Ухвала суду № 97797117, 22.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10041/21

УХВАЛА

22 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (діє від Великодолинської селищної об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (діє від Великодолинської селищної об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області) про:

визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №15-17994/13-20-СГ від 17.12.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації землеустрою», яким було відмовлено « ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства»;

зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки: категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, ОСОБА_1 оскаржує наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.12.2020 року, однак, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернулась 15.06.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 заяви про поновлення строку звернення до суду подано не було.

У тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що нею пропущено строк звернення до адміністративного суду у зв`язку з тим, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8468/21 від 31 травня 2021 року (суддя Білостоцький О.В.), її позовну заяву було повернуто. Позивач вказувала, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8468/21 від 31 травня 2021 року була отримана її представником лише 14 червня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач вже зверталась до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак її позовну заяву було повернуто через невірно обраний спосіб захисту порушених прав – це не є поважною причиною пропуску встановленого законодавством строку. Такі причини носять суб`єктивний характер. Позивач самостійно обрала спосіб захисту своїх порушених прав і скористалася своїм правом на судовий захист.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8468/21 від 31 травня 2021 року (суддя Білостоцький О.В.) була отримана нею через Електронний кабінет лише 14 червня 2021 року, оскільки електронні документи автоматично та одразу надсилаються до кабінету користувача Електронного суду після підписання суддею ухвали електронним цифровим підписом.

Згідно статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Крім того, згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 зазначено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Великодолинську селищну раду Одеського району Одеської області (діє від Великодолинської селищної об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області), однак не вказано на якій стороні виступає вказана третя особа (позивача чи відповідача).

Суд зауважує, що 27 травня 2021 року, набрав чинності Закон України №1423-ІХ від 28 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі – Закон №1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ (з 27 травня 2021 року) до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі – Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270,00 гривень.

У разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ОСОБА_1 наразі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (одна основна та одна похідна) та у якості доказів сплати судового збору позивачем надано квитанцію про сплату судового збору №3878 від 21.05.2021 року на суму 908,00 гривень.

Однак, суд не приймає квитанцію ОСОБА_1 №3878 від 21.05.2021 року, оскільки згідно даних комп`ютерної програми ДСС Одеського окружного адміністративного суду, вказана квитанція вже надавалася позивачем та зарахована до адміністративної справи №420/8468/21 (суддя Білостоцький О.В.).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі №420/8468/21 (суддя Білостоцький О.В.) позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачеві.

Однак, частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлює обов`язок особи, яка подає до суду позовну заяву чи іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством справляти судовий збір.

Незважаючи на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року по справі №420/8468/21 позовну заяву повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами, суд не може повторно прийняти квитанцію №3878 від 21 травня 2021 року про сплату судового збору за подання іншої позовної заяви, тому що позивач зобов`язаний справляти судовий збір за подання кожної окремої позовної заяви, з якою звертається до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, зазначений нормативно-правовий акт передбачає можливість повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору за квитанцією №3878 від 21 травня 2021 року, у зв`язку із прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачу.

Відтак, судовий збір за подання даного позову не сплачений та позивачеві належить сплатити судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з наданням відповідних доказів на підтвердження причин їх поважності, доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 гривень.

Суд звертає увагу позивача, що згідно статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, основним інструментом доступу користувачів до ЄСІТС є Електронний кабінет («офіційна електронна адреса»), що відкривається на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Через Електронний кабінет користувачі мають змогу скористатись всіма сервісами ЄСІТС. Зокрема, використовуючи сервіс Електронний суд, дізнатись інформацію щодо місця, дати, часу розгляду судових справ та результати розгляду справ, користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень, інше.

Тобто, враховуючи вищевикладене, датою отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху є дата відправлення вищевказаної ухвали Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно - електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 39765871), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (діє від Великодолинської селищної об`єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області) (67832, смт. Великодолинське, вул. Соборна 1, корп.А, код ЄДРПОУ 04379410) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.