Рішення № 97795304, 22.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Справа № 160/4702/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (далі – позивач, ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (відповідач 1 – ГУ ДПС України у Дніпропетровській області), Державної податкової служби України (відповідач 2 – ДПС України), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року «про відмову ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (43841139) у реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС України у Дніпропетровській області і ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження;

- стягнути з ГУ ДПС України у Дніпропетровській області і ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14400 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого 09 грудня 2020 року рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року, з посиланням на не надання платником копій документів та не відповідність вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем було в електронному вигляді подано скаргу № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року на вказане рішення разом з сканованими копіями документів, у задоволенні якої позивачу також було відмовлено з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. Вказує, що не були прийняті до уваги подані позивачем на підтвердження реальності господарської операції копії договору транспортного перевезення № ДН-20/4 від 26 жовтня 2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 14 листопада 2020 року на загальну вартість послуг 103642 грн. 57 коп. без ПДВ та 20728 грн. 51 коп. з ПДВ, податкову накладну № 1 та рахунок на сплату послуг № 1 від 14 листопада 2020 року, договору оренди вантажних транспортних засобів, свідоцтв про реєстрації права власності на транспортні засоби, банківських виписок на підтвердження перерахування грошових коштів від ТОВ «РАБЕН УКРАЇНА». Окрім того, Позивачем також було прикріплено до пояснень первинні документи стосовно закупівлі паливно-мастильних матеріалів, запасних частин для перелічених транспортних засобів, документи, що засвідчують наявність у штаті підприємства водіїв. У квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної податковий орган не зазначив, яких саме документів не вистачає, що є порушенням п.п. 21.1.4, п. 21.1 статті 21 Податкового кодексу України. Вважає, що зазначені дії контролюючого органу є протиправними, а прийняте рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18 травня 2021 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом. Позивачем не були надані документи щодо наявності власних (орендованих) транспортних засобів, місць паркування, придбання паливно-мастильних матеріалів та товарів/послуг для обслуговування і ремонту транспортних засобів, якими здійснено перевезення; відсутня інформація щодо трудових ресурсів надавача послуг, не надано документів щодо замовлення послуг з перевезення (заявки/листи доставки/листи забору тощо), які передбачені договором транспортного перевезення від 26 жовтня 2020 року.

18 травня 2021 року до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом. Вважає передчасним зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання філії ГУ ДПС України у Дніпропетровській області, як відокремленого структурного підрозділу, повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Зазначив, що зобов`язання зареєструвати ПН є дискриційними повноваженнями податкового органу.

У відповіді на відзив ГУ ДПС України у Дніпропетровській області позивач не погоджується з аргументами відповідача 1, викладеними у відзиві.

Ухвалою суду 14.06.2021 року здійснено заміну відповідача його правонаступником відокремленим підрозділом - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленим підрозділом (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43841139) зареєстровано 28 вересня 2020 року, як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС України у Дніпропетровській області (Правобережне управління, Новокодацька ДПІ) з 01 жовтня 2020 року та є платником податку на додану вартість. Види економічної діяльності: 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; 49.42 - Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 - Складське господарство; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

26 жовтня 2020 року ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» уклало із ТОВ «РАБЕН УКРАЇНА» договір транспортного перевезення № ДН-20/4 (з додатками)з метою забезпечення доставки вантажів автомобільним транспортом по території України, на підставі заявок та/або листа забору, та/або маніфесту експедитора, та/або усної інформації та товарно-транспортних накладних, що визначають умови транспортування вантажу, маршрут та термін здійснення перевезення. Перевізник зобов`язався надавати послуги експедитору з використання власних (орендованих або на праві власності) транспортних засобів та власного персоналу (п. 1.1-1.1.1).

ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» надало ТОВ «РАБЕН УКРАЇНА» транспортно-експедиційні послуги АЕ 5826 ОН вартістю 55642 грн. 57 коп., транспортно-експедиційні послуги АЕ 8003 ОЕ вартістю 48000 грн. 00 коп., що підтверджується копією акту надання послуг № 1 від 14 листопада 2020 року на загальну вартість послуг 103642 грн. 57 коп. без ПДВ, 20728 грн. 51 коп. ПДВ, а усього 124371 грн. 08 коп.

За фактом поставки товару позивачем складено податкову накладну № 1 від 14 листопада 2020 року на суму 124371 грн. 08 коп. (з урахуванням ПДВ 20728 грн. 51 коп.), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

14 листопада 2020 року документ (податкову накладну № 1 від 14 листопада 2020 року) прийнято, реєстрація зупинена. У квитанції про реєстрацію податкової накладної від 01 грудня 2020 року зазначено наступні помилки, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року (реєстраційний номер документа 9316861678), а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації такої накладної.

03 грудня 2020 року позивачем в електронному вигляді подано відповідачу повідомлення № 2 про подачу пояснень з електронними копіями первинних документів з приводу зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій накладній, що підтверджується квитанцією № 1.

09 грудня 2020 року відповідачем 1 прийнято рішення № 2217799/43841139 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 листопада 2020 року за № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення прийнято з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: 1) договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 2) первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; 3) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Того ж дня позивач звернувся до контролюючого органу зі скаргою на рішення № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року, яка була прийнята Державною податковою службою України 18 грудня 2020 року і зареєстрована за № 9338571617.

У задоволенні вимог вказаної скарги позивачу також було відмовлено рішенням № 70301/43841139/2 від 24 грудня 2020 року, з підстав ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС України в Дніпропетровській області № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 складеної ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» 14 листопада 2020 року, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі – Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 цього Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

01 лютого 2020 року набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

П.6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності або невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

П. 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2. Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Приписами п. 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПК України.

Згідно п. 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, судом встановлено, що у квитанції від 14 листопада 2020 року про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року відповідачем 1 не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» подано до контролюючого органу пояснення від 03 грудня 2020 року з доданими копіями документів на підтвердження реальності господарської операції, як от: договір транспортного перевезення № ДН-20/4 від 26 жовтня 2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 14 листопада 2020 року на загальну вартість послуг 103642 грн. 57 коп. без ПДВ та 20728 грн. 51 коп. з ПДВ, податкову накладну № 1 та рахунок на сплату послуг № 1 від 14 листопада 2020 року, договір оренди вантажних транспортних засобів № 21012020 від 30 жовтня 2020 року із специфікацією до нього та актом передачі транспортних засобів від 29 жовтня 2020 року, свідоцтва про реєстрації права власності на транспортні засоби, банківських виписок на підтвердження перерахування грошових коштів від ТОВ «РАБЕН УКРАЇНА», товарно-транспортними накладними доставки тощо. Окрім того, Позивачем також було прикріплено до пояснень первинні документи стосовно закупівлі паливно-мастильних матеріалів, запасних частин для перелічених транспортних засобів, зокрема, договір № СБК-22/10/20-05/НС від 22 жовтня 2020 року про постачання нафтопродуктів через мережу АЗС із додатком до нього та копіями платіжних доручень на оплату рахунків за цим договором, договір купівлі-продажу (поставки) мастильних матеріалів № 130/1/2020 від 03 листопада 2020 року, платіжні доручення від 26 листопада 2020 року про оплату позивачем масла, а також штатний розпис ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК».

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначені пояснення позивача та додані до них документи, прийнято рішення № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відзиві на позов відповідач 1 вказував на не надання позивачем документів щодо наявності власних (орендованих) транспортних засобів, місць паркування, придбання паливно-мастильних матеріалів та товарів/послуг для обслуговування і ремонту транспортних засобів, якими здійснено перевезення; відсутня інформація щодо трудових ресурсів надавача послуг, не надано документів щодо замовлення послуг з перевезення (заявки/листи доставки/листи забору тощо), які передбачені договором транспортного перевезення від 26 жовтня 2020 року.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію рішення № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року, суд дійшов висновку, що дане рішення обґрунтовано ненаданням платником податків копій документів, а саме: 1) договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; 2) первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; 3) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Отже, з тексту спірного рішення вбачається, що воно містить лише загальні твердження без чітких вказівок, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію складеної позивачем податкової накладної, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

При вирішенні справи суд також виходить із того що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії – це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що не наведення переліку документів, які необхідно надати призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких – реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 наголошував на тому, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДПС в Дніпропетровській області не доведено правомірності прийняття рішення № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання дійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнано протиправним та скасовано, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1, складену ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» 14 листопада 2020 року по факту надання транспортно-експедиційних послуг АЕ 5826 ОН вартістю 55642 грн. 57 коп., транспортно-експедиційних послуг АЕ 8003 ОЕ вартістю 48000 грн. 00 коп., на загальну суму 124371 грн. 08 коп. ( у тому числі 20728 грн. 51 коп. ПДВ).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

У позовні заяві зазначено, що у зв`язку з необхідністю захисту своїх прав за цим позовом позивачем понесені витрати на оплату правової допомоги, загальний розмір витрат на правову допомогу склав 14400 грн. 00 коп., витрати на яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Відповідно до частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, до позовної заяви надано копії наступних документів: витягу з договору про надання правової допомоги №89 від 22 січня 2021 року із Додатком № 1 від 22 січня 2021 року; акту наданих послуг від 17 лютого 2021 року; рахунку-фактури № 1 від 22 січня 2021 року, платіжного доручення № 57 від 04 лютого 2021 року.

Предметом договору №89 від 22 січня 2021 року є надання правової допомоги Адвокатом Бровко Олександром Олеговичем щодо захисту прав, свобод і законних інтересів ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК».

У Додатку 1 до договору сторони узгодили гонорар Адвоката по наданню позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та представленню інтересів клієнта в даному суді у розмірі 14400 грн. 00 коп., що сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок адвоката до 05 лютого 2021 року.

17 лютого 2021 року сторони підписали акт наданих послуг на загальну суму 14400 грн. 00 коп. щодо виконання запланованих заходів: 1) Проведення усної консультації Клієнта у зв`язку з блокуванням податкової накладної – 2 години вартістю 2200 грн. кожна на загальну суму 4400 грн.; 2) Підготовка, супровід та подача позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у в`язку з блокуванням податкової накладної, де відповідачем є державна податкова служба України та інші сторони – 5 годин вартістю 2000 грн. кожна на загальну суму 10000 грн.

ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» повністю оплатив рахунок-фактуру № 1 від 22 січня 2021 року, згідно платіжного доручення № 57 від 04 лютого 2021 року на суму 14400 грн. 00 коп.

Тобто наданими позивачем документами підтверджено понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 14400 грн. 00 коп.

При цьому, в силу приписів частини 7 статті 134 КАС, України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з відзивів на позовну заяву, відповідачі не заявляють клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо – є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 14400 грн. не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг).

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем на підставі платіжного доручення № 56 від 04 лютого 2021 року судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 2270 грн. 00 коп. підлягає стягненню з обох відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43841139, вул. Толбухіна, буд. 36, м. Дніпро, 49018) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658, вул. Сімферопольська, буд. 17 А, м. Дніпро, 49600), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2217799/43841139 від 09 грудня 2020 року «про відмову ТОВ «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (43841139) у реєстрації податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 14 листопада 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43841139) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43841139) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса