Рішення № 97795645, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/4489/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача Гуревича Р.Г. про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі № 200/4489/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2021 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії та зобов`язання провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату пенсії. Одночасно у позовній заяві представником позивача подана заява про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката і зазначено про подання до суду протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт та доказів в його обґрунтування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року зазначений позов задоволено у повному обсязі.

10 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, яка направлена до суду засобами поштового зв`язку 07.06.2021 відповідно до відбитку штампу на поштовому конверті, тобто у встановлений п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн., які понесені позивачем.

В обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано:

- копію Договору про надання правової допомоги б/н від 05 березня 2021 року;

- копію Акта про прийняття-передачу наданих послуг б/н від 07 червня 2021 року;

- копію звіту про надану правову допомогу до Акта прийняття-передачі наданих послуг;

- копію Рахунку №0706ю від 07.06.2021 на суму 5000,00 грн.;

- копію Товарного чеку №0706 від 07.06.2021.

Крім того, матеріали справи містять копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5060 та копію Ордеру серії АН №1024872 від 08.04.2021.

Ухвалою суду від 15.06.2021 призначене судове засідання у даній справі щодо розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат на 22.06.2021. Розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

16 червня 2021 року представником відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надійшов відзив на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі, яка обґрунтована тим, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу подана представником позивача з порушенням строку, встановленого абз.2 ч.7 ст.139 КАС України, що є підставою для залишення її без розгляду. Крім того, позовні вимоги, що були предметом розгляду у даній справі, є типовими, у зв`язку з чим розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з категорією даної справи, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви.

Враховуючи зміст зазначеного відзиву на заяву щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, він по своїй суті фактично є клопотанням відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у зв`язку з чим приймається судом до уваги при прийнятті додаткового рішення.

Судом встановлено, що останнім днем подання зазначеної заяви є 05 червня 2021 року, яке є суботою, тобто вихідним днем, з урахуванням чого переноситься на перший робочий день - 07 червня 2021 року (понеділок). Представником подано заяву 07 червня 2021 року засобами поштового зв`язку Укрпошта, тобто у встановлений законодавством строк.

Таким чином, строк звернення до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача дотримано.

Розглянувши клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

05.03.2021 між позивачем та адвокатом Гуревічем Родіоном Геннадійовичем укладено Договір про надання правової допомоги б/н (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором під час судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Договору передбачено, що адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:

- представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів (інстанцій) та юрисдикцій, органах нотаріату, в усіх органах та управліннях (відділах) державної виконавчої служби, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян;

- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення;

- використання засобів захисту, передбачених КПК України, КУпАП, ЦПК України, ГПК України, КАС України та іншими законами України;

- виконання інших дій, передбачених законодавством.

Згідно акта прийняття-передачі наданих послуг б/н від 07 червня 2021 року та звіту до нього, на підставі Договору адвокатом було складено наступні документи: адміністративний позов; заявка про отримання процесуальних документів в електронній формі; адвокатський запит.

Під час виконання Договору про надання правової допомоги від 05.03.2021 адвокатом було здійснено наступне: роздруківку, посвідчення копій документів щодо спірних правовідносин; складено адвокатський запит; складено адміністративний позов; заявка про отримання процесуальних документів в електронній формі; формування доказової бази, систематизації, групування доказів, додатків до відзиву на позовну заяву; організація направлення засобами електронного зв`язку копії відзиву на позовну заяву позивачу; надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань, порядку подання відповіді на відзив; ознайомлення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву; вивчення та правовий аналіз норм відповідного законодавства в сфері соціального та пенсійного забезпечення військовослужбовців; правовий аналіз висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № Пз/9901/20/19 (№160/8324/1) та у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 826/1934/17, від 09 листопада 2018 року у справі №823/217/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №826/8837/17.

Згідно пункту 4.3. Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 5 000 грн. Оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка.

Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді, а саме: представником позивача складені позовна заява з додатками, адвокатський запит, заявка про отримання процесуальних документів в електронній формі. Копія товарного чека №0706 від 07 червня 2021 року підтверджує сплату позивачем суми 5000,0 грн. (призначення платежу: юридичні послуги Договір про надання правової допомоги від 07.06.2020).

Однак, суд зауважує, що в силу вищенаведених приписів діючого законодавства, яке регулює питання і порядок розподілу судових витрат, в тому числі і на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірністю у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з того, що дана категорія справ є поширеною, в якій існує усталена судова практика, узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 по зразковій справі № 160/8324/19, суд погоджується з твердженнями відповідача, що аналіз правових підстав, підготовка позовної заяви та заяв процесуального характеру не потребують від адвоката значної витрати часу, застосування спеціальних професійних навиків з правових питань.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності, визначеним частиною п`ятою статті 134 КАС України, та вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., що, на думку суду, є співмірною сумою для даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 252, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача Гуревича Р.Г. про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат, - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 200/4489/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 22 червня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко