оскільки:

1. Відповідач нарахував борг за період, який ще не настав. У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-11477-17У від 05.03.2020, Відповідач вказує про наявну заборгованість зі сплати ЄСВ станом на 07.09.2020, тобто відповідач наперед вказує, що у Позивача виникне заборгованість зі сплати ЄСВ та вказує розмір такої заборгованості;

2. Позивачу не надсилалась оскаржувана Вимога ні в електронній, ні в паперовій формі;

3. Відповідач неправильно здійснив розрахунок суми боргу (недоїмки). Ні в відзиві, ні в письмових поясненнях відповідач не надав чіткого розрахунку заборгованості, загальна сума якого відповідала б сумі, вказаній у вимозі. Більше того, відповідач у своїх заявах по суті справи вказує на різний строк, з якого ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати ЄСВ незалежно від отримання ним доходу.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.01.2013 року (Номер запису: 25560000000103880) та здійснював наступний вид діяльності за 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг (основний).

03.02.2021 року на підставі власного рішення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запису №2005560060001103880 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З наданої до суду інтегрованої картки ОСОБА_1 по єдиному внеску (а.с.63-69) судом встановлено, що у позивача:

- станом на 21.07.2014 року рахується недоїмка в сумі 545,85 грн.;

- станом на 31.12.2014 року рахується недоїмка в сумі 1813,80 грн.;

- станом на 31.12.2015 року рахується недоїмка в сумі 6941,12 грн.;

- станом на 31.12.2016 року рахується недоїмка в сумі 11183,27 грн.;

- станом на 31.12.2017 року рахується недоїмка в сумі 16397,27 грн.;

- станом на 31.12.2018 року рахується недоїмка в сумі 32216,81 грн.;

- станом на 31.12.2019 року рахується недоїмка в сумі 42936,53 грн.;

- станом на 31.03.2020 року рахується недоїмка в сумі 45690,71 грн.;

- станом на 30.09.2020 року рахується недоїмка в сумі 48807,89 грн.;

- станом на 31.10.2020 року рахується недоїмка в сумі 51986,01 грн.;

05.03.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11477-17у, в якій визначено, що станом на 07.09.2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 45690,71 грн. (а.с.12, 62).

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI(далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI у цьому Законі нижче наведені терміни вживаються в такому значенні:

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2);

податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи; (пункт 3-1);

недоїмка - недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом; (пункт 6).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

За правилами, встановленими ч. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній станом на 21.07.2014 року єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції в редакції Закону N 77-VIII ( 77-19 ) від 28.12.2014 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 астини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Законом України №1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності з 01.01.2017, до абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ внесено зміни, замінивши у першому реченні абзацу другого слова "має право самостійно" словом "зобов`язаний".

Крім того, Законом №2148-VIII від 03.10.2017 в абзаці другому пункту другого частини першої статті 7 Закону №2464-VІ слова "році" та "року" замінено відповідно словами "кварталі" та "кварталу".

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Після внесених змін норма викладена в такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Згідно з ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній станом на 21.07.2014 року єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону N 77-VIII ( 77-19 ) від 28.12.2014 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Суд зазначає, що фактично позивач не заперечує, що у нього наявних борг зі сплати єдиного внеску.

В той же час, ОСОБА_1 помилково вважає, що борг зі сплати єдиного внеску виник з 01.01.2017 року.

Натомість наявними в матеріалах справи доказам підтверджено, що борг зі сплати єдиного внеску у позивача виник ще у 2014 році, а саме 21.07.2014 року.

При цьому позивач не оскаржує дії контролюючого органу щодо нарахування позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску з 21.07.2014 року по 31.12.2016 року.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (в подальшому - Інструкція № 449).

Згідно із п. 1 роз. VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику податків вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Податковий орган у разі виявлення на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, який слідує за останнім місяцем коли було сплачено єдиний внесок виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка може бути винесена протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки.

Проте, суд звертає увагу на те, що несвоєчасне формування та направлення оскаржуваної вимоги контролюючим органом податкової вимоги не свідчить про його звільнення від обов`язку сплачувати відповідні зобов`язання.

При цьому, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Порушенням відповідачем строку, визначеного п. 3 розділу VI Інструкції № 449 по суті не впливає на правильність формування вимоги, не спростовує наявності у позивача недоїмки з єдиного внеску та не нівелює обов`язку його сплати як такого.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.03.2019 року у справі №826/12543/17.

Отже, доводи позивача, що відповідачем не реалізовувалися повноваження по формуванню та направленню вимоги по сплаті боргу, не спростовують її обґрунтованість в частині встановлення податкових зобов`язань позивача зі сплати ЄСВ. Така обставина не може слугувати для скасування вимоги та звільнення позивача від обов`язку сплати ЄСВ, адже за приписами ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки не застосовується.

Необхідно зауважити, що відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені за ЄСВ не застосовується.

Крім того, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) складена відповідачем із дотриманням вимог щодо форми та змісту, визначеної додатком 7 до Інструкції №449, та містить підставу її формування, яка вказана підкресленням однієї із підстав, передбаченої формою, а саме "дані інформаційної системи органу доходів і зборів".

При вирішенні даної адміністративної справи, судом не встановлено порушень податковим органом вимог чинного законодавства при нарахуванні єдиного внеску, який підлягає сплаті позивачем.

В ході судового розгляду справи представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності вимоги Головного управління ДПС і Одеській області.

Таким чином, суд дійшов висновку, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про те, що у вимозі про сплату боргу Головним управлінням ДПС в Одеській області датою, по яку відповідачем здійснюється розрахунок заборгованості є 07.09.2020 року, суд зазначає, що фактично вказані неточності не вплинули на правомірність формування контролюючим органом спірної вимоги, так як сумою боргу на яку її виставлено є 45690,71 грн., тобто на ту суму боргу, яка була наявна у ОСОБА_1 станом на 05.03.2020 року.

Натомість, станом на 07.09.2020 року сума боргу позивача збільшилася та вже складала 47768,89 грн.

При вирішенні даної адміністративної справи суд відхиляє посилання позивача на пред`явлення вимоги до примусового виконання 21.01.2021 року, оскільки предметом розгляду даної справи є саме правомірність виставлення вимоги, а не дії відповідача вчиненні при примусовому її виконанні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головного управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у є таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головного управлінню ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 року №ф-11477-17у – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370);

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя Корой С.М.

.