Рішення № 97796003, 08.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року Справа № 280/2269/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників:

позивача - Кушнір В.М.,

відповідача - Іванченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Комунальне некомерційне підприємство «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги» (вул. Покровська, буд. 33, смт Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Приазовська селищна рада (вул. Покровська, буд. 5А, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401), про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач, ГУ ДСНС у Запорізькій області) до Комунального некомерційного підприємства «Приазовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Приазовської районної ради Запорізької області (далі – відповідач, КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Покровська, буд. 33, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, приміщення та територія КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР, розташований за адресою: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, 33, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 07.04.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 12.05.2020 з повідомленням (викликом) сторін.

06.05.2020 від представника відповідача засобами «Електронного суду» надійшла заява про вступ у справу як представника.

07.05.2020 від представника відповідача засобами «Електронного суду» надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована зайнятістю представника в іншому судовому провадженні.

08.05.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання, в якому представник відповідача просить перенести судове засідання на іншу дату, обґрунтоване зайнятістю в іншому судовому провадженні, та дозволити йому взяти участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.05.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 12.05.2020 судове засідання було відкладене на 04.06.2020.

Протокольною ухвалою від 04.06.2020 судове засідання відкладене на 06.07.2020.

18.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач зазначає, що більша частина виявлених порушень була відповідачем усунута. Частина зазначених в Акті перевірки порушень у визначений приписом строк не усунута з огляду на відсутність фінансування на проведення робіт пов`язаних з усуненням виявлених порушень правил пожежної безпеки. КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР не є власником майна території та приміщення. Цей майновий комплекс є власністю Приазовської районної ради і ряд виявлених порушень правил пожежної безпеки можуть бути усунені виключно за її сприяння, а також за участі спеціалізованих підприємств організацій, залучення яких неможливо без участі Приазовської районної ради. Зауважує, що в умовах епідеміологічної ситуації в Україні, медичні заклади можна розцінювати як стратегічні об`єкти які відіграють надзвичайно важливу роль в підтримані національної безпеки та суверенітету України. Враховуючи це, беручи до уваги той факт, що відповідачем вживались та вживаються заходи спрямовані на усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки та неможливості усунути ряд порушень з причин, які не залежать від самого відповідача, вбачається, що обраний позивачем захід реагування є необґрунтованим та таким, що може призвести до порушення прав громадян на отримання медичної допомоги, а також до поширення епідеміологічних захворювань, зокрема Соvid-19. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.07.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач посилається на те, що ГУ ДСНС України у Запорізькій області не заперечує проти виконання відповідачем заходів з усунення виявлених порушень, проте підтвердження усунення порушення має проводитись у відповідності до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», шляхом подання суб`єктом господарювання письмової заяви до органу державного нагляду (контролю) про здійснення позапланової перевірки за його бажанням. Щодо порушень, які залежать від фінансування, зазначає, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян. На думку позивача встановлені перевіркою порушення вимог пожежної безпеки, ставить під загрозу життя та здоров`я людей, що знаходяться в медичному закладі, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 06.07.2020 судове засідання відкладене на 27.07.2020.

24.07.2020 та 27.07.2020 від представника відповідача до суду надійшли клопотання про доручення доказів до матеріалів справи. Зокрема, просить долучити до матеріалів справи клопотання про призначення повторної перевірки відповідача від 17.07.2020 за вих.№266 з доказами його направлення позивачу та копію листа до Голови Приазовської районної державної адміністрації з проханням про виділення додаткових коштів для обробки дерев`яних конструкцій даху та встановлення системи протипожежного захисту.

Протокольною ухвалою від 27.07.2020 у судовому засіданні оголошена перерва до 05.08.2020.

05.08.2020 від представників сторін до суду надійшли заяви про зупинення провадження у справі для примирення строком до 21.09.2020.

Ухвалою від 05.08.2020 провадження у справі зупинене до 21.09.2020.

Ухвалою від 21.09.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 21.09.2020.

04.09.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі для примирення, 18.09.2020 аналогічне клопотання надійшло до суду від позивача.

Ухвалою від 21.09.2020 провадження у справі зупинене до 11.11.2020, судове засідання призначене на 11.11.2020.

30.10.2020 від відповідача, а 09.11.2020 від позивача до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі для примирення до 15.02.2021.

У зв`язку із перебуванням судді в період з 10.11.2020 по 27.11.2020 на лікарняному судове засідання було відкладене на 03.12.2020.

Ухвалою від 03.12.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 03.12.2020.

Ухвалою від 03.12.2020 провадження у справі зупинене до 15.02.2021.

11.02.2021 від Приазовської селищної ради до суду надійшло клопотання про її залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Також в клопотанні зазначено, що рішенням Приазовської селищної ради від 15.01.2021 №8 змінено назву відповідача на Комунальне некомерційне підприємство «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги», код ЄДРПОУ не змінився.

Ухвалою від 15.02.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 15.02.2021.

Ухвалою від 15.02.2021 залучено до участі в справі №280/2269/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Приазовську селищну раду (вул. Покровська, буд. 5А, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401, код ЄДРПОУ 20527198) (далі – третя особа). Замінено відповідача у справі з Комунального некомерційного підприємства «Приазовський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Приазовської районної ради Запорізької області на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі – відповідач, КНП «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги». Судове засідання відкладено до 02.03.2021.

26.02.2021 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Протокольною ухвалою від 02.03.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.03.2021.

19.03.2021 від відповідача, засобами електронного зв`язку, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 23.03.2021 судове засідання відкладалось до 08.04.2021.

06.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії договору про сигналізацію від 05.04.2021, копії додатків до договору про сигналізацію.

08.04.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме копії Акту від 24.07.2020 №54 складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки.

В судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 08.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Як встановлено з матеріалів справи, Приазовським районним сектором ГУ ДСНС у Запорізькій області в період з 03 січня по 08 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР, за наслідками якої було складено акт №5від 08.01.2020.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, приміщення та територія КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР, розташований за адресою: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, 33, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- Приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відсутність системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей,) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та приведе до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта. Тому, це порушення створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- В коридорі третього поверху з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6. Глава 1. Розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, з`єднання жил проводів повинно бути здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

При з`єднанні проводів «скрутками» в розподільчих коробках та інших місцях, можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- Дерев`яні елементи горищного покриття об`єкту не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

- Територія та приміщення об`єкту не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), відповідно до розрахунку відповідального за пожежну безпеку.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015р. за №252/26697, територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

Зазначені порушення норм пожежної безпеки послугували підставами для звернення позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач частково усунув виявлені порушення норм пожежної безпеки.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

17.07.2020 відповідач звернувся до позивача з клопотанням вих.№266 в якому просив призначити повторну перевірку КНП «ПРЦ первинної медико-санітарної допомоги» ПРР щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки.

На підставі звернення відповідача була призначена та проведена позапланова перевірка останнього.

24.07.2020 позивачем складено Акт від 24.07.2020 №54 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки.

Відповідно до висновків зазначеного Акту, позаплановою перевіркою встановлено порушення відповідачем:

- пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

05.08.2020 позивачем винесено припис №41 про усунення порушень вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки, яким зобов`язано відповідача: обладнати приміщення об`єкту системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Судом також встановлено, що відповідач, листом від 25.02.2021 за №41 звертався до третьої особи з проханням про виділення коштів на усунення порушення наведеного в приписі №41 від 05.08.2020. До звернення було додано кошторис та прогнозована договірна ціна на монтаж системи протипожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей на об`єкті.

05.04.2021 відповідачем укладено з ТОВ «ЗАХИСТ-ТЕХНО» договір №39/03/21 з виготовлення проектно – кошторисної документації на монтаж і установку системи автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу на загальну суму 22800,00 грн. Термін виконання робіт 45 днів.

Таким чином, з зазначених документів вбачається, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки відповідачем більшою частиною були усунені, а останнє порушення знаходиться на стадії усунення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V зі змінами та доповненнями (далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

Згідно з вимогами статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

В першу чергу слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Так, поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність. та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20 (адміністративне провадження №К/9901/5935/21).

При обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень КНП «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги», розташованих за адресою: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Покровська, буд. 33, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17 та від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20.

Як було зазначено вище, судом встановлено, що відповідачем усунуто частину виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Так, на момент розгляду справи в суді залишилися не усуненими лише порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, щодо обладнення об`єкту відповідача системами протипожежного захисту.

Підтвердженням цього є висновки Акту від 24.07.2020 №54 за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки, а також припис №41 від 05.08.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері технологічної та пожежної безпеки.

Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі.

Таким чином, на дату розгляду справи в суді неусунутим залишилось лише одне порушення, яке відповідач продовжує усувати, на підтвердження чого надає відповідні докази.

Між тим, ГУ ДСНС у Запорізькій області не надано доказів на підтвердження того, що наявність лише вказаного порушення створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, суд зазначає, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, а якщо неможливо - то чому.

При цьому, як наголошує позивач, належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19.

У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто більшість виявлених позивачем порушень вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених обставин та правового врегулювання суд дійшов висновку, що виявлені порушення не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту перевірки, оскільки законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Оскільки облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15 та у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо інших посилань позивача викладених у позові, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої не підлягають відшкодуванню витрати позивача - суб`єкта владних повноважень .

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Комунальне некомерційне підприємство «Приазовський центр первинної медико-санітарної допомоги» (вул. Покровська, буд. 33, смт Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Приазовська селищна рада (вул. Покровська, буд. 5А, смт. Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401), про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «22» червня 2021 року.

Суддя Р.В. Кисіль