Рішення № 97795647, 11.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 р. Справа№200/9880/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

26 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Покровське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 22 жовтня 2020 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Покровського ОУ ПФУ № 824 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку;

2. зобов`язати Покровське ОУ ПФУ відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку з урахуванням до його пільгового стажу:

- періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року у якості прохідника та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року у якості машиніста гірничих виїмкових машин;

- періоду знаходження у відпустках без збереження заробітної плати в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» у кількості 1 день;

- періоду простою в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» у кількості 2 дні.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

02 листопада 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/9880/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 02 жовтня 2020 року відповідач прийняв рішення № 824, яким відмовив йому в призначенні пенсії незалежно від віку на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу – 25 років.

Позивач стверджував, що наявність страхового і спеціального стажу, що дає йому право на пільгову пенсію, підтверджена відповідними записами в трудовій книжці та іншими документами, що надані відповідачу.

Рішення про відмову в призначенні пенсії вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно пошурує його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії незалежно від віку на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.

Відповідач зазначав, що до пільгового стажу не зарахував періоди роботи позивача в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року прохідником та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року машиністом гірничих виїмкових машин.

Вказував на те, що в трудовій книжці відсутні відомості про те, що в цей час позивач працював в шахті повний робочий день, а уточнюючі довідки пенсійному органу не були надані.

Відповідач зауважував, що товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» знаходиться в м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території, тому пенсійний орган ставить під сумнів дійсність виданих цим підприємством документів, а також не має можливості провести перевірку їх достовірності.

Зарахування до пільгового стажу періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та періоду простою відповідач вважав безпідставним, оскільки право на пільгову пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 дає зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 14 вересня 2003 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.

Відповідач – Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) зареєстроване як юридична особа, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 23 вересня 2020 року позивач звернувся за допомогою сервісу веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.

Разом з заявою про призначення пенсії від 23 вересня 2020 року позивач надав такі документи: заяву про призначення пенсії від 23 вересня 2020 року; трудову книжку НОМЕР_3 ; паспорт; ідентифікаційний номер; диплом НОМЕР_4 ; довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 23 червня 2020 року № 316, від 24 червня 2020 року №№ 354, 355, 624, 625; довідки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 15 липня 2020 року №№ 381арх, 382арх, від 20 липня 2020 року № 81; довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 04 вересня 2020 року №№ 208, 209, від 22 вересня 2020 року №№ 114, 580; довідки ТОВ «Донвуглепоставка» від 04 серпня 2020 року № 32.

02 жовтня 2020 року в. о. начальника Покровського ОУ ПФУ Дрегваль О.М., за участю головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 3 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та начальника юридичного відділу Третьякової Ю.С., розглянула заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2020 року про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та прийняла рішення № 824 «Про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення від 30.09.2020».

Рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган обґрунтував таким.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 подав наступні скановані документи: заяву про призначення пенсії від 23 вересня 2020 року; трудову книжку НОМЕР_3 ; паспорт; ідентифікаційний номер; диплом НОМЕР_4 ; довідки ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 23 червня 2020 року № 316, від 24 червня 2020 року №№ 354, 355, 624, 625; довідки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 15 липня 2020 року №№ 381арх, 382арх, від 20 липня 2020 року № 81; довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 04 вересня 2020 року №№ 208, 209, від 22 вересня 2020 року №№ 114, 580; довідку ТОВ «Донвуглепоставка» від 04 серпня 2020 року № 32.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 правом на пенсію незалежно від віку користуються працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, за умови що вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Пенсійний орган покликався на п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), та зазначав, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій.

Відповідач зазначав, що період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року зарахований до страхового стажу у зв`язку з тим, що у трудовій книжці немає інформації про зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Пенсійний орган вказував на те, що витребувати у підприємства довідки, які б підтвердили пільговий характер роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві не має можливості, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» знаходиться в м. Донецьк, тобто на тимчасово окупованій території.

Крім того, відповідач не врахував до пільгового стажу позивача 2 дні простою в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» та 1 день безоплатної відпустки в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська».

За наслідками розгляду наданих заявником документів пенсійний орган дійшов висновку, що стаж роботи ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 складає 23 роки 03 місяці 18 днів.

З наведених вище підстав Покровським ОУ ПФУ прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу – 25 років.

За висновком пенсійного органу, право на пенсію за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 ОСОБА_1 набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 , суд встановив таке.

Запис 13 – 02 вересня 2002 року на підставі наказу від 02 вересня 2002 року № 1102/л ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 14 – 26 травня 2005 року на підставі наказу від 26 травня 2005 року № 692 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Згідно з довідкою державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 15 липня 2020 року № 382арх про спуски в шахту ОСОБА_1 за період з 17 травня 2008 року по 01 серпня 2008 року в липні позивач 1 день перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Запис 19 – 02 серпня 2006 року на підставі наказу від 02 серпня 2006 року № 425в-к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» на посаду прохідника за строковим трудовим договором строком на 1 місяць.

Запис 20 – 02 вересня 2006 року на підставі наказу від 02 вересня 2006 року № 2490/2-к переведений в штат на посаду прохідника з повним робочим днем під землею.

Запис 21 – 09 грудня 2006 року на підставі наказу від 09 грудня 2006 року № 721/1-к переведений машиністом гірничих виїмкових машин.

Запис 22 – 23 квітня 2008 року на підставі наказу від 23 квітня 2008 року № 316-к звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

На підтвердження пільгового характеру роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» позивач надав суду витяг з наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» від 25 грудня 2006 року № 21/2-п «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», довідки про підтвердження особливого характеру роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, від 28 листопада 2008 року № 1287-к, про підземні виходи від 28 листопада 2008 року № 1288-к, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30 вересня 2020 року № 16, уточнююча особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, від 30 вересня 2020 року № 16, про спуски в підземні гірничі видобутки (шахту) від 04 вересня 2020 року № 209.

Докази, які б свідчили, що ці документи були предметом розгляду пенсійного органу, суду не надані.

Ці довідки свідчать, що ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею з 02 серпня 2006 року по 08 грудня 2006 року – прохідником підземним; з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року – машиністом гірничих виїмкових машин, з 13 серпня 2008 року по 07 листопада 2008 року – машиністом гірничих виїмкових машин на виробництві – гірничі роботи з видобутку вугілля, що передбачені Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1.1а.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 , в тому числі за період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» за 2006-2008 роки за кодом - ЗП3013А1.

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905),

код підстави «ЗП3013А1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Запис 27 – 17 листопада 2008 року на підставі наказу від 17 листопада 2008 року № 6024к позивач був прийнятий на роботу до відкритого акціонерного товариства «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» машиністом гірничих виїмкових машин 6 розряду підземним з повним робочим днем в шахті.

Запис 28 – відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» з 07 вересня 2010 року перейменована на публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське».

Запис 29 – 11 червня 2017 року на підставі наказу від 15 червня 2017 року № 478к був звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Згідно з довідкою приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» від 22 вересня 2020 року № 114 в липні 2014 року позивач не працював 2 дні у зв`язку з простоєм підприємства.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі – Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (позиція 1.1а).

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі – Список № 202).

За наслідками аналізу норм ст. 14 Закону № 1788 (положення якої аналогічні нормам ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) та Списку № 202, Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив таке:

«Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи».

Суд зазначає, що до розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи за професією (посадою) «прохідника» та «машиніста гірничих виїмкових машин підземного» з повним робочим днем в шахті (під землею) враховуються до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

П. 6 Постанови № 656 установлено, що в трудову книжку вносяться такі відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються: для робочих відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робочих; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Згідно з п. п. 2.2., 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки, зокрема, вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з абз. 4 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Покровським ОУ ПФУ рішення від 02 жовтня 2020 року № 824 про відмову в призначенні пенсії.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Покровського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Щодо правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року слід зазначити таке.

Суд встановив, що з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року ОСОБА_1 працював повний робочий день під землю прохідником підземним в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка», а з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року на цьому ж підприємстві – повний робочий день під землею машиністом гірничих виїмкових машин.

Професії (посади) «прохідника підземного» та «машиніста гірничих виїмкових машин» з повним робочим днем під землею, зайняті на виробництві – гірничі роботи з видобутку вугілля, передбачені Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1.1а та Списком № 202 і дають право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

Отже, позивач має право на зарахування цих періодів до його спеціального (пільгового) стажу.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд виходить з такого.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини 2» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, (довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази про атестацію робочих місць).

Відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або в архівній установі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.

Відомості реєстру застрахованих осіб, рівно як і уточнюючі довідки, є додатковим засобом підтвердження стажу. Як наслідок, необхідність у використанні цих відомостей для підтвердження стажу може постати у разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів.

При цьому суд відзначає, що позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником своїх обов`язків щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача за вказаний вище період; а також через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем – страхувальником свого обов`язку в частині подання до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування необхідних відомостей, в тому числі щодо спеціального стажу роботи.

Тим більш, що індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 містять інформацію про пільговий характер його роботи, зокрема під час роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» в 2006-2008 роках, однак і ці відомості відповідач не врахував.

Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу часу перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та днів простою слід зауважити таке.

Суд встановив, що в період з 02 вересня 2002 року по 26 травня 2005 року позивач працював в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.

Відповідач відмовив у зарахуванні до пільгового стажу 1 дня перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, який припадав на період роботи машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.

Також судом встановлено, що з 17 листопада 2008 року по 11 червня 2017 року позивач працював у відкритому акціонерному товаристві «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна № 1» (в подальшому – приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське») машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті.

Відповідач відмовив у зарахування до пільгового стажу 2 днів простою, які припадали на період роботи позивача машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як свідчить роз`яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, днів відпустки без збереження заробітної плати та днів простою, за умови що 1) вони пов`язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Покровського ОУ ПФУ від 02 жовтня 2020 року № 824 «Про відмову в призначенні пенсії на зміну рішення від 30 вересня 2020 року» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Покровського ОУ ПФУ від 02 жовтня 2020 року № 824 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення також належить застосувати такі способи захисту як зобов`язання Покровського ОУ ПФУ:

- зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року прохідником підземним та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року машиністом гірничих виїмкових машин;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2020 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду знаходження у відпустці без збереження заробітної плати за час роботи в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» - 1 день, та періоду простою в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» - 2 дні задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно.

Так, позивач слушно зауважує, що, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу 1 дня відпустки без збереження заробітної плати та 2 днів простою, відповідач не забезпечив всебічного та повного з`ясування обставин, а саме не вжив будь-яких заходів, щоб з`ясувати, чи були ці дні відпустки та простою пов`язані з виробничою необхідністю (не пропонував позивачу надати додаткові документи, не звертався з відповідним запитом до підприємств-роботодавців, не проводив на них перевірку тощо). В матеріалах пенсійної справи відповідні докази відсутні.

Водночас слід зауважити, що суду також не надані докази, які б свідчили, що відпустка без збереження заробітної плати та простій були пов`язані з виробничою необхідністю, що зумовлює висновок про відсутність підстав для покладання на відповідача обов`язку зарахувати ці дні до пільгового стажу.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його вчинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02 жовтня 2020 року № 824 «Про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення від 30.09.2020».

3. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 02 серпня 2006 року по 01 вересня 2006 року – прохідником підземним та з 09 грудня 2006 року по 23 квітня 2008 року – машиністом гірничих виїмкових машин.

4. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2020 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 11 червня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко