Рішення № 97796583, 18.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е ННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2021 року справа № 340/4868/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Черної О.Ю.,

представників позивача Сенчука Б.О.

та відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду) у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі – Управління) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною бездіяльності щодо надання адміністративної послуги у строк, який встановлено законом (Том 1 а.с.1-25).

Водночас просив суд скасувати рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою та зобов`язати прийняти рішення про задоволення заяви (Том 1 а.с.177-181).

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 пояснив, що упродовж 14 днів Управління не розглянуло звернення.

Зазначив, що заява розглянута після відкриття провадження в адміністративній справі і незаконно відмовлено у задоволенні, оскільки право на виготовлення проекту землеустрою отримано за принципом мовчазної згоди (бездіяльності Управління стосовно розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту зі землеустрою).

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.125-129).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відмовлено у затвердженні проекту зі землеустрою, оскільки ОСОБА_2 не отримав дозвіл на його виготовлення.

29 жовтня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.51-52).

16 грудня 2020 року суд прийняв рішення про розгляд справи у судовому засіданні (Том 1 а.с.145-146).

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 20 серпня 2020 року Управління отримало звернення позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12 га (для ведення садівництва) за межами Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, що перебуває у державній власності (земельна ділянка знаходиться біля земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:002:1488) (Том 1 а.с.68-71).

Разом із заявою надано графічні матеріали місця розташування земельної ділянки (Том 1 а.с.73-74).

Не отримавши відповіді на звернення протягом місяця, уклав з ФОП ОСОБА_3 договір на виконання робіт по розробці проекту землеустрою від 24 вересня 2020 року (Том 1 а.с.76-77).

Того ж дня ОСОБА_2 надіслав Управлінню повідомлення про укладення правочину (Том 1 а.с.75).

01 жовтня 2020 року відповідач прийняв наказ, яким відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із тим, що земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у володінні іншої особи (Том 1 а.с.134).

Проект землеустрою виготовлено у 2020 році (Том 1 а.с.56-118).

30 вересня 2020 року державним експертом складено експертний висновок (Том 1 а.с.30-31).

Експерт зробив висновок, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України та встановленим нормам і правилам нормативних актів.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 02 жовтня 2020 року земельна ділянка відноситься до категорії – землі сільськогосподарського призначення (для садівництва) (Том 1 а.с.32-36).

Кадастровий номер земельної ділянки 5123782000:01:002:1492.

05 жовтня 2020 року позивач надіслав до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі – Департамент) заяву про затвердження проекту землеустрою і передачу у власність земельної ділянки (Том 1 а.с.39-43).

За повідомленням Департаменту заява передана Управлінню 09 листопада 2020 року (Том 1 а.с.12-13).

02 грудня 2020 року Управління прийняло наказ про відмову у затвердженні проекту зі землеустрою і передачі землі у власність (Том 1 а.с.182).

Підстава – відсутній дозвіл на виготовлення проекту зі землеустрою.

У судовому засіданні представник Управління пояснив, що, відмовляючи у наданні дозволу на виготовлення проекту зі землеустрою, вважали, що аналогічний дозвіл надано ОСОБА_4 .

Визнав, що мала місце помилка, оскільки згадана особа отримала у власність іншу земельну ділянку ( ОСОБА_5 2 а.с.53).

Земельна ділянка, проект якої виготовив ОСОБА_2 , перейшла у комунальну власність з 30 березня 2021 року (Том 2 а.с.54-55).

Власник – Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області (далі – Рада).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що упродовж місяця Управління (з 21 серпня 2020 року) не розглянуло заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17 серпня 2020 року, чим допустило протиправну бездіяльність.

Водночас відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон) адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Отже, розглядаючи заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач надавав адміністративну послугу.

Приписами частини 5 статті 10 Закону передбачено, що адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб`єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб`єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Таким чином, у ОСОБА_2 виникло право на укладення договору щодо розробки проекту землеустрою протягом місяця з дня закінчення граничного строку розгляду звернення.

Граничний строк завершився 21 вересня 2020 року.

Позивач уклав правочин 24 вересня 2020 року і надіслав до Управління повідомлення разом з його копією.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_2 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою в силу прямих присів закону у зв`язку з бездіяльністю відповідача.

Тому не потребує дозволу Управління на виготовлення проекту землеустрою.

З дня укладення позивачем договору про розробку проекту землеустрою Управління втратило право розгляду заяви, оскільки остання вважається вирішеною на користь особи.

Наказ про відмову у наданні дозволу виготовлення проекту землеустрою від 01 жовтня 2020 року протиправний, так як прийнятий після укладення правочину.

Більше того, земельна ділянка, на яку претендує позивач, не перебувала у власності третіх осіб.

Приписами частин 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Питання дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них підзаконних актів під час складання проекту землеустрою перевіряється тим державним органом, який погоджує його або проводить експертизу.

Це передбачено сукупністю приписів частини 1 та 6 статті 186-1 Земельного Кодексу України.

Цими нормами права встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Аналізуючи ці норми права, суд зробив висновок, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності погодження або не проведення обов`язкової державної експертизи, якщо земля перебуває у його віданні, або відсутності дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

У даному випадку експертиза проведена і отримано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою в силу прямих приписів закону.

Тому у відповідача не існувало підстав відмовляти у затвердженні проекту зі землеустрою.

Більше того, Управління вирішило таку заяву за межами граничного строку (14 днів), чим допустило протиправну бездіяльність.

Аналізуючи розгляд двох заяв ОСОБА_2 , суд зробив висновок, що Управління діяло упереджено.

Захист порушеного права полягає у скасуванні рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою і передачі земельної ділянки у власність.

Разом з тим, суд зобов`язує Управління передати матеріали заяви на розгляд Ради, оскільки земельна ділянка перейшла до її відання відповідно до приписів частини 1 статті 122 Земельного кодексу України.

Цією нормою права встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність від 05 жовтня 2020 року.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02 грудня 2020 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність на підставі заяви від 05 жовтня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надіслати заяву ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва від 05 жовтня 2020 року на розгляд Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.

В іншій частині вимог позову відмовити у задоволенні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей